Провадження № 22-ц/803/7090/19 Справа № 199/794/19 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
01 жовтня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Черкас Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 23 липня 2016 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Вони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що з квітня 2018 року вони припинили шлюбні стосунки та проживають окремо, дитина мешкає з нею. На даний час вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, тому доходу не має. Просила суд стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходу до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 2-3).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини задоволено. Суд вирішив стягувати щомісяця із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи стягнення з 30 січня 2019 року (а.с. 159-160).
З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю ( а.с. 163-171).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість (а.с. 181-185).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 липня 2016 року (а.с.8).
Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Строни спільно не проживають з квітня 2018 року. Дитина проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Судом встановлено позивач не працює, отримує лише соціальну допомогу у зв'язку із народженням дитини та отримує аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які сплачує відповідач у розмірі 1/4 частина його доходу щомісяця. Будь-якого іншого постійного доходу позивач не має
Відповідач ОСОБА_1 періодично у визначені дні відвідує свою доньку за адресою її проживання, додатково купує продукти харчування та іграшки, що підтверджуються відповідними чеками та підтверджується поясненнями сторін (а.с.90-93,152-154).
Відповідач працездатний, працює у ТОВ «Глуско Рітейл» оператором заправної станції та отримує постійний дохід (а.с. 5, 140).
Згідно з ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Частиною 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно до ч.1 ст.79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Встановивши вказані обставини, в силу наведених норм закону, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку відповідача, до досягнення їх дитиною трирічного віку, починаючи проводити стягнення від дати подання позовної заяви - 30 січня 2019 року.
Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.
Судом прийнято до уваги, що відповідач сплачує аліменти на утримання дитини, однак вказані кошти спрямовані на задоволення потреб дитини, у той час як дружина відповідача перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не має самостійного доходу, не працює, а тому має право на отримання аліментів відповідно до ст. 84 СК України.
Інших утриманців, крім малолітноьї доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач не має.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач неналежним чином здійснює догляд за дитиною, мешкає із родичами, які мають можливість їй надавати матеріальну допомогу є необгрунтованими та не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді