03 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/6722/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство «Сільгоспновація Плюс»,
представник позивача - не з'явився (повноваження на представництво не підтверджені),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
представник відповідача - Філатова Н.А., адвокат (Договір від 17.01.2019),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
ОСОБА_1 - не з'явився,
Приватний нотаріус Криворізького районного територіального округу Убієнних Лідія Михайлівна - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019
у складі колегії суддів: Іванова О.Г. (головуючий), Дарміна М.О., Березкіної І.Г.
у справі за позовом
Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"
про зобов'язання вчинити певні дії стосовно нерухомого майна,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Форінт»,
до Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс»
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство «Сільгоспновація плюс» (далі - ФГ «Сільгоспновація плюс», позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про зобов'язання вчинити певні дії стосовно нерухомого майна.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору іпотеки № 014/03-03/105/1 від 15.02.2007 укладеного в забезпечення виконання кредитного договору № 014/03-03/105 від 15.02.2007 в частині не зняття відповідачем заборони на нерухоме майно з 27.07.2016.
3. 14.05.2018 від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшла зустрічна позовна заява до ФГ "Сільгоспновація Плюс", в якій позивач за зустрічним позовом просить в рахунок погашення заборгованості по процентам за Кредитним договором № 014/03-03/105 від 15.02.2007 у розмірі 56 047,91 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову окремо розташовану одноповерхову будівлю центральної механічної майстерні під літерою "А-1", загальною площею 1140,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовану на земельній ділянці площею 1,7 га, яка надана в тимчасове користування, предмет іпотеки належить на праві власності ФГ "Сільгоспновація Плюс" на підставі Договору купівлі-продажу від 13.10.2005 шляхом проведення прилюдних торгів з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 608 273,00 грн.
4. Зустрічний позов обґрунтований тим, що постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі № 177/556/17 стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №014/03-03/105 від 15.02.2007 у вигляді відсотків за користування кредитними коштами за період з 29.02.2014 по 10.12.2015 у розмірі 56 047,91 грн., тому існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості третьої особи-1 по процентам за Кредитним договором № 014/03-03/105 від 15.02.2007.
5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2018 здійснено процесуальне правонаступництво відносно відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у справі № 904/6722/17 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ «ФК «Форінт»).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2018 у справі № 904/6722/18 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; судовий збір за подання первісного позову покладено на позивача за первісним позовом.
Зустрічний позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості по процентам за кредитним договором №014/03-03/105 від 15.02.2007 у розмірі 56 047,00 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежитлову окремо розташовану одноповерхову будівлю центральної механічної майстерні під літерою "А-1", загальною площею 1140,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовану на земельній ділянці площею 1,7 га, яка надана в тимчасове користування, предмет іпотеки належить на праві власності фермерському господарству "Сільгоспновація Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2005, шляхом проведення прилюдних торгів з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 608 273,00 грн.
В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.
7. В частині первісного позову, рішення мотивоване тим, що відповідно до умов Договору іпотеки №014/03-03/105/1 від 15.02.2007 ФГ "Сільгоспновація Плюс" (іпотекодавець) несе у повному обсязі відповідальність за виконання позичальником ( ОСОБА_1 ) умов кредитного договору; матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості третьої особи-1 за спірним кредитним договором у вигляді відсотків за користування кредитними коштами в сумі 56 047,00 грн. на виконання постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі №177/556/17.
8. В частині зустрічного позову, рішення мотивоване тим, що доказів погашення вказаної заборгованості до господарського суду не надано, відповідно до умов договору іпотеки №014/03-03/105/1 від 15.02.2007 ФГ "Сільгоспновація Плюс" (іпотекодавець) несе у повному обсязі відповідальність за виконання позичальником ( ОСОБА_1 ) умов кредитного договору. При цьому, вимоги задоволені частково, оскільки Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018р. у справі №177/556/17 встановлена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №014/03-03/105 від 15.02.2007 у розмірі 56 047,00 грн., в той час як позивач за зустрічним позовом зазначає суму 56 047,91 грн.
9. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:
9.1. 15.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений Кредитний договір № 014/03-03/105.
9.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 Кредитного договору позичальнику був наданий кредит у сумі 300 000,00 грн. на розвиток бізнесу зі строком повернення до 14.02.2017.
9.3. Відповідно до пункту 1.5.1 частини 2 Кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору) шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим розрахунком на позичковий рахунок, вказаний в частині 1 цього договору.
9.4. Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту у строк передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів (пункт 1.2.1.1 частини 2 кредитного договору).
9.5. Сторонами узгоджений та підписаний Графік повернення кредиту (додаток №1 до кредитного договору №014/03-03/105 від 15.02.2007 року), яким встановили графік повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом у період з 12.03.2007 року по 10.02.2017 року включно (всього сума кредиту 300 000,00 грн., сума процентів 354 647,54 грн.).
9.6. 15.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та ФГ "Сільгоспновація Плюс" (іпотекодавець) був укладений Договір іпотеки №014/03-03/105/1, відповідно до пункту 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №014/03-03/105 від 15.02.2007, укладеного між іпотекодержателем та боржником, а також додаткових угод до нього, що можуть укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 300 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю інші збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.
9.7. Відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова окремо розташована одноповерхова будівля центральної механічної майстерні під літерою "А-1", загальною площею 1140,2 м2, яка знаходиться у селі АДРЕСА_1 25 б (двадцять п'ять з літерою "б"), розташована на земельній ділянці площею 1,7 гектарів, яка надана іпотекодавцю в тимчасове користування строком на п'ять років.
9.8. Відповідно до пункту 3.1.4 Договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або боржником за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
9.9. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано розділом 6 договору іпотеки.
9.10. Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 07.07.2014 у справі № 177/1342/14, яке набрало законної сили 01.10.2014, стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 014/03-03/105 від 15.02.2007 станом на 28.02.2014 в розмірі 194 853,13 грн., яка складалася з: непогашеної суми кредиту - 179 362,22 грн., заборгованості за процентами - 13 533,25 грн.; пені за порушення строків сплати кредиту - 1 023,65 грн., пені за порушення строків сплати процентів - 934,01 грн.
9.11. 10.12.2015 на виконання вищезазначеного судового рішення ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження було сплачено в повному обсязі заборгованість в розмірі 194 853,13 грн.
9.12. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 року у справі № 904/4167/14 припинено провадження у справі в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог АТ "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" по відсоткам за користування кредитними коштами згідно кредитного договору № 014/03-03/105 від 15.02.2007 у сумі 582,33 грн. Позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлову окремо розташовану одноповерхову будівлю центральної механічної майстерні під літерою "А" загальною площею 1140,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ФГ "Сільгоспновація Плюс", в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Кредитним договором №014/03-03/105 від 15.02.2007 у розмірі 299 561,72 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 178 785,44 грн., заборгованості за відсотками - 61747,12 грн., пені за порушення строків сплати кредиту - 36 513,76 грн., пені за порушення строків сплати відсотків - 22 515,40 грн. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Визначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки - на рівні не нижчому 841 613,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
9.13. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2016, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 у справі № 904/4167/14 скасовано частково. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог АТ "Райффайзен Банк Аваль" в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" по боргу за кредитом у сумі 178 785,44 грн. згідно Кредитного договору № 014/03-03/105 від 15.02.2007. У задоволенні позовних вимог АТ "Райффайзен Банк Аваль" про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлову окремо розташовану одноповерхову будівлю центральної механічної майстерні під літерою "А" загальною площею 1140,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ФГ "Сільгоспновація Плюс", в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Кредитним договором №014/03-03/105 від 15.02.2007, яка складається із заборгованості за відсотками - 61747,12 грн., пені за порушення строків сплати кредиту - 36 513,76 грн., пені за порушення строків сплати відсотків - 22 515,40 грн. відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 у справі № 904/4167/14 залишено без змін.
9.14. АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором станом на 21.03.2017 в загальному розмірі 73 968,16 грн., яка включає заборгованість за відсотками - 56 047,91 грн. та пеню по відсоткам - 17 920,25 грн.
9.15. 05.12.2017 рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області у справі № 177/556/17 позовні вимоги Банку задоволені, стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором станом на 21.03.2017 в загальному розмірі 73 968,16 грн., яка включає заборгованість за відсотками 56 047,91 грн. та пеню по відсоткам 17 920,25 грн.
9.16. 03.05.2018 постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 у справі № 177/556/17 частково скасовано, стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №014/03-03/105 від 15.02.2007 у вигляді відсотків за користування кредитними коштами за період з 29.02.2014 по 10.12.2015 у розмірі 56 047,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу ФГ "Сільгоспновація Плюс" - задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2018 у справі №904/6722/17 - скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ФГ "Сільгоспновація Плюс" до ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" про зобов'язання вчинити певні дії стосовно нерухомого майна - задоволено; зобов'язано ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" протягом трьох робочих днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, в порядку, встановленому законодавством України на день виконання, звернутись до приватного нотаріуса Криворізького районного територіального округу Убієнних Лідії Михайлівни для зняття заборони з нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності: нежитлову будівлю, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: НОМЕР_1 та є предметом договору іпотеки №014/03-03/105/1 від 15.02.2007.
У задоволені зустрічної позовної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" до ФГ "Сільгоспновація Плюс" про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено в повному обсязі.
11. В частині первісного позову постанова мотивована тим, дія заборони на нерухоме майно втратила правові підстави у зв'язку з припиненням Договору іпотеки №014/03-03/105/1 від 15.02.2007, а тому вона підлягала зняттю відповідно до ч. 3 ст.17 Закону України "Про іпотеку". Свідоме ігнорування Відповідачем норм матеріального права призвело до порушення ним умов п.7.2 договору іпотеки, тобто має місце спір стосовно порушення Відповідачем законного права Позивача вільно, на свій розсуд розпоряджатися належним йому нерухомим майном та необхідності відновлення цього права. Для відновлення порушеного права Позивачем обрано спосіб захисту, який відповідає ч. 1 ст.15, ст.16 і ч. 1 ст.20 ЦК України.
12. В частині зустрічного позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Третьої особи ОСОБА_1 по процентам за період з 29.02.2014 по 10.12.2015 за кредитним договором № 014/03-03/105 від 15.02.2007 у розмірі 56 047,91 грн., постанова мотивована припиненням договору поруки та відсутністю права на стягнення процентів за користування кредитними коштами після направлення боржнику письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового рішення, з вимогою залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2018 у відповідній частині.
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6722/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019.
15. Ухвалою Верховного Суду, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, від 05.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/6722/17 за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", датою проведення судового засідання визначено 03.09.2019.
16. 23.07.2019 до Верховного Суду від ФГ "Сільгоспновація Плюс" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
17. Представник ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" в судовому засіданні повністю підтримала вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просила Суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у цій справі та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2018 у відповідній частині.
18. Інші учасники судової справи у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні був присутній представник ФГ «Сільгоспновація плюс» без підтверджених належним чином повноважень на представництво інтересів позивача в суді касаційної інстанцій.
Доводи скаржника
(ТОВ "Фінансова компанія "Форінт")
19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 559 ЦК України та не застосування ст.ст. 526, 598, 599 ЦК України і ст.ст. 1, 7, 11, 17 Закону України «Про іпотеку».
20. Скаржник доводить, що наявність невиконаних кредитних зобов'язань виключає припинення договору іпотеки; судовими рішеннями у справі № 904/4167/14 встановлено лише факт припинення зобов'язань іпотекодержателя в частині сплачених третьою особою сум - 178 785, 44 грн. та не встановлено факт повного припинення зобов'язань у кредитних відносинах.
Доводи ФГ «Сільгоспновація Плюс»
21. Позивач за первісним позовом погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмінність предметів спорів за первісним і зустрічним позовами.
22. Позивач доводить, що приймаючи рішення у справі № 904/4167/14, господарські суди всіх рівнів встановили юридичний факт припинення зобов'язань позивача за договором іпотеки шляхом їх повного добровільного виконання та відсутність будь-яких інших судових рішень або спорів з цього приводу та підстав.
23. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
24. Норми права, що підлягають застосуванню
24.1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
24.2. Цивільний кодекс України
Частина 1 статті 526 - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 572 - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частина 1 статті 575 - іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Стаття 599 - зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина 3 статті 1049 - позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Стаття 1054 - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
24.3. Закон України "Про іпотеку" в редакції, чинній на дату укладення спірного договору іпотеки 15.02.2007.
Частина 1 статті 1 - іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частина 5 статті 3 - у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Частина 1 ст. 7 - за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Стаття 11 - майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням
Стаття 17 - Іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частина 1 ст. 33 - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
25. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
25.1. Щодо зобов'язань за договором іпотеки
Аналіз приписів статей 526, 572, 575 ЦК України дозволяє дійти висновку, що зобов'язання за кредитним договором має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а його виконання може забезпечуватися іпотекою нерухомого майна основного боржника чи майнового поручителя як різновидом застави, що за своєю правовою природою є забезпечувальним зобов'язанням, яке передбачає право кредитора-заставодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого (іпотечного) майна переважно перед іншими кредиторами.
Положеннями ст. 599 ЦК України визначено як підставу припинення зобов'язання його виконання, проведене належним чином.
Отже, будь-які забезпечувальні зобов'язання, що виникають з основного зобов'язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов'язання залишилось невиконаним.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі № 910/3421/13.
Приписи ст. 17 Закону України «Про іпотеку» (у визначеній редакції) визначають підстави припинення саме договорів іпотеки.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає невірним застосування судом апеляційної інстанції до правовідносин що склались між позивачем та відповідачем (Договір іпотеки №014/03-03/105/1 від 15.02.2007) приписів законодавства що регулюють питання поруки, а саме ст.ст. 553, 554, 559 ЦК України.
Поряд з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 у справі № 177/556/17 частково скасовано, стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №014/03-03/105 від 15.02.2007 у вигляді відсотків за користування кредитними коштами за період з 29.02.2014 по 10.12.2015 у розмірі 56 047,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова набрала законної сили, у встановленому законодавством порядку не скасоване, докази виконання цього рішення відсутні.
Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання
Відповідно до імперативних приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, факти неналежного виконання зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_1 встановлені у справі № 177/556/17, тому ці факти не підлягають повторному доказуванню.
Висновки суду апеляційної інстанції про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 014/03-03/105 від 15.02.2007 (укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (перейменовано - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") (банк) та ОСОБА_1 (позичальник)), а відтак і припинення Договору іпотеки №014/03-03/105/1 від 15.02.2007 (укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (перейменовано - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") (іпотекодержатель) та ФГ "Сільгоспновація Плюс" (іпотекодавець)) не відповідають нормам законодавства (наведені вище), що регулюють спірні правовідносини, в супереч встановлених обставин, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.
25.2. Щодо зняття заборони з нерухомого майна, що є предметом іпотеки
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 74 Закону України "Про нотаріат" одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки) або за рішенням суду.
Враховуючи наведене у п. 25.1., колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісного позову щодо зняття заборони з нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за Договором №014/03-03/105/1 від 15.02.2007.
25.3. Щодо звернення стягнення на майно
Статтею 174 ГК України передбачено, що договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст.ст. 193, 202 ГК України та ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України, в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1-2 ст. 590 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Укладаючи Іпотечний договір, позивач шляхом вільного волевиявлення приймав на себе саме ризик невиконання позичальником умов Кредитного договору та настання відповідних несприятливих для нього наслідків у вигляді невиконання основного зобов'язання боржником, зокрема й у разі визнання позичальника неплатоспроможним.
З огляду на положення зазначених вище норм закону, а також положення Договору іпотеки, при укладенні договору позивач як іпотекодавець зобов'язався за рахунок переданого в іпотеку майна забезпечити та виконати зобов'язання боржника, якщо такого виконання не відбудеться.
Враховуючи наведене вище, зокрема, щодо чинності зобов'язань за Договором іпотеки, та встановлені судоми першої інстанції обставини, зокрема щодо розміру дійсної заборгованості за Кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості (проценти) за Кредитним договором № 014/03-03/105 від 15.02.2007 у розмірі 56 047, 00грн. (постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 у справі № 177/556/17.
26. Щодо суті касаційної скарги
Доводи касаційної скарги наведені у п.п. 19, 20 цієї Постанови знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
27. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Згідно зі ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З у рахуванням викладеного Суд вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому не може залишатися без змін і підлягає скасуванню.
В свою чергу місцевий господарський суд прийняв правильне по суті рішення, у зв'язку з чим рішення Господарського Дніпропетровської області від 28.12.2018 підлягає залишенню в силі.
28. Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з ФГ "Сільгоспновація Плюс" на користь ТОВ «ФК «Форінт» в сумі 7 048,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задовольнити.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 904/6722/17 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2018 у справі №904/6722/18 залишити в силі.
4. Стягнути з Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» (ідентифікаційний код 33143226, 53070, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Широке, вул. Ленінського Комсомолу, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (ідентифікаційний код 40658146, 01133, м. Київ, вул. Московська, 32/2) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 7 048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 00 коп.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік