Провадження № 11-сс/821/117/19 Справа № 712/11610/19 Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
01 жовтня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2019року, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, Черкаської області, українця, громадянина України, працюючого завідуючим складом в ТОВ «Індрайв», неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,-
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 02.11.2019 включно з визначенням розміру застави , -
Старший слідчий СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим з прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Як вбачається з вказаного клопотання, СВ Черкаського ВП ГУНПв Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, № 12019251010004874 від 04.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 03 вересня 2019 року близько 21 години 15 хвилин ОСОБА_7 , керуючи автомобілем ГАЗ 24-10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по бульвару Шевченка в м. Черкаси зі сторони вулиці Небесної Сотні в напрямку до вулиці Богдана Хмельницького, біля перехрестя з вул. Митницька та неподалік будинку № 274/13 грубо порушив вимоги п. 2.3 б), п. 18.1 Правил дорожнього руху України. Під час руху він, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, будучи заздалегідь об'єктивно проінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований по бульвару Шевченка біля перехрестя з вулицею Митницька та поблизу будинку №274/13 в місті Черкаси, та позначений дорожньою розміткою 1.14.2 і дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому в момент, коли на вказаному пішохідному переході перебували пішоходи, вчасно не застосував заходів для зменшення швидкості руху свого транспортного засобу та не зупинився, не надавши дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а продовжив рух прямо та скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перетинали проїзну частину бульвару Шевченка по вказаному вище пішохідному переходові зліва направо відносно напрямку його руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 , відповідно до довідки КНП «Третя Черкаська міська лікарня Швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради, отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, рваної рани потиличної ділянки, струсу головного мозку, множинних переломів кісток тазу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 , відповідно до довідки КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня» Черкаської обласної ради, отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, важкої закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, внутрішньошлуночкового крововиливу бокового шлуночка зліва з поширенням паравентрихулярно вправо, коми другого ступеню (ШКГ 5б), множинних саден голови, забійної гематоми м'яких тканин потиличної ділянки, переломів III, IV,V,VII,VIII ребер справа, перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщеннями по ширині і довжині, множинних саден, забоїв м'яких тканин кінцівок тулуба. Травми: забій головного мозку тяжкого ступеню, ушкодження, що спричинили кому, відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р., належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
Таким чином, спричинення тілесних ушкоджень пішоходу ОСОБА_10 та тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 знаходиться у причинному зв'язку з порушенням водієм автомобіля ГАЗ 24-10, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вимог п.п. 2.3.б), 18.1 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження пішоходу ОСОБА_10 , тяжкі тілесні ушкодження пішоходу ОСОБА_11 .
04.09.2019 ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
05.09.2019 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 02.11.2019 включно з визначенням застави в розмірі 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 160 560 грн..
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати, як незаконну та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на, що прокурором не доведено жоден із заявлених ризиків, які б виправдовували застосування відносно ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, в вчиненому щиро розкаявся та сприяє слідству в розкритті кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу просили її задовільнити, думку прокурора ОСОБА_6 , яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
В своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Обираючи ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що по даному кримінальному провадженню маються докази, що вказують на причетність до вчинення кримінального правопорушення саме цієї особи.
На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, та класифікуються як тяжкий злочин, враховуючи дані про особу підозрюваного, який неодружений, офіційно працевлаштований, є особою молодого віку, а також те, що у результаті вчинення кримінального правопорушення завдано тяжких тілесних ушкоджень двом особам, один з яких є малолітнім, тому слідчий суддя, врахувавши практику ЄСПЛ, де зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілю є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди, а ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі, вірно застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених у п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , а тому апеляційні вимоги захисника ОСОБА_8 щодо застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу не підлягають до задоволення.
Крім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, прокурором апеляційному суду надані докази того, що під час його вчинення підозрюваний перебув в стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну, при цьому в результаті ДТП тілесні ушкодження отримали дві особи, в тому числі - малолітня дитина, що може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу, а тому доводи апелянта про те, що слідчим та прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 , не можуть слугувати підставою для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою.
Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_7 - не встановлено.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог апелянта.
Керуючись ст. 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 вересня 2019року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 02.11.2019 включно з визначенням розміру застави, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді