м. Вінниця
23 вересня 2019 р. Справа № 120/2353/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Борейко А.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представників відповідача: Тимошевської Ю.Й., Артемчук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення
до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.2019 року за №0082912-5306-0208, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2018 року, сума податкового зобов'язання 52656,25 грн., а також сплату пені в розмірі 134,56 грн. Позивач вважає такі дії протиправними, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 29.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
30.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи із наступного.
Позивачу визначені податкові зобов'язання відповідно до п.п. 266.3.1 п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
03.09.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну відповідача правонаступником (вх. №44432).
03.09.2019 року суд допустив заміну відповідача Головного управління ДФС у Вінницькій області, правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.
11.09.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №45428/19), в якому позивач вказує на відсутність у відзиві на позовну заяву будь-яких спростувань підстав позову.
19.09.2019 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №46403/19), де відповідач вказує, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 23.09.2019 року закрито підготовче засідання та за письмовою згодою учасників справи, вирішено розпочати розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши думку учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про право власності /а.с. - 8/, індексний номер 25486524 від 12.08.2014, позивач є власником житлового будинку та нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 942,9 кв.м., з яких житлова площа становить 101,4 кв.м.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с. - 9/, складовими частинами нерухомого майна, являються: житловий будинок, загальною площею 164,9 кв.м., житловою площею 101,1 кв.м.; будівля овочесховища, загальною площею 48,3 кв.м.; будівля для утримання сільськогосподарських тварин та птиці, загальною площею 287,5 кв.м.; будівля складу, загальною площею 442,2 кв.м.
Рішенням Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області 10 сесії 7 скликання №28-10-07 від 06.04.2017 року "Про затвердження ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та надання пільг на 2018 рік", передбачено, що при справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на 2018 рік застосовуються ставки, передбачені в додатку №1 до Положення про податок на нерухоме майно, затвердженого рішенням 9 сесії 7 скликання від 14.02.2017 року №11-09.17".
Пунктом 3 цього Рішення передбачено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 200 кв. метрів.
Згідно Додатку №2 даного Рішення встановлено, що ставка податку (у відсотках до мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового (звітного) року за 1 кв.м бази оподаткування становить:
- для житлової нерухомості: будинки - 2 % (64 грн.), квартири - 2 % (64 грн.), інші види житлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню - 2 % (64 грн.);
- інші будівлі - 0,1% (3,2 грн.).
25.06.2019 року ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0082912-5306-0208, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в сумі 52656,25 грн.
Незгода позивача із податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, регулюються Податковим кодексом України.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування, відповідно до п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стали об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частка.
Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України).
Приписи 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначає, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Надаючи оцінку правильності податкового повідомлення-рішення №0082912-5306-0208 від 25 червня 2019 року, суд виходить з наступного.
Так, як уже зазначалось судом вище, рішенням Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області №11-09-07 від 14.02.2018 року встановлено на території Махнівської сільської ради податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
За приписами абзацу «а» підпункту 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема: за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
Із наведеного слідує, що у разі перебування у власності фізичної особи одного об'єкта нерухомості (житлового будинку) податок обчислюється виходячи із загальної площі такого об'єкта, зменшеної відповідно до податкової пільги, та відповідної ставки податку.
Згідно розрахунку податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0082912-5306-0208, відповідач визначив об'єктом оподаткування житловий будинок загальною площею 164,9 кв.м., застосувавши ставку податку 2% від мінімальної заробітної плати.
Одночасно, наведені вище судом обставини свідчать про те, що вказаний будинок не підлягав до включення як об'єкт оподаткування в силу встановлення Махнівською сільською радою рішення про зменшення бази оподаткування на житлові будинки на 200 кв.м.
Судом було встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності житловий будинок та нежитлові будівлі загальною площею 942,9 кв.м., з яких загальна площа житлового будинку складає 164,9 кв.м. До іншої частини нерухомого майна згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, розділ "Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна" віднесено: будівля овочесховища площею 48,3 кв.м.; будівлі для утримання сільськогосподарських тварин та птиці, площею 287,5 кв.м. та будівля складу 442,2 кв.м.
Відповідно до рішення Махнівської сільської ради 10 сесії 7 скликання від 06.04.2017 року №28-10-07 вказана частина нерухомого майна має оподатковуватись за ставкою податку 0,1% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.
Однак, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, згідно розрахунку податкового зобов'язання, під час нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки податковим повідомленням-рішенням № 0082912-5306-0208, відповідач застосував ставку податку 2 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м., що відповідає ставці податку житлової нерухомості.
Із вищенаведеного слідує, що під час розрахунку позивачу податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом неправильно визначено об'єкт оподаткування (площу) та неправильно застосовано ставку податку.
З огляду на що, відповідачем безпідставно здійснено нарахування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки податковим повідомленням-рішенням від 25 червня 2019 року №0082912-5306-0208.
А також, з урахуванням приписів ст.129 Податкового кодексу України підстави для сплати позивачем пені в розмірі 134,56 грн. при нарахуванні суми податкового зобов'язання , визначеного контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2019 року №0082912-5306-0208, відсутні.
Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. За таких обставин, заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, ст. 129, 266 Податкового кодексу України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0082912-5306-0208 від 25.06.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 43142454) в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, код ЄДРПОУ 43142454)
Рішення у повному обсязі складено 03.10.2019 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович