Рішення від 23.09.2019 по справі 916/2091/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2091/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Пронюк В.Я.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради про стягнення 67646,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради про стягнення 67646,12 грн., у т.ч.: пені за прострочку оплати за поставлений природний газ - 41031,27 грн., 3% річних за прострочку оплати за поставлений природний газ - 6604,78 грн., інфляційних втрат - 20010,07 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 3561/1617-ТЕ-23 від 25.10.2016 р. щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Зокрема, позивач вказує, що 25.10.2016 р. між ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради укладено договір № 3561/1617-ТЕ-23 купівлі-продажу природного газу, на виконання умов якого позивачем передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 1632431,57 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Так, позивач вказує, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений договором, чим порушив умови п. 6.1 договору.

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Відтак, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 41031,27 грн.

Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 6604,78 грн. та інфляційні втрати в сумі 20010,07 грн., що заявлені до стягнення.

При цьому у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2019 р. позовну заяву АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2091/19, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.09.2019 р.

02.09.2019 р. відповідачем подано до господарського суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач вказує, що останній звернувся листом від 21 липня 2016 року № 98 до позивача для укладення додаткового договору на погашення заборгованості за спожитий газ з рахунку Казначейства, проте позивач вказаний лист залишив без розгляду. При цьому відповідач зазначає, що оскільки Виробниче управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради обслуговує населення і є збитковим підприємством, відповідач звернувся до позивача згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 року № 332 “Про внесення змін до пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) для складання графіку погашення заборгованості за спожитий природний газ з 01.11.2016 року до 31.12.2020 року”. Крім того, відповідач зазначає, що частково у несвоєчасній сплати заборгованості за спожитий природний газ виною є державна установа в особі Біляївського УСЗН за пільги та субсидії, оскільки мала заборгованість перед відповідачем. Також відповідач вказує, що останній звертався до Губернатора Одеської ОДА, Голови Біляївської районної державної адміністрації, Голови Біляївської районної ради про вирішення питання заборгованості держави (УСЗН Біляївського району), проте дане питання так і не було вирішено. Так, з огляду на вищевикладене, відповідач просив штрафні санкції зменшити до 1,00 грн. або скасувати.

02.09.2019 р. від позивача надійшло до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки позивач станом на 30.08.2019 р. не отримав від відповідача відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні господарського суду 02 вересня 2019 року по справі № 916/2091/19 було протокольно оголошено перерву до 16 вересня 2019 року.

У судовому засіданні господарського суду 16 вересня 2019 року по справі № 916/2091/19 було протокольно оголошено перерву до 23 вересня 2019 року.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

25 жовтня 2016 р. між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради (споживач) укладено договір № 3561/1617-ТЕ-23 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на миту територію України).

В п. 2.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 520,00 тис. куб.м, у тому числі за місяцями (тис. куб.м): у жовтні 2016 року - 30,00; у листопаді 2016 року - 80,00; у грудні 2016 року - 90,00; у січні 2017 року - 120,00; у лютому 2017 року - 100,00; у березні 2017 року - 100,00.

Згідно п. 2.2 договору обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (далі - планований обсяг) повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у п. 1.2 цього договору.

За умовами п. 3.1 договору постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі:

- природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи;

- імпортованого природного газу (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, що ввезений ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на митну територію України) - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживачі несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.

Положеннями п. 3.4. договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 3.5 договору споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Згідно п. 3.6 договору постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що у разі неподання або несвоєчасного подання споживачем постачальнику акта приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період, при цьому:

1) споживач визнає, що порушення ним пункту 3.5 цього договору сторони вважають односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді;

2) споживач не має права заперечувати проти непостачання постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період у разі порушення ним пункту 3.5 цього договору;

3) споживач не заперечує та визнає, що порушення ним пункту 3.5 цього договору може бути причиною виникнення у постачальника негативного небалансу, витрати на врегулювання якого (послуги з балансування) споживач зобов'язаний оплатити постачальнику в порядку, визначеному цим договором.

В п. 4.1 договору визначено, що кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493.

Відповідно до п. 5.1 договору регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758.

У відповідності до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу за цим договором становить 4942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Всього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Згідно п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

В п. 6.2 договору сторони погодили, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі, коли на позивача поширюється дія статті 19-1 Закону України “Про теплопостачання”;

2) у будь-якому випадку споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюється дія статті 19-1 Закону України “Про теплопостачання” в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно, з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата, за умови відсутності заборгованості за цим договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

За умовами п. 6.3 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума боргу.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.

В підпункті 6 п. 7.2 договору передбачено, що споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 8.6 договору збитки, завдані одній із сторін договору внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених законодавством.

У відповідності до п.п. 10.1, 10.2 договору передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Будь-яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

За умовами п. 12.1 договору останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

При цьому, 23 січня 2017 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та Виробничим управлінням житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради (споживач) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 3561/1617-ТЕ-23 від 25.10.2016 року, в якій змінено положення щодо кількості та показників газу, прав і обов'язків сторін, а також інших умов.

Додатковою угодою № 2 від 30.01.2017 р. до договору № 3561/1617-ТЕ-23 від 25.10.2016 року сторонами доповнено банківські реквізити споживача, зазначені в пункті 13 “Адреси та реквізити сторін” договору.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як з'ясовано судом, на виконання вищенаведених умов договору ПАТ “НАК “Нафтогаз Україна” з листопада 2016 року по березень 2017 року включно було поставлено, а Виробничим управлінням житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради прийнято природного газу на загальну суму 1632431,57 грн. згідно актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 р. на суму 164710,93 грн., від 31.12.2016 р. на суму 394419,05 грн., від 31.01.2017 р. на суму 442994,95 грн., від 28.02.2017 р. на суму 370946,52 грн., від 31.03.2017 р. на суму 259360,12 грн. (а.с. 32-36).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений природний газ відповідно до чинного законодавства та умов договору до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, за умовами п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За ствердженнями позивача, останній сумлінно виконував свої обов'язки за договором, тоді як відповідачем протягом періоду поставки несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, що не спростовано останнім в ході розгляду справи. У зв'язку з невиконанням належним чином відповідачем грошового зобов'язання з оплати природного газу, поставленого в листопаді 2016 року - березні 2017 року, позивачем відповідно до п. 8.2 договору було нараховано пеню в загальному розмірі 41031,27 грн., а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних від простроченої суми в загальному розмірі 6604,78 грн. та інфляційні втрати в розмірі 20010,07 грн., які заявлені до стягнення.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати за поставлений природний газ в розмірі 41031,27 грн. суд зазначає наступне.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості природного газу) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 21% річних по зобов'язанням листопада 2016 р., грудня 2016 р., січня 2017 р., лютого 2017 р., березня 2017 р. в загальному розмірі 41031,27 грн. за відповідний період на протязі з 27.12.2016 р. по 25.10.2017 р., розрахунки якої додано до позову (а.с. 27-31).

Зважаючи на викладені положення законодавства та приймаючи до уваги умови п. 8.2 спірного договору, господарський суд зазначає, що пеня не може розраховуватися в розмірі відсотків річних, оскільки пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивач мав право здійснити нарахування пені саме, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, як це передбачено також договором, а не у розмірі річних, що суперечить алгоритму і порядку нарахування пені. В свою чергу оскільки нарахування позивачем пені здійснено у річних, судом самостійно здійснено розраховано розмір пені за вказаний позивачем період з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування, від суми простроченого платежу за відповідним актом приймання-передачі природного газу за кожний день прострочення. Зокрема:

- на суму боргу 164710,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 1008,07 грн.:

Сума боргу (грн..)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

164710.9327.12.2016 - 03.01.2017814.0000 %0.077 %*1008.07

- на суму боргу 152710,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 117,15 грн.:

152710.9304.01.2017 - 04.01.2017114.0000 %0.077 %*117.15

- на суму боргу 130510,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 500,59 грн.:

130510.9305.01.2017 - 09.01.2017514.0000 %0.077 %*500.59

- на суму боргу 104110,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 79,87 грн.:

104110.9310.01.2017 - 10.01.2017114.0000 %0.077 %*79.87

- на суму боргу 81910,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 125,67 грн.:

81910.9311.01.2017 - 12.01.2017214.0000 %0.077 %*125.67

- на суму боргу 58030,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 178,07 грн.:

58030.9313.01.2017 - 16.01.2017414.0000 %0.077 %*178.07

- на суму боргу 11830,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 27,23 грн.:

11830.9317.01.2017 - 19.01.2017314.0000 %0.077 %*27.23

- на суму боргу 5830,93 грн. по акту за листопад 2016 р. від 30.11.2016 року сума пені складає 17,89 грн.:

5830.9320.01.2017 - 23.01.2017414.0000 %0.077 %*17.89

- на суму боргу 343539,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 1317,68 грн.:

343539.0526.01.2017 - 30.01.2017414.0000 %0.077 %*1317.68

- на суму боргу 219459,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 168,35 грн.:

219459.0531.01.2017 - 31.01.2017114.0000 %0.077 %*168.35

- на суму боргу 195999,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 150,36 грн.:

195999.0501.02.2017 - 01.02.2017114.0000 %0.077 %*150.36

- на суму боргу 164799,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 126,42 грн.:

164799.0502.02.2017 - 02.02.2017114.0000 %0.077 %*126.42

- на суму боргу 158799,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 487,27 грн.:

158799.0503.02.2017 - 06.02.2017414.0000 %0.077 %*487.27

- на суму боргу 153399,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 117,68 грн.:

153399.0507.02.2017 - 07.02.2017114.0000 %0.077 %*117.68

- на суму боргу 127359,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 97,70 грн.:

127359.0508.02.2017 - 08.02.2017114.0000 %0.077 %*97.70

- на суму боргу 101679,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 312,00 грн.:

101679.0509.02.2017 - 12.02.2017414.0000 %0.077 %*312.00

- на суму боргу 67059,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 51,44 грн.:

67059.0513.02.2017 - 13.02.2017114.0000 %0.077 %*51.44

- на суму боргу 30099,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 23,09 грн.:

30099.0514.02.2017 - 14.02.2017114.0000 %0.077 %*23.09

- на суму боргу 5439,05 грн. по акту за грудень 2016 р. від 31.12.2016 року сума пені складає 4,17 грн.:

5439.0515.02.2017 - 15.02.2017114.0000 %0.077 %*4.17

- на суму боргу 376814,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 578,13 грн.:

376814.9528.02.2017 - 01.03.2017214.0000 %0.077 %*578.13

- на суму боргу 349634,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 268,21 грн.:

349634.9502.03.2017 - 02.03.2017114.0000 %0.077 %*268.21

- на суму боргу 330554,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 760,73 грн.:

330554.9503.03.2017 - 05.03.2017314.0000 %0.077 %*760.73

- на суму боргу 326654,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 250,58 грн.:

326654.9506.03.2017 - 06.03.2017114.0000 %0.077 %*250.58

- на суму боргу 296354,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 454,68 грн.:

296354.9507.03.2017 - 08.03.2017214.0000 %0.077 %*454.68

- на суму боргу 269894,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 207,04 грн.:

269894.9509.03.2017 - 09.03.2017114.0000 %0.077 %*207.04

- на суму боргу 233894,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 538,28 грн.:

233894.9510.03.2017 - 12.03.2017314.0000 %0.077 %*538.28

- на суму боргу 207074,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 158,85 грн.:

207074.9513.03.2017 - 13.03.2017114.0000 %0.077 %*158.85

- на суму боргу 178754,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 137,13 грн.:

178754.9514.03.2017 - 14.03.2017114.0000 %0.077 %*137.13

- на суму боргу 159854,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 122,63 грн.:

159854.9515.03.2017 - 15.03.2017114.0000 %0.077 %*122.63

- на суму боргу 152654,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 702,63 грн.:

152654.9516.03.2017 - 21.03.2017614.0000 %0.077 %*702.63

- на суму боргу 145094,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 111,31 грн.:

145094.9522.03.2017 - 22.03.2017114.0000 %0.077 %*111.31

- на суму боргу 138794,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 638,84 грн.:

138794.9523.03.2017 - 28.03.2017614.0000 %0.077 %*638.84

- на суму боргу 135794,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 104,17 грн.:

135794.9529.03.2017 - 29.03.2017114.0000 %0.077 %*104.17

- на суму боргу 22814,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 70,01 грн.:

22814.9530.03.2017 - 02.04.2017414.0000 %0.077 %*70.01

- на суму боргу 15974,95 грн. по акту за січень 2017 р. від 31.01.2017 року сума пені складає 36,76 грн.:

15974.9503.04.2017 - 05.04.2017314.0000 %0.077 %*36.76

- на суму боргу 370946,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 2561,06 грн.:

370946.5228.03.2017 - 05.04.2017914.0000 %0.077 %*2561.06

- на суму боргу 366806,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 281,39 грн.:

366806.5206.04.2017 - 06.04.2017114.0000 %0.077 %*281.39

- на суму боргу 359846,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 828,14 грн.:

359846.5207.04.2017 - 09.04.2017314.0000 %0.077 %*828.14

- на суму боргу 326186,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 250,23 грн.:

326186.5210.04.2017 - 10.04.2017114.0000 %0.077 %*250.23

- на суму боргу 286946,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 440,25 грн.:

286946.5211.04.2017 - 12.04.2017214.0000 %0.077 %*440.25

- на суму боргу 268646,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 206,09 грн.:

268646.5213.04.2017 - 13.04.2017114.0000 %0.077 %*206.09

- на суму боргу 250706,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 2500,20 грн.:

250706.5214.04.2017 - 27.04.20171413.0000 %0.071 %*2500.20

- на суму боргу 244286,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 2088,15 грн.:

244286.5228.04.2017 - 09.05.20171213.0000 %0.071 %*2088.15

- на суму боргу 232286,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 165,46 грн.:

232286.5210.05.2017 - 10.05.2017113.0000 %0.071 %*165.46

- на суму боргу 223286,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 159,05 грн.:

223286.5211.05.2017 - 11.05.2017113.0000 %0.071 %*159.05

- на суму боргу 201986,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 143,88 грн.:

201986.5212.05.2017 - 12.05.2017113.0000 %0.071 %*143.88

- на суму боргу 59966,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 760,67 грн.:

59966.5213.05.2017 - 25.05.20171313.0000 %0.071 %*555.31

59966.5226.05.2017 - 30.05.2017512.5000 %0.068 %*205.36

- на суму боргу 50966,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 209,45 грн.:

50966.5231.05.2017 - 05.06.2017612.5000 %0.068 %*209.45

- на суму боргу 30596,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 125,74 грн.:

30596.5206.06.2017 - 11.06.2017612.5000 %0.068 %*125.74

- на суму боргу 21596,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 29,58 грн.:

21596.5214.06.2017 - 15.06.2017212.5000 %0.068 %*29.58

- на суму боргу 19496,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 413,97 грн.:

19496.5216.06.2017 - 16.07.20173112.5000 %0.068 %*413.97

- на суму боргу 16496,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 33,90 грн.:

16496.5217.07.2017 - 19.07.2017312.5000 %0.068 %*33.90

- на суму боргу 13496,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 46,22 грн.:

13496.5220.07.2017 - 24.07.2017512.5000 %0.068 %*46.22

- на суму боргу 10496,52 грн. по акту за лютий 2017 р. від 28.02.2017 року сума пені складає 43,14 грн.:

10496.5225.07.2017 - 30.07.2017612.5000 %0.068 %*43.14

- на суму боргу 259360,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 17266,99 грн.:

259360.1226.04.2017 - 25.05.20173013.0000 %0.071 %*5542.49

259360.1226.05.2017 - 06.07.20174212.5000 %0.068 %*7461.04

259360.1207.07.2017 - 30.07.20172412.5000 %0.068 %*4263.45

- на суму боргу 253360,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 1214,74 грн.:

253360.1231.07.2017 - 06.08.2017712.5000 %0.068 %*1214.74

- на суму боргу 244360,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 334,74 грн.:

244360.1207.08.2017 - 08.08.2017212.5000 %0.068 %*334.74

- на суму боргу 238360,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 163,26 грн.:

238360.1209.08.2017 - 09.08.2017112.5000 %0.068 %*163.26

- на суму боргу 216760,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 148,47 грн.:

216760.1210.08.2017 - 10.08.2017112.5000 %0.068 %*148.47

- на суму боргу 211600,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 434,79 грн.:

211600.1211.08.2017 - 13.08.2017312.5000 %0.068 %*434.79

- на суму боргу 204358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 4339,11 грн.:

204358.1214.08.2017 - 13.09.20173112.5000 %0.068 %*4339.11

- на суму боргу 201358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 137,92 грн.:

201358.1214.09.2017 - 14.09.2017112.5000 %0.068 %*137.92

- на суму боргу 198358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 3804,13 грн.:

198358.1215.09.2017 - 12.10.20172812.5000 %0.068 %*3804.13

- на суму боргу 192358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 527,01 грн.:

192358.1213.10.2017 - 16.10.2017412.5000 %0.068 %*527.01

- на суму боргу 183358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 376,76 грн.:

183358.1217.10.2017 - 19.10.2017312.5000 %0.068 %*376.76

- на суму боргу 177358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 485,91 грн.:

177358.1220.10.2017 - 23.10.2017412.5000 %0.068 %*485.91

- на суму боргу 171358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 117,37 грн.:

171358.1224.10.2017 - 24.10.2017112.5000 %0.068 %*117.37

- на суму боргу 165358,12 грн. по акту за березень 2017 р. від 31.03.2017 року сума пені складає 113,26 грн.:

165358.1225.10.2017 - 25.10.2017112.5000 %0.068 %*113.26

Таким чином, загальна сума пені за зобов'язаннями з листопада 2016 р. по березень 2017 р. за обраний позивачем період складає 50839,51 грн. Зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума пені за вказаними актами є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума пені по зобов'язанням з листопада 2016 р. по березень 2017 р., яка заявлена позивачем в розмірі 41031,27 грн.

Між тим відповідач у запереченнях на позов від 02.09.2019 р. (вх. № 17573/19) просить суд зменшити нараховані суми штрафних санкцій до 1 грн., посилаючись на те, що відповідач обслуговує населення та є збитковим підприємством, що підтверджується фінансовими звітами за 2015-2016 роки), а також зазначає, що частково у несвоєчасній сплати заборгованості за спожитий природний газ виною є державна установа в особі Біляївського УСЗН за пільги та субсидії, оскільки мала заборгованість перед відповідачем. При цьому відповідач додає, що для вирішення вказаної проблеми останній звертався до керівництва Одеської ОДА, Голови Біляївської районної державної адміністрації, Голови Біляївської районної ради про вирішення питання заборгованості держави (УСЗН Біляївського району), проте дане питання так і не було вирішено.

Разом з тим, враховуючи наведені відповідачем обставини, суд вважає за можливе зменшити нараховану суму пені до 10% від розрахованої позивачем.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, відповідачем повністю сплачена вартість поставлену позивачем природного газу по зобов'язанням листопада 2016 р., грудня 2016 р., січня 2017 р., лютого 2017 р. та березня 2017 р., про що свідчать надана позивачем до суду довідка по операціям по Виробничому управлінню житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, враховуючи вищенаведене, зважаючи на ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором (зокрема їх повне виконання), а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, та зважаючи на правовий статус відповідача, основним різновидом господарської діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, суд доходить висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, до 10% від заявленої позивачем суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу. Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Крім того, на думку суду, пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення. Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу у розмірі 4103,12 грн. (41031,27 грн. х 10%).

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого природного газу за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в розмірі 6604,78 грн., судом встановлено, що вказані розрахунки 3% річних були здійснені позивачем вірно, також вказані розрахунки відповідачем не оспорювались. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в сумі 6604,78 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу в розмірі 20010,07 грн. Наразі судом встановлено, що позивачем за зобов'язаннями лютого 2017 року за період з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р. нараховано 691,15 грн. на суму боргу 53165,10 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 2198,58 грн. попередніх періодів з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р.); за зобов'язаннями лютого 2017 року за період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. нараховано 358,18 грн. на суму боргу 22386,25 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 2198,58 грн. попередніх періодів з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р. та з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 691,15 грн. попередніх періодів з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р.); за зобов'язаннями березня 2017 року за період з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. нараховано 521,87 грн. на суму боргу 260935,51 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 7575,39 грн. попередніх періодів з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р.); за зобов'язаннями березня 2017 року за період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. нараховано -212,46 грн. на суму боргу 212455,38 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 7575,39 грн. попередніх періодів з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р. та з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 521,87 грн. попередніх періодів з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р.); за зобов'язаннями березня 2017 року за період з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. нараховано 4124,86 грн. на суму боргу 206242,92 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 7575,39 грн. попередніх періодів з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 521,87 грн. попередніх періодів з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. та з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі -212,46 грн. попередніх періодів з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р.); за зобов'язаннями березня 2017 року за період з 01.10.2017 р. по 31.10.2017 р. нараховано 2128,41 грн. на суму боргу 177367,78 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 7575,39 грн. попередніх періодів з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 521,87 грн. попередніх періодів з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі -212,46 грн. попередніх періодів з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. та 4124,86 грн. попередніх періодів з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р.); за зобов'язаннями березня 2017 року за період з 01.11.2017 р. по 30.11.2017 р. нараховано 1480,47 грн. на суму боргу 164496,19 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 7575,39 грн. попередніх періодів з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 521,87 грн. попередніх періодів з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі -212,46 грн. попередніх періодів з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 4124,86 грн. попередніх періодів з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. та з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 2128,41грн. попередніх періодів з 01.10.2017 р. по 31.10.2017 р.); за зобов'язаннями березня 2017 року за період з 01.12.2017 р. по 31.12.2017 р. нараховано 732,95 грн. на суму боргу 73294,66 грн. (з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 7575,39 грн. попередніх періодів з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 521,87 грн. попередніх періодів з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі -212,46 грн. попередніх періодів з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р., з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 4124,86 грн. попередніх періодів з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. та з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 2128,41грн. попередніх періодів з 01.10.2017 р. по 31.10.2017 р. та з урахуванням інфляційних нарахувань в сумі 1480,47 грн. попередніх періодів з 01.11.2017 р. по 30.11.2017 р.).

Однак, слід зазначити, що інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а не на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів. Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, обов'язок сплати боржником боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, виникає лише за умови прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Так, умовами договору № 3561/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 25.10.2016 р. не передбачена сплата відповідачем вартості природного газу з урахуванням інфляції, відповідно не встановлено строк сплати нарахованих інфляційних втрат за відповідний період. В свою чергу такі обставини виключають факт прострочення відповідачем сплати саме інфляційних втрат, нарахованих відповідачем під час подання заявленого позову до суду. Натомість позивач нараховував інфляційні втрати на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів за відсутності прострочення боржником сплати саме вказаних сум інфляційних нарахувань попередніх періодів, що не узгоджується положеннями договору та ст. 625 ЦК України.

Наприклад, за зобов'язаннями лютого 2017 року позивачем за період з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р. розраховано інфляційні втрати в розмірі 691,15 грн. на суму боргу 53165,10 грн., яка включає, крім суми боргу 50966,52 грн., також інфляційні втрати в сумі 2198,58 грн., нараховані на суму боргу попереднього періоду 244286,52 грн. з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р. Між тим відповідачем не було допущено прострочення сплати вказаної суми інфляційних втрат в розмірі 2198,58 грн. у період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р., оскільки строк сплати вказаної суми умовами договору не встановлено, вимоги про сплати такої суми інфляції позивач згідно ст. 530 ЦК України не пред'являв, така сума заявлена позивачем до стягнення лише у заявленому позові. Тобто наявність у відповідача грошового зобов'язання щодо сплати інфляційних втрат встановлено лише під час судового провадження. Тому нарахування позивачем інфляційних втрат на суму інфляції попереднього періоду в розмірі 2198,58 грн., що дорівнюють 28,59 грн. (2198,58 грн. х 1,013 - 2198,58 грн.) є необґрунтованим та таким, що суперечить діючому законодавству. Аналогічно невірним є розрахунок інфляційних нарахувань за інші періоди, де нараховані інфляційні втрати з урахуванням інфляційних втрат попередніх періодів. У зв'язку з цим суд доходить висновку про неправильність та необґрунтованість вказаного розрахунку інфляційних втрат.

За таких обставин, судом здійснено самостійний перерахунок інфляційних втрат із врахуванням вказаних у розрахунку позивача періодів прострочення та суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, зокрема:

- за зобов'язаннями січня 2017 року інфляційні втрати на суму боргу 22814,95 грн. за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р. складають 410,67 грн. (22814,95 грн. х 1,018 - 22814,95 грн.);

- за зобов'язаннями лютого 2017 року: на суму боргу 244286,52 грн. за період з 01.04.2017 р. по 30.04.2017 р. інфляційні втрати складають 2198,58 грн. (244286,52 грн. х 1,009 - 244286,52 грн.); на суму боргу 50966,52 грн. за період з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р. інфляційні втрати складають 662,56 грн. (50966,52 грн. х 1,013 - 50966,52 грн.); на суму боргу 19496,52 грн. за період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. інфляційні втрати складають 311,94 грн. (19496,52 грн. х 1,016 - 19496,52 грн.);

- за зобов'язаннями березня 2017 року: на суму боргу 259360,12 грн. за період з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р. інфляційні втрати складають 7575,39 грн. (259360,12 грн. х 1,0292 - 259360,12 грн.); на суму боргу 253360,12 грн. за період з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. інфляційні втрати складають 506,72 грн. (253360,12 грн. х 1,002 - 253360,12 грн.); на суму боргу 204358,12 грн. за період з 01.08.2017 р. по 31.08.2017 р. інфляційні не нараховуються, оскільки у серпні 2017 року визначений Державною службою статистики України індекс інфляції становив менше одиниці - 99,9%, тобто мала місце дефляція; на суму боргу 198358,12 грн. за період з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р. інфляційні втрати складають 3967,16 грн. (198358,12 грн. х 1,020 - 198358,12 грн.); на суму боргу 165358,12 грн. за період з 01.10.2017 р. по 31.10.2017 р. інфляційні втрати складають 1984,30 грн. (165358,12 грн. х 1,012 - 165358,12 грн.); на суму боргу 150358,12 грн. за період з 01.11.2017 р. по 30.11.2017 р. інфляційні втрати складають 1353,22 грн. (150358,12 грн. х 1,009 - 150358,12 грн.); на суму боргу 57676,12 грн. за період з 01.12.2017 р. по 31.12.2017 р. інфляційні втрати складають 576,76 грн. (57676,12 грн. х 1,010 - 57676,12 грн.).

Отже, загальний розмір інфляційних збитків у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за договором № 3561/1617-ТЕ-23 по зобов'язанням за січень 2017 року, за лютий 2017 року та за березень 2017 року складає 19547,30 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 30255,20 грн. (4103,12 грн. пені + 6604,78 грн. 3% річних + 19547,30 грн. інфляційних втрат).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам та без урахування зменшеного розміру нарахованої пені, що складають 1907,86 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради про стягнення 67646,12 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради (67665, Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, ОВЗО, Адміністрація; код ЄДРПОУ 30728159) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз Україна” (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 4103/чотири тисячі сто три/грн. 12 коп., 3% річних в сумі 6604/шість тисяч шістсот чотири гривні/грн. 78 коп., інфляційні втрати в сумі 19547/дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок сім/грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1907/одна тисяча дев'ятсот сім/грн. 86 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2019 р.

Суддя В.С. Петров

Попередній документ

84697283

Наступний документ

84697285

Інформація про рішення:

№ рішення:	84697284
№ справи:	916/2091/19
Дата рішення:	23.09.2019
Дата публікації:	04.10.2019
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії