61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
01.10.2019р. Справа № 905/1363/19
Господарський суд Донецької області в складі: головуючого судді Чернової О.В., розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства “Фонд Земля”, с. Галицинівка Донецької області б/н від 24.09.2019р. про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі №905/1363/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газові автомобільні заправки”, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Фонд Земля”, с. Галицинівка Донецької області
про стягнення заборгованості у розмірі 128421,39 грн., з яких 103000,00 грн. - сума основного боргу, 20672,10 грн. - інфляційні витрати, 4749,29 грн. - 3% річних, -
без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газові автомобільні заправки”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “Фон Земля”, с. Галицинівка Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 128 421,39 грн., з яких 103 000,00 грн. - сума основного боргу, 20 672,10 грн. - інфляційні витрати, 4 749,29 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 29.07.2019р. позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1363/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 12.08.2019р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.09.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газові автомобільні заправки”, м. Київ до Приватного підприємства “Фонд Земля”, с. Галицинівка Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 128421,39 грн., з яких 103000,00 грн. - сума основного боргу, 20672,10 грн. - інфляційні витрати, 4749,29 грн. - 3% річних залишено без розгляду в порядку п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.
27 вересня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від Приватного підприємства “Фонд Земля”, с. Галицинівка Донецької області надійшла заява б/н від 24.09.2019р. про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі №905/1363/19, в якій останній просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 060,40 грн.
Крім того, того заявник просить суд вважати причини пропуску подання заяви розподіл судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у справі №905/1363/19 поважним, оскільки ухвала господарського суду Донецької області від 16.09.2019р. про залишення позову без розгляду у справі отримана відповідачем лише 21.09.2019р., що підтверджується роздруківкою про відстеження поштового відправлення №102229673687 з сайту «Укрпошта».
Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч. 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що докази понесення судових витрат подані заявником у встановлений законом строк.
Що стосується підстав для задоволення заяви, суд зазначає наступне.
Аналіз змісту ст.129 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що покладення судового збору на ту чи іншу сторону судового процесу, а також покладення інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, залежить від результатів вирішення спору за наслідками розгляду справи по суті.
Проте, відповідно до ухвали від 19.07.2019 позов у цій справі залишено судом без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, а саме: за заявою позивача, поданою до початку розгляду справи по суті.
Згідно з частиною 2 цієї ж статті, в ухвалі про залишення позову без розгляду вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Втім, приписами ч.5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачається право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Вказана норма є спеціальною нормою, яка має застосовуватися судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, яка враховується судом на підставі ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи із змісту вищенаведеної норми, суд вважає, що право відповідача на компенсацію здійснених ним судових витрат пов'язується із вчиненням позивачем необгрунтованих дій в ході розгляду справи. Відтак відповідач має довести суду, а суд має встановити і зазначити у судовому рішенні, які саме необгрунтовані дії були здійснені позивачем під час розгляду справи.
Проте, відповідачем у заяві про стягнення з позивача судових витрат не зазначено жодної обставини, яка можуть бути розцінені судом як необгрунтовані дії позивача.
При цьому суд зауважує, що залишення позову без розгляду є формою закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Статтею 226 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік обставин, при яких суд залишає позов без розгляду, зокрема, передбачається залишення позову без розгляду за заявою позивача, яка має бути подана не пізніше початку розгляду справи по суті.
Отже, подання позивачем заяви про залишення поданого ним позову без розгляду є безумовним правом позивача, яке передбачено нормами господарського процесуального законодавства, та яке не обмежується в його реалізації, крім визначення стадії позовного провадження, на якій така заява може бути подана.
Суд приймає до уваги, що подання позивачем в межах прав, передбачених приписами Господарського процесуального кодексу України, заяви про залишення позову без розгляду не свідчить про вчинення позивачем необґрунтованих дій в розумінні ч.5 ст.130 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які свідчать про вчинення позивачем необґрунтованих дій під час розгляду справи.
Враховуючи, що відповідачем не доведено та не підтверджено відповідними доказами факту вчинення позивачем необґрунтованих дій, що мали на меті порушення прав та інтересів останнього, та не встановлення таких обставин судом, суд доходить висновку про відсутність підстав для покладення на позивача судових витрат, понесених відповідачем, з огляду що, заява Приватного підприємства “Фонд Земля” б/н від 24.09.2019р. про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі №905/1363/19 задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.5,6 ст. 130, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд, -
У задоволенні заяви Приватного підприємства “Фонд Земля”, с. Галицинівка Донецької області б/н від 24.09.2019р. про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі №905/1363/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газові автомобільні заправки”, м. Київ до Приватного підприємства “Фонд Земля”, с. Галицинівка Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 128421,39 грн., з яких 103000,00 грн. - сума основного боргу, 20672,10 грн. - інфляційні витрати, 4749,29 грн. - 3% річних - відмовити.
Ухвала складена та підписана 01.10.2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від ухвали про залишення позову без розгляду.
Суддя О.В. Чернова