Ухвала від 30.09.2019 по справі 265/3794/17

УХВАЛА

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 265/3794/17

провадження № 61-33909св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2017 року, ухвалене у складі судді Мельник І. Г., та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Лопатіної М. Ю., Мироненко І. П., Баркова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради відхилено, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2017 року залишено без змін.

У жовтні 2017 року Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У 2018 році справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

У зв'язку з відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, та наявністю обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду.

З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судових рішень колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п'яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України).

У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України(частина перша статті 402 ЦПК України).

Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2017 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов

Попередній документ
84694466
Наступний документ
84694468
Інформація про рішення:
№ рішення: 84694467
№ справи: 265/3794/17
Дата рішення: 30.09.2019
Дата публікації: 03.10.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (06.02.2020)
Результат розгляду: Направлено за належністю до
Дата надходження: 03.02.2020
Предмет позову: про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг