18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
03 жовтня 2019 року Справа № 925/719/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від позивача - Новіков М.В. - адвокат,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ ШЕВЧЕНКА”,
с. Москаленки, Чорнобаївський район, Черкаська область
до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,
м. Черкаси
про визнання права власності
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “ІМ ШЕВЧЕНКА” до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю “ІМ ШЕВЧЕНКА” права власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125186800:02:000:4266 площею 3,2486 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 серпня 2019 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 03 жовтня 2019 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
03 жовтня 2019 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про неможливість забезпечити явку представника в судове засідання.
Пунктом 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року №28 визначено, що електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Клопотання відповідача не підписане електронним цифровим підписом.
Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (п. 1.5.17. вищевказаної Інструкції).
Оскільки доказів того, що клопотання підписане саме відповідачем матеріали справи не містять, суд вказане клопотання не приймає до розгляду.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 серпня 2019 року клопотання відповідача про визнання поважними причин пропуску строку встановленого судом для подання відзиву на позов залишено без задоволення. Відзив на позовну заяву залишено без розгляду.
Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 03 жовтня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/719/19.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Відповідно до рішення Чорнобаївської районної ради народних депутатів від 29 грудня 1993 року №14-21 та Державного акту на право колективної власності на землю від 01 квітня 1994 року серія ЧР 19-1 колективному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка передано землі у колективну власність. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 55.
Висновком сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 . підтверджено, що до складу земель, які були передані у власність КСГП ім. Шевченка відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 01 квітня 1994 року серія ЧР 19-1 входила земельна ділянка кадастровий номер 7125186800:02:000:4266 площею 3,24861 га, зазначена земельна ділянка не підлягала паюванню, не була розпайована та не передавалася у приватну власність.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.
Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) суб'єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
У відповідності до ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.
Згідно положень ст. 10 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.
14 березня 2000 року зборами уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка було прийнято рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка шляхом перетворення його у товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, що підтверджується витягом з протоколу №2.
Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22 жовтня 1997 року колективне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка мало ідентифікаційний код 03793596, цей самий ідентифікаційний код має і товариство з обмеженою відповідальністю “ІМ ШЕВЧЕНКА”, що підтверджується його статутом.
Згідно Витягу зі статуту товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ ШЕВЧЕНКА”, останнє є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка.
Положеннями ч. 6 ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Аналогічні положення містилися в ч. 7 ст. 34 Закону України “Про підприємства в Україні” (чинного на момент перетворення колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка).
Відповідно до п. 7 розділу X Перехідних положення Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
На сьогодні законодавство не передбачає права колективної власності на землю але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі позивачу державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю.
Таким чином, позивач правомірно набув право власності на вищевказану земельну ділянку.
При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі № 924/1020/17 від 31 серпня 2018 року.
Водночас земельну ділянку кадастровий номер 7125186800:02:000:4266 площею 3,2486 га було віднесено до державної власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують правомірність набуття права власності на спірну земельну ділянку.
Водночас, зареєструвавши за собою право власності на землю, відповідач тим самим не визнає право позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду даного спору відповідач не спростував належними доказами доводи позивача.
З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “ІМ ШЕВЧЕНКА”, вул. Шевченка, 39 Е, с. Москаленки, Чорнобаївський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 03793596 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7125186800:02:000:4266, площею 3,2486 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39765890 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ ШЕВЧЕНКА”, вул. Шевченка, 39 Е, с. Москаленки, Чорнобаївський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 03793596 - 1 921 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 03 жовтня 2019 року.
Суддя А.В.Васянович