02 жовтня 2019 року Справа № 160/5021/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
31.05.2019 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 866280,01 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 866280,01 грн., який утворився в результаті несплати податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 10.03.2016 року № 17, від 19.05.2016 року № 4547-1302, від 31.07.2017 року № 10833-1302 та від 23.02.2018 року № 271811-1319-0464. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Позивач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, 02.10.2019 року надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання 02.10.2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області, як платник орендної плати за землю з фізичних осіб.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Положеннями пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Згідно пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
На виконання зазначених норм, відповідачу податковим органом була визначена орендна плата за 2013, 2014, 2015 рік у сумі 163130,43 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.03.2016 року № 17/1302, за 2016 рік у сумі 225368,46 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.05.2016 року № 4547-1302, за 2017 рік у сумі 238890,56 грн., на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.06.2017 року № 10833-1302, за 2018 рік у сумі 238890,56 грн., на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.02.2018 року № 271811-1319-0464.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були направленні на адресу ОСОБА_1 .
Податкове повідомлення-рішення від 10.03.2016 року № 17/1302 було отримано відповідачем 30.03.2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
Податкові повідомлення-рішення від 19.05.2016 року № 4547-1302, від 31.07.2017 року № 10833-1302 та від 23.02.2018 року № 271811-1319-0464 були надіслані відповідачу з повідомленням про вручення, однак вони не були вручені за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, зазначені податкові повідомлення-рішення вважують отриманими відповідачем.
Відповідач в адміністративному або судовому порядку повідомлення-рішення не оскаржував.
Згідно пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Однак відповідач в установлені законом строки податкові зобов'язання визначенні податковими повідомленнями-рішеннями від 10.03.2016 року № 17, від 19.05.2016 року № 4547-1302, від 31.07.2017 року № 10833-1302 та від 23.02.2018 року № 271811-1319-0464 не сплатив.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено податкову вимогу від 03.11.2017 року № 35379-17 на суму 627389,45 грн., що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся до позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем надано розрахунок суми боргу по орендній платі з фізичних осіб ОСОБА_1 , відповідно до якого у відповідача існує заборгованість у сумі 866280,01 грн.
Таким чином заборгованість по сплаті податків у розмірі 866280,01 грн. є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпра, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осбі у сумі 866280 (вісімсот шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят) грн. 01 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 02 жовтня 2019 року.
Суддя С.І. Озерянська