03 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2251/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 (далі - фізична особа ОСОБА_1 )
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.05.2019 (суддя Горохов І.С.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 (колегія суддів: Кузнецова І.Л. (головуючий), Кощеєв І.М., Широбоков Л.П.)
зі справи № 908/2251/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк" в особі Фонду)
до фізичної особи-підприємця Соловйової Любові Михайлівни (далі - ФОП Соловйова Л.М.)
про стягнення коштів,
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою від 19.04.2019 про заміну сторони стягувача її правонаступником у наказі про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2018 зі справи № 908/2251/18.
Заява мотивована укладенням Договору купівлі-продажу майнових прав від 01.04.2019 № 1219/К (далі - Договір № 1219/К) з ПАТ "Дельта Банк" в особі Фонду за результатом проведення електронних відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 06.03.2019 №EA-2019-02-07-000031-b з продажу права вимоги за кредитним договором від 26.02.2013 № КФ-АН-2016658.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 908/2251/18 в задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому проваджені відмовлено.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовані відсутністю у заявника - фізичної особи ОСОБА_1 ліцензії на здійснення фінансових послуг, наслідком чого є відсутність у названої особи підстав бути правонаступником кредитодавця в спірних правовідносинах.
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій у справі № 908/2251/18.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2019 прийнято касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 до провадження та постановлено розглядати її в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час підготовки справи № 908/2251/18 до розгляду Касаційним господарським судом з'ясовано, що згідно з ухвалою Касаційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 916/2286/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до спільного українсько-індійського підприємства «Кораса» (за касаційною скаргою фізичної особи ОСОБА_2 ), вказану справу господарського суду Одеської області разом із касаційною скаргою фізичної особи ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.02.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з посиланням на приписи частини другої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу Касаційного господарського суду від 18.09.2019 у зазначеній справі мотивовано, зокрема, таким.
У справі № 916/2286/16 судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія інвест-кредо» (кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі - договір від 15.01.2019), відповідно до пункту 2.1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, право вимоги кредитора до позичальника та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за: кредитним договором з усіма договорами про внесення змін та доповнень, що є його невід'ємною частиною і договором поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за основним договором.
Судами також встановлено, що з додатку № 1 (реєстру договорів, права вимоги з якими відступаються) до зазначеного договору вбачається, що до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за кредитним договором від 29.07.2014 № КЛ-12885/1-980 з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами і додатками до нього, що є його невід'ємною частиною, позичальником за яким виступає спільне українсько-індійське підприємство «Кораса»; розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора складає 1 410 033,93 грн, з яких прострочена заборгованість щодо повернення кредиту у розмірі - 650 000,00 грн, прострочені нараховані проценти у розмірі 558 814,95 грн, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 150 256,75 грн, пеня за несвоєчасне погашення процентів - 50 953,23 грн.
Разом з тим, у справі № 923/151/17 ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.01.2018, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 та постановою Верховного Суду від 16.10.2018, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну в наказі стягувача з ПАТ "Дельта Банк" на ОСОБА_3 .
Верховний Суд у справі № 923/151/17 дійшов такого висновку у зв'язку з тим, що з укладенням договору від 01.12.2017 № 67/К та договору від 01.12.2017 № 67/К/1 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 12.09.2011 № 04.1/14/11-КЛТ відбулася заміна кредитодавця - банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу - ОСОБА_3 , який не є юридичною особою та фінансовою установою, а тому не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. Крім того, у постанові Верховного Суду зазначено, що такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16.
У справі № 910/16109/14 ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 (з інших підстав), відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Сервіс" (далі - ТОВ "Маркет-Сервіс") про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд касаційної інстанції у справі № 910/16109/14 зазначив про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про неможливість ТОВ «Маркет-Сервіс» бути належним правонаступником позивача по справі у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі № 910/16109/14 на тій підставі, що матеріали справи не містять ліцензії, виданої ТОВ «Маркет-Сервіс» на здійснення фінансових послуг. Зазначене питання не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Водночас, згідно з висновком Верховного Суду у справі № 910/16109/14, встановлена судом апеляційної інстанції обставина щодо того, що у ТОВ «Маркет-Сервіс» відсутні докази підтвердження здійснення повної оплати банку за договором відступлення права вимоги є самостійною та достатньою підставою для відмови ТОВ «Маркет-Сервіс» у задоволенні його заяви про заміну стягувача за наказом господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №910/16109/14.
У справі № 905/1976/16 Верховний Суд скасував постанову апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні заяви сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ілюс» (ДАЛІ - СГ ТОВ «Ілюс») про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019, якою задоволено заяву про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача - ПАТ «Банк Національний кредит» на його правонаступника - СГ ТОВ «Ілюс», залишено в силі.
Верховний Суд у справі № 905/1976/16 вважав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про неможливість СГ ТОВ «Ілюс» бути належним правонаступником позивача у виконавчому провадженні з виконання наказів господарського суду Донецької області, виданих у справі № 905/1976/16 на тій підставі, що СГ ТОВ «Ілюс» не є фінансовою установою, а недійсність правочину про відступлення права вимоги не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Згідно з частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Згідно з частиною 1 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до положень статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Верховний Суд у справі № 916/2286/16, врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.07.2019 зі справи № 905/1976/16, вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 923/151/17 щодо застосування норм права у справах про заміну сторони виконавчого провадження на підставі договору відступлення права вимоги (факторингу особі (фізичній чи юридичній)), яка не є фінансовою установою на стадії виконавчого провадження, у зв'язку з чим справу № 916/2286/16 разом із касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 та ухвалу господарського суду Одеської області від 21.02.2019 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Правовідносини у даній справі № 908/2251/18 та у справі № 916/2286/16 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними. Висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/2286/16 щодо застосування норм права у справах про заміну сторони виконавчого провадження на підставі договору відступлення права вимоги (факторингу особі (фізичній чи юридичній)), яка не є фінансовою установою на стадії виконавчого провадження, має суттєве значення для вирішення спору в даній справі, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження в даній справі № 908/2251/18 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/2286/16.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, 234 ГПК України, Касаційний господарський суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 908/2251/18 за касаційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2019 до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/2286/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова