23 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1866/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Шопік М.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 Д.П.,
представника відповідача Порхуна А.А.,
розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «7777-Авто Волинь» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «7777-Авто Волинь» (далі - позивач, ТзОВ «7777-Авто Волинь») звернулось з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що декларантом для митного оформлення в режимі імпорту товару «легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, моделі - CARAVELLE, 2011 року випуску, номер номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1968 см.куб., потужність двигуна - 103 kW, тип кузова - універсал, колісна формула 4» було оформлено та подано відповідачу митну декларацію (далі - МД) від 10 травня 2019 року №UA205090/2019/058605, до якої додано рахунок-фактуру (commercial invoice) № 0547 від 08 травня 2019 року; декларацію про проходження товару від 08 травня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 1795591 від 28 квітня 2017 року; відомості із довідника schwakenet від 10 травня 2019 року; договір про надання послуг митного брокера № 5/2 від 30 листопада 2018 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 28 листопада 2018 року.
Проте відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 13 травня 2019 року прийняв рішення №UA205110/2019/000471/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA205110/2019/00471. В рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортується та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з тим, що не було подано усіх необхідних документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). В результаті коригування митна вартість визначена за ціною 15 250 євро замість 9 750 євро, що була визначена декларантом.
Позивач вважає рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару - автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі - CARAVELLE, 2011 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 . Вказує, що Волинська митниця ДФС не навела достатніх обґрунтувань, які б свідчили про офіційність інформації, наявної в мережі Інтернет, згідно з якою було скориговано митну вартість.
Позивач звертає увагу, що у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару митним органом встановлено, що у наданому до митного оформлення технічному паспорті № DR/BAN 1795591 від 28 квітня 2017 року зазначений власник транспортного засобу - SCHARMACH ARCADIUSZ MAREK м. Гданськ, Польща), а в рахунку-фактурі № 0541 від 08 травня 2019 року, вказаний «NOVACHEM LLC LIMITED» HONG KON. При цьому, зазначає, що SCHARMACH ARCADIUSZ MAREK є попереднім власником транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE, 2011 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , який придбало NOVACHEM LLC LIMITED. Разом з тим позивач вказує, що в даному рішенні відсутнє обґрунтування того, що як зазначені недоліки поданих для підтвердження митної вартості документах впливають на митну вартість. Крім того, позивач також зазначає, що відповідач окрім переліку додаткових документів, не зазначив про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої митної вартості.
Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги частини п'ятої, шостої статті 55 Митого кодексу України (далі - МК України), оскільки відповідач не надав доказів проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.
Також позивач наголошує, що у рішенні про коригування митної вартості товарів не вказано які саме ризики спрацювали при декларуванні товару. Крім того, вказує, що митний орган не надає жодних підтверджуючих документів, які б свідчили про виконання встановленого наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України» (далі - Наказ №689) порядку щодо погодження рішення про визнання визначеної декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів із керівником відповідної митниці.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказав, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі - CARAVELLE, 2011 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 за митною декларацією №UA205090/2019/058605 до якої декларантом було додано: рахунок-фактуру від 08 травня 2019 року №0547; свідоцтво про реєстрацію т/з від 28 квітня 2017 року №DR/BAN 1795591; контракт від 28 листопада 2018 року №2018/11/28; витяг з Schwackenet, відбулось спрацювання наступних профілів ризику: 101-1 - «Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації або посвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; 103-1 - «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 - «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; 111-5 - «Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати»; 210-1 - «Проведення митного огляду транспортного засобу»; 911-1 - «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».
За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику, посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN- кодами: НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість -15 250 євро».
З огляду на вказане, відповідний запит щодо визначення митної вартості транспортного засобу було направлено до спеціалізованого підрозділу, а саме Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС.
За результатом опрацювання запиту та документів поданих до митного оформлення встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до рахунку-фактури від 08 травня 2019 року №0547 продавцем товару (власником) є NOVACHEM LLC LIMITED, а згідно технічного паспорта № НОМЕР_4 /BAN 1795591 від 28 квітня 2017 року вказано власника даного транспортного засобу: SCHARMACH ARCADIUSZ MAREK м. Гданськ, Польща. При цьому, згідно поданого рахунку-фактури від 08 травня 2019 року №0547 вартість транспортного засобу становить 2 300 євро.
З огляду на вказане, а також із врахування згенерованих АСАУР ризиків, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам, так як в технічному паспорті вказаний інший власник;декларацію країни відправлення. На вимогу митниці декларантом надано лише витяг з довідника Schwackenet, проте не надано жодного з документів, що витребовувались митницею.
Відповідач зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частиною шостою статті 54 МК України, у зв'язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.
За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею 13 травня 2019 року прийняте рішення № UA205110/2019/000471/2 про коригування митної вартості, митну вартість визначено на рівні 15 250 євро.
Відповідач вказує, що позивачем не надано доказу на підтвердження того, що SCHARMACH ARCADIUSZ MAREK є попереднім власником транспортного засобу, який придбало NOVACHEM LLC LIMITED.
Також зазначає, що Наказ №689, а отже і Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України є виключно внутрішнім документом, який створений для забезпечення злагодженої роботи працівників митниці у напрямку аналізу та оцінки ризиків.
Відповідач наголошує, що рішення про коригування митної вартості має встановлену форму, яка затверджена наказом МФУ від 24 травня 2012 року №598. При цьому, в графі 33 рішення про коригування митної вартості товару «Обставини прийняття рішення та джерела інформації...» вказано про спрацювання ризиків АСАУР та наведено суть коментаря вказаного ризику і рекомендований для посадової особи митниці перелік подальших дій.
З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2 повністю відповідає вимогам митного законодавства.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
15 липня 2019 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій підтвердила правову позицію позивача, додатково зазначивши, що витребування від декларанта таких документів як рахунків про здійснення платежів третім особам, чи інших платіжних документів, що підтверджують вартість товару, банківських документів є безпідставним, оскільки оплата відбувалась з від термінуванням. Наголошує, що продавцем імпортованого транспортного засобу по товаросупровідних документах є NOVACHEM LLC LIMITED, взаємовідносини з яким підтвердженні документально. Крім того, наданих документів цілком достатньо для визначення митної вартості товару.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01 серпня 2019 року суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якою ухвалив розгляд цієї справи проводити за правилами загального позовного провадження, а також продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.
Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві проти позову, просив у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 10 травня 2019 року декларантом позивача - ТОВ «МІ-7» подано для митного оформлення митну декларацію №UA205090/2019/058605 з метою декларування товару «Автомобіль легковий, бувший у використанні, легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова - НОМЕР_1 , об'єм двигуна - 1968 см.куб., потужність - 103 квт, тип полива - дизель, тип двигуна - невизначений, тип транспортного засобу - легковий універсал, загальна кількість місць, включаючи місце водія зо документами виробника - 9, колісна формула 4х2, категорія транспортного засобу - М1, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, виготовленого на базі кузова легкового автомобіля». Декларантом в графі 42 (МД) №/2019/058605 зазначено фактурну вартість автомобіля 2300 євро. Митну вартість визначено на підставі цінової інформації Schwacke «009736/30054420 від 10 травня 2019 року за резервним методом (графа 43) на рівні 286 696,27 грн. (графа 45), що, з врахуванням курсу НБУ - 29.40474600, еквівалентно - 9 750,00 євро; з урахуванням цієї митної вартості зроблено відповідні розрахунки митних платежів (графа 47). На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру (commercial invoice) № 0547 від 08 травня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 / НОМЕР_5 від 28 квітня 2017 року; відомості із довідника schwakenet від 10 травня 2019 року №009736/30054420; договір про надання послуг митного брокера № 5/2 від 30 листопада 2018 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 28 листопада 2018 року, фото від 17 грудня 2018 року.
13 травня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000471/2 про коригування митної вартості. Згідно з оскаржуваним рішенням митним органом було визначено митну вартість товару «Автомобіль легковий, бувший у використанні, легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова - НОМЕР_1 , об'єм двигуна - 1968 см.куб., потужність - 103 квт, тип полива - дизель, тип двигуна - невизначений, тип транспортного засобу - легковий універсал, загальна кількість місць, включаючи місце водія зо документами виробника - 9, колісна формула 4х2, категорія транспортного засобу - М1, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, виготовленого на базі кузова легкового автомобіля» за ціною 15 250 євро (замість 9 750 євро, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 9 750 євро. Також встановлено, що встановлено, що в технічному паспорті №DR/BAN 1795591 від 28 квітня 2017 року зазначений власник транспортного засобу: SCHARMACH ARCADIUSZ MAREK м. Гданськ, Польща, в рахунку-фактурі №0547 від 08 травня 2019 року вказаний - NOVACHEM LLC LIMITED HONG KONG. Згідно даної фактури вартість становить 2 300 євро.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР ««Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN- кодами: НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість -15 250 Євро» з посиланням на статті 53, 54 МК України, наказ ДФС України від 28 листопада 2018 року №780 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні», декларанту було запропоновано в 10-ти денний строк надати: декларацію країни відправлення, банківські платіжні документи, висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті; рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник. Декларант надав цінову інформацію Schwackenet, проте не надав в повному обсязі витребовувані митним органом документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом від 13 травня 2019 року.
Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС на рівні 15 250 євро.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2018/00471. У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 13 травня 2019 року № UA205110/2018/00471/2.
16 травня 2019 року декларантом позивача подану МД №UA205090/2019/061622, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 13 травня 2019 року № UA205110/2018/00471/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як уже зазначалося, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення надав рахунок-фактуру від 08 травня 2019 року №0547, витяг з електронного каталога Schwacke від 10 травня 2019 року №009736/30054420 (а.с.88-101).
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Автомобіль легковий, бувший у використанні, легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, номер кузова - НОМЕР_1 » у розмірі 9 750 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, наявної в митниці, на рівні 15 250 євро.
Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю розбіжностей у відомостях рахунку-фактури (інвойсу) №0547 від 08 травня 2019 року та технічному паспорті №DR/BAN 1795591 від 28 квітня 2017 року в частині визначення продавця та власника транспортного засобу. Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів. Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість. При цьому суд зазначає, що з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що продавцем є компанія нерезидент NOVACHEM LLC LIMITED (Гонконг).
Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, то тут варто зауважити, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 10 травня 2019 року №205090/2019/058605, за ціною 2 300 євро, про що свідчать рахунок-фактура від 08 травня 2019 року №0547. Зважаючи на умови договору купівлі-продажу № 2018/11/28 від 28 листопада 2018 року, який був наданий для митного оформлення спірного транспортного засобу, щодо розрахунків за товар (продавець надає відстрочку покупцю у здійсненні платежів за поставлений товар, яка складає 360 днів з моменту виставляння рахунку-фактури), цілком зрозуміло, що надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар, декларант на час митного оформлення не міг. Водночас, із листа компанії NOVACHEM LLC LIMITED, слідує, що автомобіль WOLKSWAGEN, модель - CARAVELLE, номер кузова - НОМЕР_1 , який придбаний у компанії SCHARMACH ARCADIUSZ MAREK м. Гданськ, Польща, був проданий компанії «7777 Авто-Волинь» на умовах, вказаних в договорі купівлі-продажу № 2018/11/28 по ціні вказаній в інвойсі (рахунку-фактурі) №0547.
Разом з тим, декларант позивача митну вартість визначив не за основним методом, а за резервним, на підставі цінової інформації електронного каталога Schwacke №009736/30054420 від 10 травня 2019 року, як про це вказано у формі декларації митної вартості. Електронний каталог Schwacke містить інформацію про середні ціни на бувші у використанні автомобілі у всіх європейських країнах. Згідно з ціновою інформацією від 009736/30054420 від 10 травня 2019 року вартість автомобіля виробник - VW, моделі CARAVELLE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , рік 2011, пробіг 280 000 км становить 9750,00 євро (вартість продажу без ПДВ), а вартість покупки - 7800,00 євро без ПДВ.
З огляду на викладене, відповідач не надав обґрунтованих пояснень, чому митна вартість, визначена декларантом у розмірі 9 750 євро не визнана Волинською митницею ДФС.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2 вказано, що воно прийняте у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08 лютого 2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманою в тому числі із зовнішніх джерел ... вартість - 15 250 євро», при цьому, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2 не вказано, які саме ризики АСАУР спрацювали при декларуванні товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявної в митниці цінової інформації з ЄАІС ДФС щодо вартості спірного транспортного засобу на рівні 15 250 євро. Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні в митниці відсутні інші докази на підтвердження цінової інформації ЄАІС ДФС окрім скріншоту з автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», в якій спрацювали сім індикаторів ризиків із зазначенням коментарю «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN- кодами: НОМЕР_3 , валюта - EUR, вартість -15 250 євро», при цьому, представником відповідача не пояснено та не надано доказів на підтвердження алгоритму визначення такої вартості та показників автомобіля, які використувалися для її визначення.
Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2 обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 15 250 євро, та підстав такого коригування ним митної вартості за резервним методом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товару згідно з оскаржуваним рішенням від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати. Відтак, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 921 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 10 червня 2019 року №255.
Керуючись статтями 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 13 травня 2019 року №UA205110/2019/000471/2.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «7777-Авто Волинь» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) 1 921 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк
Повний текст рішення складено 03 жовтня 2019 року.