Провадження № 22-ц/803/184/19 Справа № 205/2997/15 Суддя у 1-й інстанції - Федченко В.М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
01 жовтня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Лаченкової О.В.
за участю секретаря Черкас Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів, -
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про стягнення коштів.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17 грудня 2014 року у м.Дніпропетровську ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Тойота Фортунер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїла зіткнення з належним ОСОБА_3 на праві власності автомобілем «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 січня 2015 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні ДТП. Внаслідок ДТП автомобіль «Хонда Акорд», яким керував позивач, зазнав механічних пошкоджень. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» за договором страхування №АС/5008825/0408/14 з лімітом відповідальності страховика за шкоду, спричинену майну третьої особи, у розмірі 50 000 грн. Зазначав, що відповідно до акту № 17/01-1 здачі-прийняття виконаних робіт від 28 січня 2015 року він сплатив на користь ТОВ «ДПФ «Кодас» фактичну вартість ремонту у розмірі 45 654,94 грн. Страхова виплата ПрАТ «СК «Провідна» склала 36 767 грн, а тому різниця між фактично понесеними витратами на ремонт автомобіля та сплаченою сумою страхового відшкодування становить 8 887,94 грн. Крім того, ним були понесені витрати, які не враховані в страховій виплаті: за проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 450 грн, витрати на транспортування пошкодженого автомобіля до ТОВ «ДПФ «Кодас», та витрати збереження автомобіля «Хонда Акорд», які сплачено позивачем у сумі 1 345 грн на користь ТОВ «ДПФ «Кодас». Просив стягнути на його користь моральну шкоду, яку він оцінив у сумі 2 000 грн. Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідачів зазначені суми у солідарному порядку (т.1 а.с.1-4).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою у сумі 8887,94 грн. та витрати за проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 450 грн., а всього 9337,94 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (т.1 а.с.94-96).
З таким рішенням не погодилася ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, порушення норм матеріального права, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з неї грошових коштів. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилалась на те, що саме страхова компанія має відповідати за позовом, оскільки ліміт страхової відповідальності складає 50000 грн., відтак вона не є належним відповідачем у справі (т.1 а.с.100-102).
Позивач ОСОБА_1 направив заперечення на вищевказану апеляційну скаргу, вважає, що скарга ОСОБА_2 є безпідставною, оскільки ухвалюючи рішення суд вірно керувався нормами ст.ст. 22, 1166, 1194 ЦК України, стягнувши солідарно з відповідачів різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою (т.1 а.с. 124-125).
У подальшому, у квітні 2016 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року, в якій зазначив, що не погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні його позовних вимог про стягнення витрат на транспортування та збереження пошкодженого автомобіля у сумі 1345 грн., оскільки ці вимоги доведені відповідною квитанцією, яка зазначена у додатках до позовної заяви. Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 2000 грн., не врахувавши норми ст.ст. 23, 1167 ЦК України та дійсні обставини справи (т.1 а.с.140-142).
ПрАТ «СК «Провідна» також подали апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року, в якій просили рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою у сумі 8 887,94 грн. з ПрАТ «СК «Провідна» у солідарному порядку. Страхова компанія вказувала, що у повному обсязі виконала свої обов'язки за договором страхування, акти виконаних робіт № 17/01-1 від 28 січня 2015 року не є належним доказом розміру майнової шкоди, зокрема, в них не врахований знос транспортного засобу (т.1 а.с.145-152).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року скасовано. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 витрати у сумі 1 345 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на відновлення автомобіля у сумі 8 887,94 грн. та витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 450 грн, а також 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т.1 а.с. 197-199).
Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року скасовано у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених витрат на відновлення автомобіля в сумі 8 887,94 грн. Справу у цій частині направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Указом Президента України від 29.12.2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд, який забезпечує здійснення правосуддя на відповідній території. У зв'язку з цим 08.10.2018 року справа передана до Дніпровського апеляційного суду.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.370 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняте судове рішення суду апеляційної інстанції.
В силу ч.4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне їх задовольнити частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, звернувшись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 посилався на те, що страховиком був проведений огляд пошкодженого автомобіля «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , і складено відповідний акт огляду транспортного засобу від 19 грудня 2014 року, на підставі якого був складений звіт про оцінку № 19121401 від 22 грудня 2014 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 41 649,82 грн з ПДВ, тоді як йому було виплачено страхове відшкодування у сумі 36 767 грн, а тому, враховуючи надані ним докази, що підтверджують витрати на ремонт пошкодженого автомобіля у сумі 45 654,94 грн., просив стягнути солідарно з відповідачів 8887,94 грн. (45 654,94 грн. - 36 767 грн.)
Задовольняючи частково зазначені позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на їх доведеності та обґрунтованості, оскільки позивачу повинні бути відшкодовані реальні збитки, сума яких не виходить за межі страхового відшкодування, а ОСОБА_2 , як винна особа, має нести солідарну відповідальність разом із страховою компанією, однак, повністю погодитись з такими висновками суду не можливо, оскільки суд дійшов них через неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для часткового скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
У справі встановлено, що 07 грудня 2014 року відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Тойота Фортунер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Високовольтній у районі будинку № 20 у м. Дніпропетровську, виїжджаючи з прилеглої території, скоїла зіткнення з належним ОСОБА_3 на праві власності автомобілем «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення автомобіль «Хонда Акорд» зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2015 року ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 36,54 грн. (т.1 а.с.5).
На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31 березня 2014 року, поліс № АС/5008825, з лімітом відповідальності страховика за шкоду, спричинену майну третьої особи, в розмірі 50 000 грн. Строк дії договору - з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2015 року включно, без франшизи (т.1 а.с. 43).
ОСОБА_1 18 грудня 2014 року звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування, зазначивши, що страхове відшкодування слід перерахувати на його користь через систему «Приват Мані».
Страховиком був проведений огляд пошкодженого автомобіля «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2 і складено відповідний акт огляду транспортного засобу від 19 грудня 2014 року, на підставі якого суб'єктом оціночної діяльності ПП «Центр судових експертиз та оцінки» був складений звіт про оцінку № 19121401 від 22 грудня 2014 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 41 649,82 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про здійснення доплати страхового відшкодування, посилаючись на те, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 45 654,94 грн, що підтверджується актом 17/01-1 здачі-прийняття виконаних робіт від 28 січня 2015 року та квитанцією про сплату коштів згідно зазначеного акту на загальну суму 45 654,94 грн (т.1 а.с. 49, 190, 191).
З урахуванням того, що ОСОБА_1 просив перерахувати кошти на його рахунок, а не на рахунок СТО, страховиком було перераховано 18 березня 2015 року страхове відшкодування у сумі 36 767 грн. згідно договору АС/5008825/0408/14 на підставі акту № 2300066643 , що підтверджується випискою по картковому рахунку (т.1 а.с. 11).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначено, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, вказане положення Закону встановлює обов'язок страхової компанії проводити нарахування ПДВ із встановленого розміру страхового відшкодування належного до виплати потерпілій особі, у разі проведення такої виплати безпосередньо потерпілій особі, у разі коли особа не надала документів щодо сплати проведеного ремонту пошкодженого транспортного засобу, який був здійснений особою, яка є платником податку на додану вартість.
Звернувшись у лютому 2015 року до страхової компанії із заявою про здійснення доплати страхового відшкодування, ОСОБА_1 посилався на те, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 45654,94 грн., надавши при цьому квитанцією про сплату коштів згідно зазначеного акту на загальну суму 45 654,94 грн. та посилаючись на акт 17/01-1 здачі-прийняття виконаних робіт від 28 січня 2015 року
Як вбачається з вказаного акту від 28 січня 2015 року "ДПФ КОДАС" було виконано робіт із урахуванням вартості матеріалів на суму без ПДВ - 32 147,94 грн, й вказано, що ПДВ складає 5357,99 грн. (т.1 а.с.191).
Відповідач ПрАТ «СК «Провідна» вказував, що вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля «Хонда Акорд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 41 649,82 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що, як було зазначено вище, підтверджується звітом про оцінку № 19121401 від 22 грудня 2014 року, складеного ПП «Центр судових експертиз та оцінки».
Страховою компанією було прийнято рішення про сплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у сумі 36767 грн., однак наявний у матеріалах справи розрахунок ПрАТ "СК "Провідна" суми матеріального збитку не містив печатки товариства та підпису відповідальної особи.
Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2018 року у даній справі, скасовуючи рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених витрат на відновлення автомобіля в сумі 8 887,94 грн., зазначив, що апеляційним судом не встановлено дійсний розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, оскільки наявний у матеріалах справи розрахунок ПрАТ "СК "Провідна" суми матеріального збитку не містить печатки товариства та підпису відповідальної особи. (т.1 а.с.254-529).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року було витребувано із ПрАТ "СК "Провідна" розрахунок суми матеріального збитку у справі №2300066643 належним чином оформлений (з печаткою страхової компанії та підписом відповідальної особи) (т.2 а.с.40, 41).
На виконання вказаної ухвали апеляційного суду, ПрАТ "СК "Провідна" надали розрахунок суми матеріального збитку у справі №2300066643 належним чином оформлений на суму 36 767 грн. (т.1 а.с.51).
Згідно огляду пошкодженого автомобіля страховиком було складено Акт, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 41 649 грн. 82 коп., ПДВ від цієї суми складає 6 941 грн. 64 коп.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було витрачено на ремонт пошкодженого автомобіля 45 654 грн. 84 коп., ПДВ від ціє суми становить 7 609 грн. 16 коп.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Отже, враховуючи надані апеляційному суду докази, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума у розмірі 8887 грн. 94 коп., яка є різницею між сплаченою страховою компанією страхового відшкодування у розмірі 36 767 грн. та фактично понесеними позивачем витратами у розмірі 45 654 грн. 84 коп., пов"язаними з відновленням пошкодженого автомобіля.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума у розмірі 8887 грн. 94 коп., яка є різницею між сплаченою страховою компанією страхового відшкодування та фактично понесеними позивачем витратами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 370, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення коштів у частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою в сумі 8 887 грн. 94 коп. - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на відновлення автомобіля у розмірі 8 887 грн. 94 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя
Судді