Провадження № 22-ц/803/6871/19 Справа № 201/3382/19 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
01 жовтня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.,
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Черкас Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України про визнання права власності на транспортний засіб,-
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України про визнання права власності на транспортний засіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилался на те, що 11 березня 2011 року вона придбала у ОСОБА_2 за 5 000 дол.США транспортний засіб - автокран марки МАЗ 5334, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , що підтверджено довідкою - рахунком від 11 березня 2011 року серії КІМ № 105810, виданою торговельною організацією ТОВ «МБД Фаворит». Цього ж дня автомобіль був знятий з реєстрації, йому присвоєно транзитний номер, видано тимчасовий, а потім присвоєно номер НОМЕР_4 , з яким транспортний засіб був доставлений у м.Дніпро. Тимчасовий номер позивач втратила. Вона не своєчасно звернулася до МРЕВ ДАІ для перереєстрації транспортного засобу, оскільки не мала коштів на його оформлення, експлуатувати автокран не планувала. У лютому 2019 року вона звернулася до Територіального сервісного центру №1241 РСЦ МВС із заявою про перереєстрацію транспортного засобу, однак їй було відмовлено, оскільки внаслідок змін, внесених Постановою КМУ № 941 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань реєстрації транспортних засобів» з 18 листопада 2015 року довідка-рахунок не є документом, на підставі якого здійснюються операцій з транспортними засобами та не є документом, що підтверджує право власності. Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст.ст. 16, 328, 388 ЦК України, просила суд визнати за нею право власності на вказаний транспортний засіб.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
З таким рішенням не погодилась позивач, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , згідно Довідки-рахунку серії НОМЕР_5 від 11 березня 2011 року, виданої торговельною організацією ТОВ «МБД Фаворит», придбала транспортний засіб - автокрану марки МАЗ 5334 (а.с.13).
14 лютого 2019 року позивач звернулася до Територіального сервісного центру №1241 РСЦ МВС із заявою про проведення реєстрації транспортного засобу - автокрану марки МАЗ 5334, видачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Листом Територіального сервісного центру № 1241 РСЦ МВС від 27 лютого 2019 року за №31/4-1241-04 позивачу відмовлено в державній реєстрації транспортного засобу, оскільки у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07 вересня 1998 року № 1388 довідка-рахунок не є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу (а.с. 15).
Ухвалою суду першої інстанції від 26 березня 2019 року були витребувані у Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України матеріали реєстраційної справи щодо вищевказаного транспортного засобу (а.с. 19).
На виконання вказаної ухвали листом від 07 травня 2019 року відповідач повідомив суд, що матеріали реєстраційної справи знищені за актом від 06 січня 2015 року №14/1202-2 (а.с. 32).
За ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст 16 ЦК Ураїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тощо.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Попереднім власником транспортного засобу був ОСОБА_2 (а.с. 12).
Судом встановлено, що ні попереднім власником, ні будь-якою іншою особою, не оспорюється право власності позивача на транспортний засіб.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач, звернувшись до суду у даній справі з позовними вимогами до Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України про визнання за нею права власності на транспортний засіб, безпідставно посилалася на ст.ст. 328, 388 ЦК України, оскільки відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв'язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об'єкт рухомого майна.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України про визнання за нею права власності на транспортний засіб.
Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.
Доводи апеляіційної скарги про доведеність позовних вимог позивача є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом неправильно встановлені обставини справи, доводи щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді