03 жовтня 2019 року Справа № 915/2063/19 м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.
розглянувши заяву №б/н від 26.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» в особі Новоодеської філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Полковника Ганжі, буд.16) в особі Новоодеської філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», 56602, Миколаївська область, м.Нова Одеса, вул.Маслозаводська, 2
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», 54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, 159
про: скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» від 27.06.2019
01.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» в особі Новоодеської філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 20.09.2019 в якій просить суд скасувати рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» від 27.06.2019 (оформлене протоколом від 27.06.2019) про задоволення акту про порушення від 17.12.18 №10000193 та застосованої на підставі нього оперативно - господарської санкції про донарахування об'єму природного газу у розмірі 6 609 115,12 грн. (з ПДВ)
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач одержує послугу розподілу природного газу на підставі типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, укладеного з ПАТ «Миколаївгаз». До відповідного типового договору позивач приєднався шляхом подання заяви про приєднання від 01.07.2017 до умов типового договору про розподіл 42СРМк4559-17 з АТ «Миколаївгаз». Вказує, що 09.08.2019 відповідач разом з супровідним листом надіслав позивачу повідомлення про те, що у відповідності до положень Кодексу газорозподільних систем за порушення - несанкціоноване втручання в засіб вимірювальної техніки, відповідачем складено та підписано та направлено акт - розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартість. Також, повідомив, що розрахунок проведено на підставі рішення комісії з розгляду «Актів про порушення» та надав рахунок на оплату №69019513 від 31.07.2019, відповідно до якого позивач зобов'язаний оплатити не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу у загальному розмірі 6 609 115,12 грн. Вказана сума зобов'язань встановлена відповідачем на підставі рішення засідання по розгляду актів про порушення акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» від 27.06.2019 (оформлене протоколом від 27.06.2019) про задоволення акту про порушення від 17.12.2018 №10000193. Позивач вважає рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення від 27.06.2019) про задоволення акту про порушення від 17.12.2018 №10000193 та застосованої на підставі нього оперативно - господарської санкції - безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову в якій просить суд заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» вчиняти будь-які дії по припиненню (обмеженню) газопостачання Новоодеській філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» по об'єкту за адресою: Миколаївська область, м.Нова Одеса, вул.Маслозаводська, 2 до моменту скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначає, що позивач одержує послугу розподілу природного газу на підставі типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, укладеного з ПАТ «Миколаївгаз». До відповідного типового договору позивач приєднався шляхом подання заяви про приєднання від 01.07.2017 до умов типового договору про розподіл 42СРМк4559-17 з АТ «Миколаївгаз». Відповідачем було винесено рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення АТ «Миколаївгаз» від 27.06.2019, яким задоволено акт про порушення від 17.12.2018 №10000193 та стало підставою застосування до позивача оперативно - господарської санкції про донарахування об'єму природного газу у сумі 6 609 115,12 грн. (з ПДВ). Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідач може припинити/обмежити розподіл природного газу позивачу, що призведе до значних збитків, оскільки зупиниться діюче молокопереробне підприємство, яке обслуговує тисячі домогосподарств, десятки фермерських господарств та господарств в частині переробки молока в сільській місцевості. Без роботи залишаться сотні працівників підприємства, та також залишаться без коштів на існування мешканці районів Миколаївської області, які здавали молоко позивачу.
У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на припинення (обмеження газопостачання Новоодеській філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» по об'єкту за адресою: Миколаївська область, м.Нова Одеса, вул.Маслозаводська, 2. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем дій без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявником не вказано та не надано до неї доказів на підтвердження наміру чи вчинення відповідачем дій по припиненню (обмеженню) газопостачання Новоодеській філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» по об'єкту за адресою: Миколаївська область, м.Нова Одеса, вул.Маслозаводська, 2
Позивачем не доведено належними засобами доказування, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Крім того суд зауважує, що у відповідності до пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, якщо об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Заявником не зазначено та не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, із яким діюче законодавство пов'язує застосування заходів щодо забезпечення позову.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви №б/н від 26.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» в особі Новоодеської філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» про вжиття заходів забезпечення позову.
Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви №б/н від 26.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» в особі Новоодеської філії ТОВ «ФУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» про забезпечення позову - відмовити повністю.
Додаток:
- акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської
області від 01.10.2019 - на 1-му аркуші (для заявника).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.О. Семенчук