24 вересня 2019 року Справа № 160/3664/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя - Букіна Л.Є.,
за участю: секретаря судового засідання Носаль П.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Христич І.Ю.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 22.04.2019 надійшов позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України, в якому позивач просив суд визнати відмову Служби безпеки України з невиплати військовослужбовцю Служби безпеки України ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року протиправною, а також стягнути зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року.
В обґрунтування позову посилався на протиправні дії відповідача, який відмовляється нараховувати позивачу грошове забезпечення за вищевказаний період. Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду із цим позовом відносно нього відсутнє остаточне рішення у кримінальному провадженні №420150400010000737, а відтак у відповідача відсутні підстави не нараховувати відповідне грошове забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у тому числі: витребувано від відповідача копії документів, на підставі яких здійснено або не здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких останній у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що рішення щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за весь період перебування позивача у розпорядженні може бути прийнято лише після винесення судом вироку або закриття кримінального провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року здійснено перехід у загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання та призначено підготовче провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та не є спірним, що 22 листопада 2013 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором, старшим уповноваженим 2 сектору 2 відділу військової контррозвідки УСБУ у Дніпропетровській області, Б-005643, та Службою безпеки України укладений контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України, строком дії до 29 січня 2020 року та станом на момент розгляду справи позивач проходить військову службу в Службі безпеки України.
З 17 вересня 2015 року військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42015040010000737 за фактом одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному із вимаганням такої вигоди, співробітниками 5 управління ГУ ВКР ДКР СБ України зокрема, підполковником ОСОБА_1 , тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
21 вересня 2015 року після проведення обшуку зокрема, у службовому кабінеті підполковника ОСОБА_1 , останнього у порядку ст. 208 КПК України було затримано. 22 вересня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
23 вересня 2015 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку.
25 вересня 2015 року після внесення застави підозрюваного ОСОБА_1 звільнено з під варти.
Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2015 року (справа № 201/15348/15-к, провадження № 1-кс/201/9133/2015) за кримінальним провадженням № 42015040010000737 слідчий суддя ухвалив: клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади строком на два місяці; відсторонити підозрюваного ОСОБА_1 від посади старшого уповноваженого в ОВС 2 сектору 2 відділу 5 управління ГУ ВКР ДКР СБ України на строк до 28 листопада 2015 року.
Наказом Департаменту контррозвідки СБ України № 137-о/с від 11.2015 підполковник ОСОБА_1 (Б-005643) зарахований у розпорядження начальника ДКР СБ України за підпунктом «в» пункту 48 (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України по посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах зі збереженням раніше встановлених розмірів, надбавок, доплат та преміювання.
Підставою для зарахування підполковника ОСОБА_1 у розпорядження начальника ДКР СБ України слугували рапорт заступника начальника Департаменту - начальника Головного управління ВКР ДКР СБУ від 23 вересня 2015 року та витяг з кримінального провадження №42015040010000737.
Вказані обставини також встановлені судовими рішеннями, зокрема: рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року у справі № 804/5139/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 року.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року у справі № 804/5139/17 у справі позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, а саме: визнано протиправними дії Служби безпеки України з невиплати військовослужбовцю Служби безпеки України ОСОБА_1 грошового забезпечення з травня 2017 року, стягнуто зі Служби безпеки України на користь військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 грошове забезпечення згідно довідок №21/2/2-342 від 22.03.2018 року та №21/2/2-339 від 22.03.2018 року, починаючи з травня 2017 року до 10 квітня 2018 року.
У квітні 2019 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про отримання грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року, проте отримав відповідь від 08.04.2019 року № 21/212-Д-4/5 про відсутність підстав для такого нарахування.
Позивач вважає протиправними такі дії відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
При цьому, при зверненні до суду, позивачем надано довідку про оплату праці військовослужбовця Служби безпеки України, у якому вказаний період розрахунку з 01.03.2018 року по 31.12.2018 року.
У той же час, як вже зазначалося вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року у справі № 804/5139/17 у справі позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі та, зокрема: стягнуто зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з травня 2017 року до 10 квітня 2018 року.
Після встановлення вказаних обставин, позивач у судовому засіданні з урахуванням наведеного рішення суду від 10.04.2018 року у справі № 804/5139/17 змінив позовні вимоги у частині стягнення зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 11.04.2018 року по 31.12.2018 року.
При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України визначено вимогами Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10.04.2018 року № 515/ДСК, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 року за № 512/31964 (далі - Інструкція № 515/ДСК).
Згідно із пунктом 2 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК, за військовослужбовцями, зарахованими в розпорядження відповідних начальників або керівників (крім тих, що зараховані в розпорядження за підставами, передбаченими підпунктом «в» - у випадку передбачених пунктом 1 глави 4 цього розділу, а також підпунктами «е», «є» та «ж» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженою Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262 (далі Положення) зберігається виплата грошового забезпечення на весь період перебування у розпорядженні за посадами, які вони займали, протягом строків перебування у розпорядженні, передбачених пунктом 48 Положення, а у випадках, коли такі строки не визначені, - протягом шести місяців з дня зарахування в розпорядження.
Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу IV Інструкції № 515/ДСК, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, зарахованим в розпорядження відповідних начальників або керівників здійснюється на підставі наказів по особовому складу органів, підрозділів, закладів, та установ СБ України, що готуються підрозділами кадрового забезпечення та погоджуються з відповідними фінансовими і юридичними підрозділами.
Судом встановлено, що наказом Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 23 листопада 2015 № 137-о/с позивач зарахований у розпорядження начальника ДКР СБ України за підпунктом «в» пункту 48 Положення, із збереженням грошового забезпечення.
Пунктами 1, 3 глави 4 цього розділу IV Інструкції № 515/ДСК визначено, що військовослужбовцям, відстороненим від виконанням службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», відстороненими від посади відповідно до КПК України, або які оголошені в розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення припиняється з дня прийняття стосовно них відповідного рішення на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, перебування в розшуку або застосування запобіжного заходу.
У випадку ухвалення виправдувального вироку, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину або при недоведеності участі військовослужбовця у вчиненні злочину військовослужбовцям відшкодовується грошове забезпечення повністю за час вимушеної відсутності на службі до дня закриття справи або ухвалення виправдувального вироку.
Суд відмічає, що змістом наведених положень визначений порядок припинення чи виплати грошового забезпечення та вони розповсюджуються виключно на тих військовослужбовців СБУ, яких попередньо відсторонено від служби, на весь час відсторонення від виконання службових повноважень, або тих, які оголошені в розшук чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Аналогічні за змістом норми закріплювались також у Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 23.01.2008 року № 35/ДСК, яка діяла до набрання чинності Інструкції № № 515/ДСК.
У той же час, під час судового розгляду справи відповідачем так і не надано суду документальних доказів прийняття уповноваженими особами рішень про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків за посадою та/або від виконання службових повноважень, повноважень на посаді.
Тобто, окремого наказу щодо відсторонення позивача від посади чи виконання службових повноважень матеріали справи не містять. Також і не містять обвинувального вироку, яким би позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення.
Єдиним рішенням, відповідно до якого відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від посади старшого оперуповноваженого в ОВС 2 сектору 2 відділу 5 управління ГУ ВКР ДКР СБ України є ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2015 року у справі № 201/15348/15-к.
Відповідно до вказаної ухвали суду, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади строком на два місяці.
Проте, дія такого запобіжного заходу сплинула 28 листопада 2015 року, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачується позивачу грошове забезпечення після спливу вказаного запобіжного заходу та за відсутності наказів про відсторонення позивача від виконання службових обов'язків за посадою та/або від виконання службових повноважень.
Відповідно до довідки від 29.08.2019 року № 21/3/1-3284 про оплату праці військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 за період з 11.04.2018 року по 31.12.2018 року (а.с.92), розмір грошового забезпечення становить 100014,29 грн. та саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача.
За таких обставин, проаналізувавши встановлені під час судового розгляду обставини справи, відсутність доказів на підтвердження правомірності дій відповідача, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Служби безпеки України з невиплати військовослужбовцю Служби безпеки України ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 11.04.2018 року по 31.12.2018 року.
Стягнути зі Служби безпеки України на користь військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 11.04.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 100014,29 грн. (сто тисяч чотирнадцять гривень, 29 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 03 жовтня 2019 року.
Суддя Л.Є. Букіна