м. Вінниця
03 жовтня 2019 р. Справа № 120/2776/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Демитор Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
30.08.2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що проходив військову службу в Збройних Силах та був звільнений в запас в грудні 2012 року. З 20.12.2012 року йому призначена пенсія за вислугу років, яку він отримував в розмірі 74% грошового забезпечення.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області довідку про грошове забезпечення для обчислення розміру пенсії позивача. У вказаній довідці зазначені відомості про посадовий оклад, оклад за військове звання та процентну надбавку за вислугу років у розмірах, визначених Постановою №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб". При цьому, у вказаній довідці відповідачем не зазначено новий, збільшений Постановою №704 розмір додаткових видів грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на день звільнення в запас. У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі - Порядок № 45), що обмежували складові грошового забезпечення, в частині яких проводиться перерахунок пенсії та яким була затверджена форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, без відображення в ній додаткових видів грошового забезпечення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
29.07.2019 позивач звернувся із заявою до Вінницького ОВК, в якій просив скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій у відповідності до Постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" вказати розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливо важливі завдання, надбавки за кваліфікацію та інших видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення зі служби.
Листом за №12/2104 від 07.08.2019 року відповідач відмовив у складанні та поданні такої довідки з мотивів того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 № 826/3858/18 не містить жодних зобов'язань до обласних військових комісаріатів та на даний час Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення щодо вирішення інших умов та розмірів перерахунку пенсіїй, призначених відповідно до Закону України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, а також з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04.09.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 263 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
27.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Мотивуючи поданий відзив представник відповідача вказує, що під час проведення перерахунку посадові особи відповідача керувались Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Порядком № 45, Постановою № 103, Постановою № 704, наказом Міністерства оборони України № 90 від 01.03.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2018.
Відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів відповідачем на підставі списків, наданих з Головного управління Пенсійного фонду України від 01.03.2018, були складені довідки про новий розмір грошового забезпечення та передані в місячний термін органам Пенсійного фонду України у Вінницькій області. При складанні довідок про розмір грошового забезпечення колишніх військовослужбовців відповідачем враховувались три складових: оклад за посадою; оклад за військовим званням; відсоткова надбавка за вислугу років. Врахування будь-яких інших складових грошового забезпечення не передбачено як вимогами вищезазначених нормативно-правових актів, так і, встановленим, зразком довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій (Додаток № 2 Постанови № 103). Водночас відповідач зазначає, що у зв'язку з визнанням протиправними та не чинними п. 1 та 2 Постанови № 103, будь-яких зобов'язань щодо вчинення дій стосовно перерахунку грошового забезпечення особам, звільненим з військової служби на нього не покладалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач перебуває на обліку як військовий пенсіонер у Військовому обласному військовому комісаріаті та пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років.
Пенсія позивачу призначена з 20.12.2012 року у розмірі 74% грошового забезпечення з наступними складовими: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірі 40%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень допуск Ф.2- 15%, надбавка за кваліфікацію - 4%, премія 90%.
Постановою № 103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі начальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30.08.2017. Вказана постанова набула чинності 26.02.2018.
16.03.2018 відповідач склав довідку № ХЛ65066 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України. Згідно цієї довідки грошове забезпечення позивача містить такі складові: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років (у розмірі 50% посадового окладу). На підставі вказаної довідки позивачеві перераховано пенсію з 01.01.2018.
29.07.2019 року позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій у відповідності до Постанови № 704 вказати розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливо важливі завдання, надбавки за кваліфікацію та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії військовослужбовцям за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби. Додатково позивач просив надати йому інформацію у вигляді довідки про розмір усіх складових грошового забезпечення, встановлених Постановою № 704, за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби.
Листом за вих. № 12/2104 від 07.08.2019 року відповідачем, за результатами розгляду вказаної заяви, повідомлено, що правових підстав для складання нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій на даний час немає. Щодо надання довідки про розмір складових грошового забезпечення позивача, відповідач зазначив, що до його компетенції не відноситься нарахування грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, які не перебувають на фінансовому забезпеченні у військовому комісаріаті. У відповідача відсутні документи, які визначають відповідні штати, вимоги до окремих посад, які передбачають можливість виплати за певною посадою тих чи інших додаткових видів грошового забезпечення.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Частиною 3 статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
З аналізу наведеної норми права слідує, що вона не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.
Розмір грошового забезпечення визначався Постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 №1294 (далі постанова КМУ № 1294).
Підстави та порядок оформлення спірної довідки про розмір грошового забезпечення та її направлення головним управлінням Пенсійного фонду України до 21.02.2018 було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (далі - Порядок № 45 (в редакції до 21.02.2018)).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції до 21.02.2018) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Системний аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що підготовці та поданню довідки про розмір грошового забезпечення передує система юридичних фактів і лише при їх настанні виникає обов'язок уповноваженого органу оформити відповідну довідку. До таких зокрема належать:
- прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством;
- направлення компетентними державними органами у п'ятиденний строк повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям
- повідомлення Пенсійним фондом України у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки);
- складення головними управліннями у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списків та подання їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- підготовка уповноваженими органами довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та подання їх головним управлінням Пенсійного фонду України у місячний строк.
Отже, підготовка та подання довідки про розмір грошового забезпечення є завершальним (п'ятим) етапом процедури доведення до відому органів Пенсійного фонду України інформації про наявність підстав для прийняття рішення про проведення перерахунку пенсії. Тому у відповідача є обов"язок із підготовки такої довідки лише за наявності виникнення встановлених вище передумов.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ця постанова набирає чинності з 01.01.2018.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 “Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), текст якої офіційно оприлюднений 23.02.2018 на Урядовому порталі.
Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01.01.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704).
Крім того, Постановою №103 також внесено зміни до Порядку № 45, зокрема: пункт 5 викладено в такій редакції: “Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням”; додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" 27 лютого 2014 р. №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Перевіряючи наявність передбачених передумов для оформлення та направлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача суд встановив наступне.
Позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які затверджені відповідною постановою Уряду.
05.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суд зазначає, що пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 05.03.2019, що узгоджується із нормою ч. 2 ст. 265 КАС України.
Проте, суд звертає увагу позивача, що прийняте Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі №826/3858/18 рішення не є тим юридичним фактом, який в силу вимог п. 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції до 21.02.2018) тягне за собою обов'язок відповідача оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача.
Як зазначалося вище, першим етапом та приводом для оформлення довідок про грошове забезпечення є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Суд звертає увагу, що при розгляді справи не встановлено факту прийняття Кабінетом Міністрів України рішень які б тягнули за собою зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців. Тому, підстави для висновків про те, що у відповідача виник обов'язок оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області іншу довідку про новий розмір грошового забезпечення також відсутні.
Водночас суд наголошує, що а ні Порядок №45, а ні жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє уповноважений орган, що видає довідки про розмір грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення.
Такі повноваження належать Кабінету Міністрів України, реалізація яких, в силу вимог Порядку № 45 (незалежно від того чи в редакції до 21.02.2018 чи після 21.02.2018) має стати підставою для позитивних дій зі сторони як органів Пенсійного фонду України, так державних органів, в яких військовослужбовці проходили службу.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності Вінницького обласного військового комісаріату щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів забезпечення - задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення, суд зазначає, що така є похідною від першої позовної вимоги, а тому задоволенню також не підлягає.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Як випливає із п. 25 рішення Європейського суду з прав людини, національні суди не повинні ігнорувати доводи позивача які є специфічними, доречними та важливими в контексті обставин справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач зазначеного Конституційного припису дотримався, а тому відсутні ознаки порушення ним прав, свобод та законних інтересів позивача.
Беручи до уваги викладене вище, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, сума судового збору відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Відповідач: Вінницький обласний військовий комісаріат ( вул. Данила Галицького, 31, м. Вінниця, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення в повному обсязі складено: 03.10.2019 р.
Суддя Демитор Наталія Володимирівна