"23" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2048/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Коваленко Ю.М.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” АТ “Українська залізниця” про стягнення 45492,38 грн., -
Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” АТ “Українська залізниця” про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 45492,38 грн., посилаючись на наступне.
15 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” був укладений договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365. В подальшому, як вказує позивач, Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” змінило форму товариства та назву на Акціонерне товариство “Українська залізниця”.
Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 1.2. договору перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 р. № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 р. за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС “МЕСПЛАН”, доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані із перевезенням вантажів, перелік яких визначається в додатках до цього договору.
Так, позивач вказує, що на підставі вище зазначеного договору, позивачем в грудні 2018 року на адресу ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” та ТОВ “Трансинвестсервис” на станції Миколаїв-Вантажний та Чорноморська Одеської залізниці було відправлено вантажі за залізничними накладними № 46902961, № 46887766, № 46888004, № 46932026, № 46932018, № 46932000, № 46931994, № 46943197, № 46942975, № 46943098.
Однак, як стверджує позивач, під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 та відмітками, проставленими залізницею в графах 51, 52 зазначених накладних та строк прострочення по кожній залізничній накладній наведений в розрахунку суми позову.
Так, позивач посилається на положення п. 1.1.1, 1.2, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., згідно яких термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Залізниці зобов'язані доставити вантаж за призначенням за вагонними відправками та відправками у великовантажних контейнерах зі швидкістю 1 доба на кожні повні та неповні 200 км. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної тати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Так, позивач зазначає, що загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів по залізничними накладними № 46902961, № 46887766, № 46888004, № 46932026, № 46932018, № 46932000, № 46931994, № 46943197, № 46942975, № 46943098 становить 45492,38 грн.
За правилами ст. 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо штрафів заявляються залізниці призначення вантажу.
Як вказує позивач, станціями призначення згідно з вищезазначеними накладними, є Миколаїв-Вантажний та Чорноморська Одеської залізниці, який входить до складу Регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.
Згідно ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі прострочення доставки вантажу має одержувач за умови пред'явлення накладної.
Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Наразі позивач зауважує, що вантажовідправником вантажів за залізничними накладними № 46902961, № 46887766, № 46888004, № 46932026, № 46932018, № 46932000, № 46931994, № 46943197, № 46942975, № 46943098 є ПАТ “Запоріжсталь”, вантажоодержувачами вантажів за вищенаведеними залізничними накладними є TOB “Нікморсервіс Ніколаєв” та ТОВ “Трансинвестсервис”. Так, позивач додає, що вантажоодержувачі здійснили передачу права на пред'явлення претензій і позовів за вищенаведеними перевізними документами вантажовідправнику ПАТ “Запоріжсталь”, про що свідчать переуступні написи на залізничних накладних.
При цьому у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2019 р. позов ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2048/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.09.2019 р.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 66-70). Зокрема, відповідач зазначає, що відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 138 від 08.06.2011) накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. № 01-06/420/2012 “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів”, якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менше, як на дві доби (не більше 48 годин), підстави для нарахування штрафу, передбаченого ст.116 Статуту залізниць України, відсутні. Як вказує відповідач, встановлений ст. 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин) - 10%, на три доби (більше ніж на 72 години) - 20% і на чотири доби (більше ніж на 96 годин) - 30%, фактично термін доставки вантажу починається з 24-ї години - дати приймання вантажу до перевезення, до - дати повідомлення вантажоодержувача. Відповідно наказом № 644 від 21.11.2000 р. Міністерства транспорту України (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Так, відповідач вказує, що у розрахунку штрафних санкцій позивачем, в деяких випадках, необґрунтовано завищено відсотки суми штрафу за прострочення термінів доставки, при цьому відсотки штрафу розраховані в супереч діючого транспортного законодавства України, наприклад, залізнична накладна № 46887766 від 08.12.2018 р. - відповідно до наказу № 644 від 21.11.2000 р. Міністерства транспорту України термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах, тому відповідачем розраховано фактичний термін доставки вантажу: по накладній № 46887766 термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу тобто з 00-00 год. 08.12.2018 р. (п. 56 накладній), вантаж вважається доставленим вчасно, якщо вагон подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну, про що повідомлено одержувача - до 16.12.2018 р. та 22-30 год. (п. 49 накладній), у разі затримки подачі вагонів під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення терміну доставки, таким чином фактичний термін доставки вантажу - з 09.12.2018 р. по 16.12.2018 р. та + 23 год. становить 8 діб та 21 год. При цьому, посилаючись на п.п. 1.1,2.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, відповідач вказує, що загальний розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 730 км. становить 5 діб, а тому за прострочення терміну доставки вантажу на 95 год. штраф застосовується 20%, а не 30% , як у позивача і становить: 17957,00 х 0,20 = 3591,40 грн., а не 5387,10 грн. як у позивача (штраф зменшується на 1795,70 грн.), аналогічно, як вказує позивач, розраховується штраф по накладній № 46888004 від 08.12.2018 р.
При цьому, посилаючись на ст. 920 ЦК України, ч. 3 ст. 313 ГК України, п. п. 1.1, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, відповідач зазначає, що як вбачається із доданого до позову розрахунку заявленої до стягнення суми штрафу позивачем не було враховано встановленого порядку, у зв'язку з чим здійснено розрахунок суми штрафу за окремими накладними виходячи із загальної суми сплачених відправником за здійснення відповідного перевезення коштів, визначеної в графі 34 накладної, тобто з урахуванням окрім провізної плати також інших розрахованих залізницею зборів, що не відповідає закріпленому в ст. 116 Статуту порядку нарахування штрафу, а тому, на думку відповідача, є неправомірним.
При цьому відповідач вказує, що позивач для перевезення вантажів застосовував вагони, які належать АТ “Укрзалізниця” на праві власності, а тому в залізничній накладній вказана не тільки сума провізної плати, а ще і сума плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах, при наявності та використанні позивачем власних або орендованих вагонів у залізничній накладній була б тільки сума провізної плати у п. 31 без інших платежів які зазначаються у п. п. 36, 37 накладній. Як вказує відповідач, перевіривши розрахунок суми штрафу позивача ним встановлено, що по накладним №№ 46932026, 46932018, 46932000, 46931994 термін доставки вантажу починається з 24-ї год. 09.12.2018 р. до 17.12.2018 р. 22-30 год. повідомлення вантажоотримувача і становить 7 діб і 23 год. Таким чином, як стверджує відповідач, загальний розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 730 км - становить 5 діб та згідно вищенаведеного, прострочення терміну доставки вантажу становить 71 год. або 2 доби та 23 год. та за прострочення терміну доставки вантажу на 71 год. штраф застосовується 10%, а не 20% , як у позивача, а також з урахуванням тільки провізної плати становить: 17696,00 х 0,10 = 1769,60 (штраф зменшується на 3860,02 грн.), 17957,00 х 0,10 = 1795,70 (штраф зменшується на 3886,12 грн.), 17957,00 х 0,10 = 1795,70 (штраф зменшується на 3886,12 грн.), 18221,00 х 0,10= 1822,10 (штраф зменшується на 3912,52 грн.), а тому загальна сума штрафу зменшується на 19136,18 грн. Зважаючи на викладене, відповідач просить суд в позовних вимогах Публічному акціонерному товариству “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” про стягнення з АТ “Укрзалізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” 45492,38 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів відмовити у сумі 19136,18 грн.
26.07.2019 р. відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с. 75-76), в якому заявник з посиланням на ч. 1 ст. 230, ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України вказує, що наведені норми з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій. Так, відповідач вказує, що при застосуванні частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України слід мати на увазі, що поняття “значно” та “надмірно” є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку; при цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (Інформаційний лист Вищого господарського суду України “Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права” від 21.11.2011 р. N 01-06/1623/2011). Як зазначає відповідач, метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності, відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Наразі відповідач зауважив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13 р. № 7-рп/2013). При цьому відповідач стверджує, що матеріали справи № 916/2048/19 не містять доказів, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.
19.08.2019 р. позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив відповідача (а.с. 79-85), в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з наведенням додаткового обґрунтування. Так, стосовно тверджень відповідача про відмову в задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 19136,18 грн. у зв'язку з тим, що позивач невірно розрахував суму штрафу позивач зазначає, що за накладною № 46887766 вагон №53565362 залізницею зазначені дати: в штемпелі станції відправлення - 08.12.18 р., в календарному штемпелі видачі вантажу - 18.12.18 р., що підтверджено гр. 56, 52 залізничної накладної, тобто термін доставки складає 9 діб при нормі 5 діб, оскільки відповідачем порушено термін доставки на 4 доби штраф становить 30%, отже, за ствердженнями позивача, розрахунок виконано вірно, а посилання відповідача на повідомлення станцією вантажоодержувача про прибуття вантажу 16.12.2018 року не відповідає інформації, зазначеній в графі 49 накладної, згідно з графою 49 відповідач повідомив вантажоодержувача про прибуття вантажу 17.12.2018 року о 22 год. 30 хв.; за накладною № 46888004 вагон № 62115373 залізницею зазначені дати: в штемпелі станції відправлення - 08.12.2018 р. в календарному штемпелі видачі вантажу - 18.12.2018р., що підтверджено гр. 56, 52 залізничної накладної, тобто термін складає 9 діб при нормі 5 діб, оскільки відповідачем порушено термін доставки на 4 доби штраф становить 30%, отже, як вказує позивач, розрахунок виконано вірно, а посилання відповідача на повідомлення станцією вантажоодержувача про прибуття вантажу 16.12.2018 року не відповідає інформації, зазначеній в графі 49 накладної, згідно з графою 49 відповідач повідомив вантажоодержувача про прибуття вантажу 17.12.2018 року о 22 год. 30 хв., у зв'язку з вищенаведеним, як стверджує позивач, доводи відповідача про необхідність зменшити суму штрафу, нарахованого за накладними № 46887766, №46888004 на 3591,40 грн. є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому, враховуючи твердження відповідача щодо невірного нарахування позивачем штрафу в сумі 15544,78 грн. за накладними № 46932026, № 46932018, № 46932000, №46931994, позивач надає детальний розрахунок за вказаними накладними: за накладною № 46932026 вагон № 60508520 залізницею зазначені дати: в штемпелі станції відправлення - 09.12.2018 р., в календарному штемпелі видачі вантажу - 18.12.2018 р., що підтверджено гр. 56, 52 залізничної накладної, тобто термін доставки складає 8 діб при нормі 5 діб, оскільки відповідачем порушено термін доставки на 3 доби, то штраф становить 20 % провізна плата складає 28148,10 грн., отже розрахунок виконано вірно; за накладною № 46932018 вагон № 67658740 залізницею зазначені дати: в штемпелі станції відправлення - 09.12.2018 р., в календарному штемпелі видачі вантажу - 18.12.2018 р., що підтверджено гр. 56, 52 залізничної накладної, тобто термін складає 8 діб при нормі 5 діб, оскільки відповідачем порушено термін доставки на 3 доби, то штраф становить 20 % провізна плата складає 28409,10 грн., отже розрахунок виконано вірно; за накладною № 46932000 вагон № 67853580 залізницею зазначені дати: в штемпелі станції відправлення - 09.12.2018 р., в календарному штемпелі видачі вантажу - 18.12.2018 р., що підтверджено гр. 56, 52 залізничної накладної, тобто термін складає 8 діб при нормі 5 діб, оскільки відповідачем порушено термін доставки на 3 доби, штраф становить 20 %, провізна плата складає 28409,10 грн., отже розрахунок виконано вірно; за накладною № 46931994 вагон № 67867838 залізницею зазначені дати: в штемпелі станції відправлення - 09.12.2018 р., в календарному штемпелі видачі вантажу - 18.12.2018 р., що підтверджено гр. 56, 52 залізничної накладної, тобто термін складає 8 діб при нормі 5 діб, оскільки відповідачем порушено термін доставки на 3 доби, тому штраф становить 20 % провізна плата складає 28673,10 грн., отже розрахунок виконано вірно. Таким чином, як стверджує позивач, розрахунок штрафу за порушення термінів доставки вантажів позивачем виконано вірно у відповідності до п.116 Статуту залізниць України з повної вартості послуги перевезення вантажу та розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має здійснюватися виходячи із розміру плати, визначеної в п. 34 спірних накладних, оскільки сторонами погоджено вказаним пунктом договору розмір плати за перевезення вантажу та позивачем сплачено відповідачу вартість перевезення, визначену сторонами в договорі.
Стосовно заявленого клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 50% позивач заперечує та вказує, що в клопотанні відповідач належним чином не обґрунтував наявність підстав для зменшення штрафу, не надав відповідних доказів на підтвердження обґрунтувань та єдина обставина, на яку посилається відповідач, це відсутність збитків у позивача, однак відповідачем не наведено інших аргументованих підстав для зменшення суми штрафу. Також позивач, посилаючись на ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 14 листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення в галузі залізничного транспорту” № 01-08/71 від 02.02.2010 р., зауважує, що посилання заявника на те, що позивачем не понесено у зв'язку з несвоєчасною доставкою збитків, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності, сама лише відсутність завданих збитків, без врахування кількісної характеристики динаміки виконання зобов'язання, наявності заборгованості перед бюджетами, найманими працівниками, виробництво важливих для держави і суспільства товарів (робіт, послуг) та інших обставин, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій. Водночас, як зазначає позивач, організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі. При цьому, як вказує позивач, відповідачем не надано жодного доказу до матеріалів справи, який би пояснював чому допущено несвоєчасне перевезення за вказаними накладними. Також, як стверджує позивач, даний випадок не є винятковим, на даний момент на розгляді господарського суду Одеської області знаходяться справи № 916/1805/19, 916/1835/19, 916/2002/19, 916/2040/19, 916/2048/19 про стягнення з відповідача штрафів за ст. 116 Статуту залізниць Україна за несвоєчасну доставку вантажів та крім позивача з позовними заявами про стягнення даного виду штрафу звертаються й інші підприємства, тому, за ствердженнями позивача, дане порушення має системний характер, що свідчить про те, що даний випадок не є винятковим. Між тим позивач додає, що за змістом ст. 6, 22, 41, 105, 116 Статуту залізниць України вбачається, що залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення та законодавцем встановлено матеріальну відповідальність перевізника за несвоєчасну доставку вантажу у вигляді штрафу в розмірі 10%, 20%, 30% від провізної плати.
27.08.2019 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” про участь у судовому засіданні 02.09.2019 р. в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просить доручити господарському суду Запорізької області.
Вказану заяву позивача судом залишено без розгляду на підставі ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України, оскільки ч. 7 ст. 197 ГПК України передбачає можливість подачі стороною клопотання не пізніше як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2019 р. у справі № 916/2048/19 відкладено розгляд справи на 16 вересня 2019 р.
У судовому засіданні господарського суду 16 вересня 2019 року по справі № 916/2048/19 було протокольно оголошено перерву до 23 вересня 2019 року о 17 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.
15 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (перевізник) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (замовник) укладено договір № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 про надання послуг, за умовами п. 1.1 якого предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.
Згідно п. 1.2 договору наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:
- вагон перевізника - це вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності або іншій правовій підставі;
- вагон залізниці іншої держави - вагон який належить залізниці іншої держави та наданий перевізником у відповідності до окремих договорів та угод;
- вагон замовника - вантажний вагон, яким замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі;
- перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 р. № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 р. за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно;
- послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів - послуги, що надаються перевізником замовнику, у тому числі на підставі окремої заявки з переліку, погодженого сторонами у додатку № 1 до договору;
- інструкція на повернення вагонів - порядок заповнення окремих граф перевізного документу при поверненні порожнього вагону перевізника на території України, розміщений на сайті: uz-cargo.com.
Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Положеннями п.п. 2.1.6 п. 2.1 договору визначено, що замовник зобов'язаний оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
В ОСОБА_1 . 2.3.1 п. 2.3 договору передбачено, що перевізник зобов'язаний розглядати замовлення на перевезення вантажів. Узгоджувати замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах замовника. Узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника. Погодження замовлення не породжує безумовний обов'язок для перевізника виконати перевезення.
За умовами положень п. 3.1 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно п. 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:
- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору.
- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 договору розмір плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах визначається в наступному порядку: при перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки за такими формулами:
В = Вван + Впор
Вван = Спл X (Тван + Тдод),
Впор = Спл X (Тпор + Тдод),
де:
Вван - плата за використання вагону перевізника під час перевезення вантажу, грн./вагон.;
Впор - плата за використання вагону перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн./вагон.;
Тван - нормативна кількість діб у вантажному рейсі;
Тпор - нормативна кількість діб у порожньому рейсі;
Тдод - кількість діб відповідно до статті 24 УМВС або пункту 2.4 Правил обчислення термінів доставки, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11,2000 за № 865/5086). Тдод може не застосовуватися згідно рішення Перевізника. Інформація про застосування Тдод зазначається у додатку 2 до договору.
Спл - ставка плати за використання вагонів перевізника для відповідного типу, грн /вагон за добу, зазначена в додатку № 2 до цього Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.
Нормативна кількість діб використання вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:
Тван = Lван/Vдост,
Тпор = Lван X Кпп/Vдост
де:
Тван - тарифна відстань перевезення вантажу, км;
Vдост - нормативна кількість кілометрів за одну добу, км відповідно до пункту 1 Правил обчислення термінів доставки та параграфом 1 ст. 24 УМВС, км/добу;
Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу до навантаженого, зазначено у додатку 3 до
У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної.
Розмір ставок плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та/або публікація оголошення в газеті “Урядовий кур'єр” із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після оголошення”.
Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 договору визначено, що при замовленні вагону перевізника для проїзду провідників відправника (одержувача) замовник сплачує:
- плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником тарифів на дату відправлення вантажу;
- плату за перевезення порожнього вагону перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів,
- плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до п. 3.2.1;
- компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів до тарифи Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору.
Умовами п. 7.1 договору передбачено, що усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості у претензійно-позовному порядку:
- претензії за незбережені перевезення та прострочення в доставці вантажів при перевезенні, в тому числі в міжнародному сполученні, надсилаються на адресу: 03680, Україна, м. Київ-150, вул. Тверська, 5. Факс: (044) 465-40-83;
- всі інші претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, як у внутрішньому так і в міжнародному сполученні, заявляються перевізнику на адресу:
03150, Україна, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32, тел. (044) 465-22-22,465-13-28,465-13-32, 309-67-49, 309-79-26,465-32-51, факс (044) 309-67-37.
Відповідно до п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу.
Згідно п. 8.2 договору для організації електронного документообігу використовуються інформаційні системи, в тому числі: АС Клієнт УЗ, АС Месплан, ПАК АЕДО (програмно-апаратний комплекс “Архів електронного документообігу залізничного транспорту” з комплексною системою захисту інформації у відповідності до вимог законодавства України. 8.2.Електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає:
8.2.1. Оформлення наступних документів з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП):
- замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12;
- накладна та супроводжувальні документи при перевезенні у міжнародному сполученні;
- накладна УМВС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною, Російською Федерацією та Республікою Білорусь;
- податкова накладна;
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Можливість оформлення наступних документів з накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП):
- відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46;
- відомість плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а;
- повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами;
- накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92;
- відомість плати за користування контейнерами форми ГУ-46к;
- пам'ятка про видачу/приймання контейнерів;
- повідомлення про прибуття вантажу;
- повідомлення про подавання вагонів;
- заява про переадресування вантажу;
- облікова картка;
- зведена відомість;
- договір про надання послуг і додатки до нього.
Відповідно до п. 8.3 договору замовник зобов'язується:
8.3.1 Реєструвати користувачів Замовника в автоматизованій системі залізничного транспорту.
8.3.2 Застосовувати криптографічний захист електронних документів.
8.3.3 Узгоджувати із перевізником процедури застосування інформаційних систем, програмно-технічних засоби та каналів зв'язку під час електронного документообігу.
8.3.4 За власний рахунок провести оснащення програмно-технічними засобами, у т.ч. ключами ЕЦП.
8.3.5 Дотримуватися встановленого часу на обробку електронного документа та відповіді перевізнику.
8.3.6 У разі виникнення непередбачених ситуацій узгоджувати із перевізником послідовність дій з їх усунення.
8.3.7 Не передавати свої права за цим договором третій особі.
В п. 8.4 договору сторони передбачили, що перевізник зобов'язується:
8.4.1 Реєструвати та підключати замовника до АС Клієнт-УЗ, у т.ч. створити обліковий запис в АС Клієнт-УЗ, надати йому login та password, інформувати про наявність облікового запису в АС Клієнт-УЗ.
8.4.2 Узгоджувати із замовником процедури застосування інформаційних систем, програмно-технічних засобів та каналів зв'язку для реалізації електронного документообігу.
8.4.3 Надавати у встановленому порядку на вимогу замовника консультації з питань, пов'язаних із застосуванням електронного документообігу, передбачених цим додатком.
8.4.4 Дотримуватися вимог регламенту з надання послуг ЕЦП будь якого акредитованого центру сертифікації ключів (далі - АЦСК) України, програмне забезпечення, формування та перевірка ЕЦП якого функціонує за узгодженим реквізитним складом та структурою АС Клієнт -УЗ або АЦСК.
8.4.5 Дотримуватися технології та встановленого часу на обробку електронного документа, передбаченого н. 8.5.5 та надання його замовнику,
8.4.6 Своєчасно інформувати замовника щодо будь-яких змін, пов'язаних з електронним документообігом.
8.4.7 ОСОБА_2 відповідальність за схоронність своїх закритих ключів ЕЦП і за дії свого персоналу при обміні електронними документами. Сторона, що несвоєчасно повідомила про випадки втрати або компрометації закритих ключів ЕЦП, несе відповідальність за прямі збитки, що виникли в результаті втрати або компрометації ключів.
8.4.8 ОСОБА_2 відповідальність за збереження та нерозповсюдження аутентифікаційних даних для доступу до автоматизованих систем.
8.4.9 Розміщувати та зберігати електронні документи в ПАК АЕДО.
Згідно умов п. 8.5 договору порядок оформлення, прийом та узгодження електронних перевізних документів:
8.5.1 Замовник формує електронний перевізний документ (далі - ЕПД) та передає їх перевізнику через АС Клієнт-УЗ не пізніше часу пред'явлення вантажу для приймально-здавальних операцій відповідно до режиму роботи товарної контори станції.
8.5.2 Заповнення ЕПД УМВС здійснюється відповідно до вимог додатку № 1 до УМВС. ЕЦП замовника при відправленні проставляється в графі 1 ЕПД. Електронна печатка філії “ГІОЦ УЗ” “Удостоверено “ЭП ГИВЦ УЗ ‹дата наложения ЭП›” відображається в графах 1, 26, 64. Таким чином оформлений ЕЦЦ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
8.5.3. При негативних результатах перевірки замовник отримує засобами телефонного зв'язку інформацію про зміст помилки, коригує помилкові дані в ЕПД, підписує його ЕЦП та повторно надсилає перевізнику,
8.5.4 Підтвердження приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння в ЕПД дати прийняття вантажу до перевезення та накладання ЕЦП. Па вимогу замовника перевізник засвідчує дату прийняття вантажу до перевезення шляхом проставляння календарного штемпелю в роздрукованій копії ЕПД. Друк паперової копії ЕПД накладної виконується замовником або на його вимогу перевізником.
8.5.5 Оформлений ЕПД із наявним ЕЦП (що є підтвердженням прийняття вантажу до перевезення), передається замовнику за допомогою інформаційних систем.
8.5.6 Видача вантажу, перевезення якого здійснювалось за електронною накладною, проводиться за електронною накладною. На вимогу замовника перевізник може проводити видачу вантажу за паперовою копією електронної накладної.
8.5.7 Інформацію про прибуття вантажу за електронною накладною перевізник надає замовнику одночасно з повідомленням про прибуття вантажу,
8.5.8 Замовник заповнює електронну накладну УМВС відповідно до вимог Додатку 1 до УМВС з наявністю по прибуттю ЕЦП у графах 27, 36. Електронна печатка філії “ГІОЦ УЗ” “Удостоверено “ЭП ГИВЦ УЗ <дата наложения ЭП>” відображається у графах 35,36. Таким чином оформлений ЕПД вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
Умовами п. 8.7 договору визначено, що замовник та перевізник вирішують питання пов'язані з організацією електронного документообігу шляхом переговорів.
За положеннями п. 8.8 договору сторони передбачили, що у разі судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
В п. 8.9 договору вказано, що при наявності розбіжності у даних, що містяться у візуальних відображеннях електронних документів учасників перевізного процесу, з приводу уточнення достовірності даних, що містяться в електронних документах, сторони отримують оригінал електронного документу або його завірену візуальну паперову копію з ПАК АЕДО.
Положеннями п. 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС “Месплан” або АС “Клієнт УЗ”, або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 р. до 31.12.2018 р. Якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
За положеннями статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору позивачем, як вантажовідправником, було передано відповідачу, як перевізнику, для перевезення вантаж - прокат чорних металів, піддони металічні, плівка сталева холодноканатна у залізничних вагонах на адресу одержувача - ТОВ “Трансінвестсервіс” та ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв”, що оформлено залізничними накладними № 46902961, № 46887766, № 46888004, № 46932026, № 46932018, № 46932000, № 46931994, № 46943197, № 46942975, № 46943098.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем вантажу до перевезення від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання доставити переданий вантаж у терміни, встановлені договором, п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною першою статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Відповідно до частини першої статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Згідно із статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 затверджено Статут залізниць, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Абзацами першим, другим і п'ятим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Згідно п 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. № 138) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Відповідно до ст. 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Пунктами 1.1 та 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5086, встановлено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Пунктом 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі “Навантаження призначено на число місяць”.
Згідно п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Згідно п.п. 5.1, 5.2 Правил оформлення перевізних документів, заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. За наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положень про електронний обмін документами на вантаж, що прибув за електронною накладною (із накладенням ЕЦП), одержувачу надається накладна в електронному вигляді у порядку, визначеному договором. За відсутності таких положень у договорі одержувачу видається накладна у паперовому вигляді, роздрукована на підставі електронної накладної та засвідчена календарним штемпелем стації призначення. У разі прибуття вантажу за накладною у паперовому вигляді за наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положення про електронний обмін документами на вантаж оформлення видачі вантажу станцією призначення здійснюється за електронною накладною (із накладенням ЕЦП). Накладна в паперовому вигляді передається до розрахункового підрозділу залізниці та, у разі потреби, видається одержувачу.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.6 Правил оформлення перевізних документів, за одним перевізним документом приймаються до перевезення вантажі маршрутом або групою вагонів із дотриманням таких умов: вантажі мають бути одного найменування; вантажі приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу. Заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил.
Згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, у графі 29, яка визначає тип відправки: “Відправка вагонна, контейнерна, групова/маршрутна, контрейлерна, дрібна/збірна”, у відповідному місці проставляється позначка “х” і заповнюється ця графа відправником.
Як слідує зі змісту спірних накладних № 46902961, № 46887766, № 46888004, № 46932026, № 46932018, № 46932000, № 46931994, № 46943197, № 46942975, № 46943098 відповідачем відмічено тип відправки “вагонна”. Відтак, термін доставки вагонів за вказаними накладними має обчислюватись, виходячи з однієї доби за кожні повні та неповні 200 км.
Відповідно до п. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Станція відправлення відповідача здійснила перевірку відомостей у вказаних накладних (у тому числі графи 29 “Відправка”), підтвердила правильність їх заповнення відправником та проставила електронні цифрові підписи у графах 38 “Підпис” даних накладних, тобто, підтвердила приймання вантажу до перевезення.
З огляду на обставини, які викладені вище, суд вважає, що відповідач погодився з типом відправки, а відтак, термін доставки має бути обчислений виходячи саме з типу відправки, визначеному у спірних накладних.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на зміст спірних накладних, а саме: дати відправлення вагонів зі станції відправлення (графа 56) та дати прибуття вагонів на станцію призначення (графа 51), вагони за спірними накладними доставлені відповідачем з порушенням строків, встановлених Статутом залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.
Згідно п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Однак, передбачені п. 2.9 Правил відмітки на спірних накладних відсутні, а відтак, порушення термінів доставки вантажу у спірних випадках сталося внаслідок вини самого відповідача, як перевізника, який не забезпечив виконання умов договору.
Водночас, у графі 49 накладної № 46902961 міститься інформація про повідомлення одержувача 18.12.2018 р. о 06:15; у графі 49 накладної № 46887766 міститься інформація про складення залізницею акту від 17.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 3 доби та про повідомлення одержувача 17.12.2018 р. в 22:30; у графі 49 накладної № 46888004 міститься інформація про складення залізницею акту від 17.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 3 доби та про повідомлення одержувача 17.12.2018 р. в 22:30; у графі 49 накладної № 46932026 міститься інформація про складення залізницею акту від 17.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 3 доби та про повідомлення одержувача 17.12.2018 р. в 22:30; у графі 49 накладної № 46932018 міститься інформація про складення залізницею акту від 17.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 3 доби та про повідомлення одержувача 17.12.2018 р. в 22:30; у графі 49 накладної № 46932000 міститься інформація про складення залізницею акту від 17.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 3 доби та про повідомлення одержувача 17.12.2018 р. в 22:30; у графі 49 накладної № 46931994 міститься інформація про складення залізницею акту від 17.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 3 доби та про повідомлення одержувача 17.12.2018 р. в 22:30; у графі 49 накладної № 46943197 міститься інформація про складення залізницею акту від 18.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 2 доби та про повідомлення одержувача 19.12.2018 р. в 09:18; у графі 49 накладної № 46942975 міститься інформація про складення залізницею акту від 18.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 2 доби та про повідомлення одержувача 19.12.2018 р. в 09:18; у графі 49 накладної № 46943098 міститься інформація про складення залізницею акту від 18.12.2018 р. № 255 про збільшення терміну доставки на 2 доби та про повідомлення одержувача 19.12.2018 р. в 09:18.
Однак, доказів складання таких актів, як і копій самих актів матеріали справи не містять, а відтак відсутні докази наявності підстав збільшення термінів доставки вантажів за вказаними поставками. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач визнав порушення строків доставки вантажу, не погодившись при цьому лише з правильністю здійснених позивачем розрахунків.
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
В силу ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт? у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов'язку з доставки вантажів, є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності до відповідача як перевізника.
Разом з тим за залізничними накладними № 46902961, № 46887766, № 46888004, № 46932026, № 46932018, № 46932000, № 46931994, № 46943197, № 46942975, № 46943098 вантажовідправником вантажів є ПАТ “Запоріжсталь”, а вантажоодержувачами - TOB “Нікморсервіс Ніколаєв” та ТОВ “Трансинвестсервис”. Так, вантажоодержувачі здійснили передачу права на пред'явлення претензій і позовів за вищенаведеними перевізними документами вантажовідправнику ПАТ “Запоріжсталь”, про що свідчать переуступні написи на залізничних накладних.
Так, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Відтак, з посиланням на факт несвоєчасної доставки вантажу, який було прийнято залізницею до перевезення, позивачем застосовано до відповідача як перевізника штрафні санкції.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до роз'яснень, наведених в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. № 01-06/420/2012, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
В абз. 1 п. 8 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.
Згідно абз. 2 п. 8 вказаних Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
З огляду на норми чинного законодавства та на підставі сукупності поданих сторонами доказів судом встановлено, що за залізничними накладними:
- № 46902961 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 08.12.2018 р., доставлений 14.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв” 14.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 318 км. Норма доставки: 2 доби (вагонна відправка на відстань 318 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 4 доби, всього 4 доби. Натомість фактично термін перевезення - 6 діб, отже прострочення доставки складає 2 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 10%, який становить 1006,10 грн.;
- № 46887766 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 08.12.2018 р., доставлений 17.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 18.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 9 діб, отже прострочення доставки складає 3 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” неправомірно нараховано штраф у розмірі 30 %, оскільки за прострочення доставки вантажу на 3 доби штраф складає 20%, оскільки вантаж прибув 17.12.2018 р., як то розраховано позивачем, зважаючи на що за розрахунком суду штраф становить 3591,40 грн.;
- № 46888004 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 08.12.2018 р., доставлений 17.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 18.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 9 діб, отже прострочення доставки складає 3 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” неправомірно нараховано штраф у розмірі 30 %, оскільки за прострочення доставки вантажу на 3 доби штраф складає 20%, оскільки вантаж прибув 17.12.2018 р., а не 18.12.2018 р., як то розраховано позивачем, зважаючи на що за розрахунком суду штраф становить 3591,40 грн.;
- № 46932026 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 09.12.2018 р., доставлений 17.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 18.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 8 діб, отже прострочення доставки складає 2 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” неправомірно нараховано штраф у розмірі 20 %, оскільки за прострочення доставки вантажу на 2 доби штраф складає 10%, оскільки вантаж прибув 17.12.2018 р., а не 18.12.2018 р., як то розраховано позивачем, зважаючи на що за розрахунком суду штраф становить 2814,81 грн.;
- № 46932018 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 09.12.2018 р., доставлений 17.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 18.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 8 діб, отже прострочення доставки складає 2 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” неправомірно нараховано штраф у розмірі 20%, оскільки за прострочення доставки вантажу на 2 доби штраф складає 10%, оскільки вантаж прибув 17.12.2018 р., а не 18.12.2018 р., як то розраховано позивачем, зважаючи на що за розрахунком суду штраф становить 2840,91 грн.;
- № 46932000 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 09.12.2018 р., доставлений 17.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 18.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 8 діб, отже прострочення доставки складає 2 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” неправомірно нараховано штраф у розмірі 20 %, оскільки за прострочення доставки вантажу на 2 доби штраф складає 10%, оскільки вантаж прибув 17.12.2018 р., а не 18.12.2018 р., як то розраховано позивачем, зважаючи на що за розрахунком суду штраф становить 2840,91 грн.;
- № 46931994 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 09.12.2018 р., доставлений 17.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 18.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 8 діб, отже прострочення доставки складає 2 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” неправомірно нараховано штраф у розмірі 20 %, оскільки за прострочення доставки вантажу на 2 доби штраф складає 10%, оскільки вантаж прибув 17.12.2018 р., а не 18.12.2018 р., як то розраховано позивачем, зважаючи на що за розрахунком суду штраф становить 2867,31 грн.;
- № 46943197 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 10.12.2018 р., доставлений 19.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 19.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 9 діб, отже прострочення доставки складає 3 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 20%, який становить 3694,40 грн.;
- № 46942975 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 10.12.2018 р., доставлений 19.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 19.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 9 діб, отже прострочення доставки складає 3 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 20%, який становить 3591,40 грн.;
- № 46943098 згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 10.12.2018 р., доставлений 19.12.2018 р., товар отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансінвестсервіс” 19.12.2018 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Відстань від станції відправлення до станції призначення складає 730 км. Норма доставки: 4 доби (вагонна відправка на відстань 730 км) + 1 доба (п. 2.4 Правил - на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил) = 6 діб, всього 6 діб. Натомість фактично термін перевезення - 9 діб, отже прострочення доставки складає 3 доби. Тому ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 20%, який становить 3696,40 грн.
В свою чергу відповідач, заперечуючи проти здійсненого позивачем розрахунку вказує, що відсотки штрафу повинні відраховувати від провізної плати, яка зазначається в п. 31 залізничної накладній або у відомості вагонів, проте позивачем у розрахунку заявлені суми штрафу, які розраховані не тільки від провізної плати, а ще від додаткових зборів.
Наразі суд зауважує, що п. 3.2 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 про надання послуг від 15.02.2018 р. сторони погодили, що розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:
- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору.
- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Враховуючи положення п. 3.2 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 про надання послуг від 15.02.2018 р. та ст. 116 Статуту залізниць України, суд зазначає, що розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має здійснюватися виходячи із розміру плати, визначеної в п. 34 спірних накладних, оскільки сторонами погоджено вказаним пунктом договору розмір плати за перевезення вантажу та позивачем сплачено позивачу вартість перевезення, визначену сторонами в договорі.
При цьому в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 910/9765/18 наведено аналогічні правові висновки щодо правильності здійснення розрахунку штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, виходячи із розміру сплачених замовником коштів за перевезення вантажу, визначених п. 3.2 договору, включаючи плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником тарифів на дату відправлення вантажу; плату за перевезення порожнього вагону перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів; плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки відповідно до п. 3.2.1; компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів до тарифи Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу.
За таких обставин, враховуючи встановлення судом по деяких накладних невірного розрахунку позивачем розміру відсотку штрафу, судом здійснено самостійний перерахунок розміру штрафу за залізничними накладними, а саме:
- № 46902691 згідно п. 34 плата складає 10061,00 грн., розмір штрафу 10061,00 * 10% = 1006,10 грн.;
- № 46887766 згідно п. 34 плата складає 17957,00 грн., розмір штрафу 17957,00 * 20% = 3591,40 грн.;
- № 46888004 згідно п. 34 плата складає 17957,00 грн., розмір штрафу 17957,00 * 20% = 3591,40 грн.;
- № 46932026 згідно п. 34 плата складає 28148,10 грн., розмір штрафу 28148,10 * 10% = 2814,81 грн.;
- № 67658740 згідно п. 34 плата складає 28409,10 грн., розмір штрафу 28409,10 * 10% = 2840,91 грн.;
- № 67853580 згідно п. 34 плата складає 28409,10 грн., розмір штрафу 28409,10 * 10% = 2840,91 грн.;
- № 67867838 згідно п. 34 плата складає 28673,10 грн., розмір штрафу 28673,10 * 10% = 2867,31 грн.;
- № 55850077 згідно п. 34 плата складає 18482,00 грн., розмір штрафу 18482,00 * 20% = 3696,40 грн.;
- № 56618754 згідно п. 34 плата складає 17957,00 грн., розмір штрафу 17957,00 * 20% = 3591,40 грн.;
- № 61883344 згідно п. 34 плата складає 18482,00 грн., розмір штрафу 18482,00 * 20% = 3696,40 грн.
Тому загальний розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 30537,04 грн., який підлягає стягненню з відповідача.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% суд зазначає наступне.
За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.
Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.
Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” обґрунтовані частково, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1289,48 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” ПАТ “Українська залізниця” про стягнення 45492,38 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Одеська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд 19; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) штраф за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 30537/тридцять тисяч п'ятсот тридцять сім/грн. 04 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1289/одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять/грн. 48 коп.
3. В задоволенні решти частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” до Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” ПАТ “Українська залізниця” відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2019 р.
Суддя В.С. Петров