02 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/9725/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови їй у перерахунку і виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, індексації, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по березень 2019 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 №2862;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за період з 02.04.2019 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, індексації, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по березень 2019 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 № 2862.
В обґрунтування позову зазначає, що відмова у перерахунку пенсії з урахуванням у складі її грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, зазначених видів грошового забезпечення є протиправною та порушує право на отримання належної пенсії відповідно до чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 02.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю. Зазначає, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Ухвалою суду від 06.09.2019 призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб на 24.09.2019, а також судом зобов'язано позивача надати суду: докази звернення до відповідача з приводу порушеного питання з переліком документів, які подавались пенсійному органу для вирішення питання про перерахунок призначеної пенсії, а відповідача - для огляду в судове засідання пенсійну справу ОСОБА_1 ; належним чином завірені копії усіх письмових доказів, з якими ОСОБА_1 зверталася до відповідача для призначення пенсії, а також тих, які були покладені в основу оскаржуваної відмови, зокрема, і належним чином засвідчених копій з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Після надання в судовому засіданні представниками сторін пояснень щодо своєї правової позиції, ними було подано клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження), у зв'язку з чим суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) на посаді механіка-радіотелефоніста радіостанції взводу зв'язку дивізіону артилерійської розвідки.
Наказом командира 26 артилерійської бригади оперативного командування "Північ" від 28.02.2019 №25-РС позивач була звільнена з військової служби у запас. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.04.2019 №86 виключена зі списків особового складу з 01.04.2019.
З 02.04.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Оскільки при призначенні позивачу пенсії не були враховані додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок та виплату призначеної пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих нею сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по березень 2019 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 № 2862.
Листом від 05.07.2019 № Ж-2508 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що її звернення розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Вказано, що пенсія призначена на підставі наданих позивачем документів з додержанням нормативних актів, а також зазначено про те, що відсутні підстави для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по березень 2019 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 № 2862.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
У відповідності до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 01.03.2018 та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 01.03.2018 на кількість таких місяців.
За приписами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, в розумінні вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з 01.03.2018 та пізніше, розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01.03.2018 на кількість таких місяців. При цьому, грошове забезпечення таких осіб складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Судом встановлено, що позивачу, згідно з п. 7 постанови №393, при призначенні пенсії враховано грошове забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2019.
З довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 № 2862 вбачається, що у березні 2018 року позивачу виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3000,30 грн.
Водночас, така щомісячна додаткова грошова винагорода була передбачена і виплачувалася позивачу згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" в порядку, передбаченому наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2016 за № 1470/29600).
Зокрема, пунктом 5 цієї Інструкції передбачалося, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
У відповідності до п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260, яка була чинна до 20.07.2018, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Вказане свідчить про те, що включно по 20.07.2018 (коли втратила чинність Інструкція №550) винагорода виплачувалась військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Тобто, отримана позивачем у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода була нарахована та виплачена за лютий 2018 року, а отже не входить в грошове забезпечення за березень 2018 року, з якого позивачу нарахована пенсію.
Враховуючи викладене, щомісячна додаткова грошова винагорода, виплачена позивачу за лютий 2018 року у березні 2018 не може бути врахована в її грошове забезпечення для призначення пенсії, оскільки для призначення їй пенсії враховувалось виплачене грошове забезпечення тільки за період з березня 2018 року.
Що стосується грошової допомоги на оздоровлення, то суд зазначає таке.
З довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 № 2862 вбачається, що у травні 2018 року позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 8505,05 грн., з якої сплачено ЄСВ.
Разом з тим, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Разом з тим, грошова допомога на оздоровлення, виплата якої здійснювалася не щомісячно, а одноразово у травні 2018 року (за відповідний рік) не входить до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення також є безпідставними.
Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України передбачені Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно статей 1 і 2 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсильну норму, суд вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону №2011-XII або Закону №2262-ХІІ.
Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду під час розгляду справи №638/9697/17, вирішуючи питання про включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 03.04.2019 відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах №522/11262/16-а та №522/7855/17 та сформулював наступний правовий висновок.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання необхідно субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум для розрахунку пенсії військовослужбовцям.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення.
Що стосується дати, з якої позивач просить провести перерахунок пенсії, а саме з 02.04.2019, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 02.04.2019 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та відповідно з вказаної дати визначено її розмір без урахування у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих позивачем сум індексації грошового забезпечення. Тобто, з вказаної дати позивач дізнався про своє порушене право.
Разом з тим, до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахування у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, індексації грошового забезпечення позивач звернулась лише 30.05.2019.
Строки перерахунку призначених пенсій врегульовані статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
У розумінні ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Головному управлінню Пенсійного фонду в Житомирській області про обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивачу, стало відомо лише з 30.05.2019 на підставі поданої позивачем заяви про проведення перерахунку та доданої до неї довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 №2862 про розмір виплаченої індексації грошового забезпечення.
Суд вважає, що підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії з 02.04.2019 (тобто з моменту призначення пенсії) відсутні, оскільки при призначенні пенсії відповідачу не було відомо про обставини, що потягли за собою зміну розміру пенсії, зокрема в грошовому атестаті серії ЗУ №348104 та у довідці про додаткові види грошового забезпечення від 03.04.2019 №2862, на підставі яких було визначено розмір грошового забезпечення, що враховується при призначенні пенсії, інформація про розмір отриманої позивачем індексації грошового забезпечення була відсутня.
З огляду на зазначене та з урахування положень ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсії позивача може бути проведено лише з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому позивач звернувся з відповідною заявою, тобто з 01.06.2019, а тому вимоги стосовно перерахунку пенсії з 02.04.2019 є безпідставними.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, а тому суд дійшов висновку, що частково позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у перерахунку і виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум індексації, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з березня 2018 року по березень 2019 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 № 2862;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.06.2019 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум індексації, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з березня 2018 року по березень 2019 року включно згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2019 № 2862.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.10.2019.
Суддя Н.М. Майстренко