Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" жовтня 2019 р.Справа № 922/3230/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» про забезпечення позову (вх. № 3230/19 від 02.10.2019 року) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна", 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 6
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Близнюки", 64871, Харківська обл., Близнюківський р-н., с. Софіїка Перша
простягнення 372 062, 89 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Близнюки» про стягнення заборгованості з оплати поставлених нафтопродуктів у розмірі 349 924, 38 грн. та пеню за прострочення оплати у розмірі 22 238, 51 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» подано заяву про забезпечення позову (вх. № 3230/19 від 02.10.2019 року) у якій заявник просить суд забезпечити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Близнюки» про стягнення заборгованості та пені шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Близнюки» у сумі позовних вимог 372 062, 89 грн., що знаходяться на банківських рахунках відповідача.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» про забезпечення позову (вх. № 3230/19 від 02.10.2019 року), зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктів 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України “Про Вищу раду юстиції”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження” від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В обґрунтування наданої до суду заяви про забезпечення позову (вх. № 3230/19 від 02.10.2019 року) заявник зазначає, що заборгованість відповідача виникла у липні 2019 року. За весь час, що сплив з дати коли відповідач мав повністю оплатити поставлені йому позивачем нафтопродукти та дотеперішній час, відповідач не здійснив ніякої, навіть часткової оплати. Підприємство відповідача не припинено, здійснює господарську діяльність у повному обсязі, але борг перед позивачем за поставлені нафтопродукти до сих пір не погашено. Підприємство позивача не має у власності іншого майна відповідної вартості, на яке може бути накладено арешт з метою виконання рішення суду. Також зазначає, що у справі № 908/633/18 судом було відмовлено позивачу у задоволенні заяві про забезпечення позову, що стало наслідком повернення наказу суду позивачу з причини відсутності на момент виконання рішення суду у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Таким чином, на думку заявника, зазначені факти, обставини та доводи дозволяють стверджувати про необхідність вжиття заходів, щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, в межах ціни позову 372062,89 грн. Щодо зустрічного забезпечення зазначає. що у позивача внаслідок порушення відповідачем своїх договірних відносин, суттєво погіршився фінансовий стан, що перешкоджає здійсненню позивачем господарської діяльності та досягнення мети підприємства - отримання прибутку. Позивач позбавлений можливості використати зазначені грошові кошти у своїй господарській діяльності. Крім зазначеного, позивач змушений нести видатки з подання позовної заяви до суду. Тому застосування зустрічного забезпечення у даній ситуації є таким, що ще більше погіршить стан позивача, а отже не вважає за можливе його застосовувати.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява (вх. № 3230/19 від 02.10.2019 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів у відповідності до заявлених позовних вимог.
В матеріалах заяви відсутні жодні докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, у даному випадку накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-Близнюки» у сумі позовних вимог у розмірі 372 062, 89 грн., що знаходяться на банківських рахунках відповідача.
Наведені заявником твердження не свідчать та не підтверджують наявність обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на вищевикладене, заявником всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України не наведено обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
За таких обставин, оскільки заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 73-74, 77, 79-80, 136-137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» про забезпечення позову (вх. № 3230/19 від 02.10.2019 року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням пункт 17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації у справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Ухвалу підписано 03.10.2019 року.
Суддя О.О. Ємельянова