Провадження № 11-сс/803/1250/19 Справа № 197/1000/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 вересня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
адвоката власника майна ОСОБА_6 ,
третіх осіб, щодо майна
якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12019040610000360 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2019 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, -
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Широківського ВП КВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Широківського відділу Криворізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_10 та накладено арешт на:
- свіжо спиляні стовбури дерев білої акації, об'ємом близько 8, 49 м3, що зберігаються у кузові автомобіля марки ЗІЛ ММЗ 4502, 1992 року випуску, номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 ;
- автомобіль марки ЗІЛ ММЗ 4502, 1992 року випуску, номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 ;
- на ключ з вигравіюванням (відтиском) «ЗИЛ», із забороною права відчуження, користування вказаного майна до остаточного прийняття рішення по даному кримінальному провадженню.
Рішення суду обґрунтовано тим, що слідчим доведено, наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і є речовим доказом у кримінальному провадженні, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту з метою збереження речового доказу.
Зважаючи на те, що в даному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій, тому для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та для запобігання ризику відчуження даного речового доказу, слідчий суддя вважає обґрунтованим та доцільним накладення арешту на вказане майно.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати.
Вказує, що ухвала є незаконною та необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що в первісному клопотанні слідчого про арешт вказаного майна, слідчим не була зазначенва мета накладення арешту, і лише після повернення його судом з метою усунення недоліків, уже в своєму уточненому клопотанні слідчий формально переписав із КПК до свого клопотання частину діючої процесуальної норми про те, що відповідною метою вжиття цих заходів є «... збереження речових доказів, відшкодування можливої шкоди та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчудження речових доказів цо кримінальному провадженні...», при цьому не конкретизувавши суду, в чому у саме полягають ризики втрати арештованого майна у випадку залишення останнього на відповідальному зберіганні у особи, в якої воно було вилучено, не надавши суду жодного обґрунтування також і неможливості арешту та вилучення лише наявного в кузові даного автомобіля спилу дерев, який слідчий вважає незаконним.
На переконання апелянтів, представниками органу досудового розслідування після затримання вночі 13.08.2019 року вантажного автомобіля марки ЗІЛ ММЗ 4502, 1992 року випуску, номер державної реєстрації: НОМЕР_4 , VIN (номер узова, шасі, рами): НОМЕР_2 , зареєстрованого за ОСОБА_8 , під керуванням ОСОБА_7 , було допущено цілий ряд грубих порушень під час фактичного вилучення та проведення документування всього арештованого ними майна, що на сьогодні унеможливлює належне процесуальне підтвердження як самого факту, так і кількості вилученого майна.
Вказує, що протоколі огляду події відсутня жодна інформація як про те, чи взагалі запрошувались особи до проведення данної слідчої дії, так і про можливі причини їх неявки. Зі змісту останнього можна з'ясувати лише, що даний огляд затриманого автомобіля слідчий проводив уже на охоронюваній території майданчика Широківського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області, при цьому так і залишилось невідомо в який спосіб та ким саме останнього було доставлено безпосередньо до райвідділу поліції. При цьому, судом також було з'ясовано, що двері, вікна та капот останнього раніше вже були невідомо ким та коли опечатані, хоча про це не зазначено в жодному процесуальному документі. Що ж стосується кузова вказаного вище автомобіля, в якому знаходилися спилені колоди дерев, то з цього приводу протокол взагалі містить дуже стислу інформацію.
Звертає увагу суду, що даний протокол не містить жодних підтверджень того факту, що вилучена разом з автомобілем деревина належним чином (поштучно чи в інший спосіб) перераховувалась працівниками поліції як за участі власника цього автомобіля, особи, яка управляла останнім, або ж в присутності понятих. Так, після першого огляду даного автомобіля, що проводився в присутності водія ОСОБА_7 , точний перерахунок наявної в кузові деревини більше ніким не проводився, сам автомобіль ніде не опечатувався та вночі 14.08.2019 року був доставлений до райвідділу поліції в смт.Широке.
Вважає, що в клопотанні слідчого не були належним чином дотримані вимоги статей 171 та 172 КПК України, а слідчий суддя під час його розгляду по суті не приділив цьому належної уваги та не надав вказаним вище фактам критичної оцінки, що є грубим порушенням норм чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, думки адвоката ОСОБА_6 , власника майна ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів випливає, що об'єктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, полягає у тому, що 13 серпня 2019 року під час проведення спільних заходів на території Широківського району Дніпропетровської області, щодо протидії незаконній вирубці лісу, працівниками СКП та ДОП Широківського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено гр. ОСОБА_7 , який перевозив на власному вантажному автомобілі марки ЗИЛ-ММЗ д/н НОМЕР_1 , свіжо спиляні стовбури дерев породи "Акація", про що було повідомлено до чергової частини та викликано слідчо-оперативну групу.
14.08.2019 з дозволу ОСОБА_7 оглянуто автомобіль ЗІЛ ММЗ 4502, 1992 року випуску, в кузові якого знаходились свіжо спиляні стовбулри деревини білої акації, автомобіль вилучено до Широківського ВП.
В ході огляду транспортного засобу, за участю майстра лісу Широківського лісництва ДП «Криворізький лісгосп» ОСОБА_11 , здійснено розрахунок наявної в кузові автомобіля деревини "Біла акація", об'єм якої становить - 8, 49 м3. Розрахунок здійснено за формулою: висота х ширину х висоту (складеної деревини) х 0, 62.
Крім цього з салоні автомобіля в замку запалювання виявлено та вилучено один ключ від автомобіля з ви гравіюванням «ЗИЛ».
По вказаному факту 14.08.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040610000360 внесено відомості за ч. 1 ст. 246 КК України.
Як вбачається з наданих матеріалів, в ході досудового розслідування було допитано свідка майстра лісу Широківського лісництва ДП «Криворізький лісгосп» ОСОБА_11 , який пояснив, що під охорону Широківського лісництва ДП «Криворізький лісгосп» входять лісові насадження, чагарники, та інщі насадження, що відносяться до лісового фонду Широківського району Дніпропетровської області.
В ході огляду місця події, встановлено, що на території ділянки лісового насадження, що входить до лісового фонду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області котра знаходиться в районі поблизу села Новокурське, а саме між селом Андріївка Широківського району та селом Новокурське Широківського району, та зправа знаходиться річка Інгулець, зліва сторони знаходяться лісові насадження, що розташовані на території Широківської селищної ради Дніпропетровської області де було здійснено незаконну порубку лісового насадження, а саме дерев роду «Біла акація», віком до 40 років, загальної обсяг древесини складає приблизно 8, 49 м3.
Вищезазначені дерева були спиляні на території лісового насадження, яке відповідно до чинного законодавства відносяться до охоронюваної території - лісового насадження, яке відноситься до Лісового фонду України.
В ході огляду від 14.08.2019 року слідчим Широківського ВП КВП ОСОБА_12 було візуально поділено вищезазначену ділянку на 2 частину, на одній ділянці було виявлено 9 пнів, на другій 7 пнів, один з яких породи «Ясень». Висота дерев, які насаджені поряд сягає 16 метрів, всі дерева високі, та їх вік понад 35-40 років від насадження.
Згідно наданого рапорту поліцейського СРПП №4 ОСОБА_13 встановлено, що автомобіль марки ЗІЛ ММЗ 4502, 1992 року випуску, номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , VIN (номер кузова, шасі, рами): НОМЕР_5 , згідно інформації бази даних «Гарпун» зареєстрований за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою слідчого від 14.08.2019 року, майно на яке слідчий та прокурор просять накласти арешт визнано речовими доказами за кримінальним провадженням № 12019040610000360 від 14.08.2019 року.
З урахуванням наведеного, щодо майна, на яке рішенням слідчого судді було накладено арешт, є підстави обґрунтовано вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України щодо речового доказу, достатніх для вжиття на цьому етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження, а отже арешт на це майно був накладений з дотриманням вимог закону, і доводи апеляційної скарги такого висновку колегії суддів не спростовують.
Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.
Що стосується посилань апелянтів на неоднакове застосування норм кримінального процесуального права в частині порядку виконання судового рішення, то вони є його особистою суб'єктивною оцінкою. Посилання апелянтів на відсутність достатніх доказів вчинення особою чи особами кримінального правопорушення та недостатню вмотивованість оскаржуваної ухвали колегія суддів оцінює критично з міркувань, наведених вище та відповідності арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України.
З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги на даному етапі досудового розслідування не вбачається. У випадку, якщо у подальшому наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваними кримінальними правопорушеннями у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2019 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4