Справа № 554/1696/19 Номер провадження 22-ц/814/1857/19Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
02 жовтня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі Ачкасовій О.Н.
переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 08 травня 2019 року, постановлену суддею Чувановою А.М., повний текст ухвали складено - дати не вказано
за матеріалами позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного нотаріуса Гризунової Олександри Віталіївни, державного нотаріуса Філімонової Валентини Іванівни, приватного нотаріуса Касьяненко Людмили Володимирівни, приватного нотаріуса Колотілова Олександра Михайловича, приватного нотаріуса Медвєдєвої Валентини Іванівни про визнання договору купівлі-продажу та дарування 11/20 частин житла недійсним, переведення прав та обов'язків купівлі-продажу 11/20 частин як першочерговому покупцю за ціною оголошеною в продаж,-
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного нотаріуса Гризунової О.В., державного нотаріуса Філімонової В.І., приватного нотаріуса Касьяненко Л.В., приватного нотаріуса Колотілова О.М., приватного нотаріуса Медвєдєвої В.І. про визнання договору купівлі-продажу та дарування 11 / 20 частин житла недійсним, переведення прав та обов'язків купівлі продажу 11/20 частин як першочерговому покупцю за ціною оголошеною в продаж, в якій позивач просить визнати договори купівлі-продажу недійсними від 08.09.1995 року, за якими ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_6 купила кімнату № 6 пл. 14,7 кв. м ., що складає 11/20 частки квартири АДРЕСА_1 ; визнати договори дарування недійсними від 12.05.1997 року, 14.01.1999 року, 03.03.2001 року, 06.10.2005 року, березень-квітень 2016 року; перевести права та обов'язки як першочергового покупця 11/20 частки житла на позивача за ціною, оголошеною в продаж 11100 грн., першим договором від 08.09.1995 року та оголошено в продаж від 12.05.1997 року в сумі 7831 грн.; відшкодувати нанесені позивачу збитки разово-11/20 часткою житла.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.03.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали (а.с. 38-39).
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 10.04.2019 року подала до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків, до якої додала квитанцію про сплату судового збору у розмірі 851,80 грн. (а.с. 42), також у заяві просила сплату решти судового збору розстрочити та відстрочити до виконання рішення суду по справі (а.с. 43-44).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.04.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху, надано позивачу додатковий строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків (а.с. 75-76).
07.05.2019 року на виконання ухвали суду від 11.04.2019 р. ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків та клопотання щодо розгляду питання про розстрочку судового збору, до заяви додала довідку Полтавського об'єднаного управляння Пенсійного фонду України Полтавської області № 1252 від 03.05.2019 р. про те, що вона є інвалідом 3-ї групи довічно та одержує пенсію у розмірі 1 497,00 грн. (а.с. 82).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного нотаріуса Гризунової Олександри Віталіївни, державного нотаріуса Філімонової Валентини Іванівни, приватного нотаріуса Касьяненко Людмили Володимирівни, приватного нотаріуса Колотілова Олександра Михайловича, приватного нотаріуса Медвєдєвої Валентини Іванівни про визнання договору купівлі-продажу та дарування 11/20 частин житла недійсним, переведення прав та обов'язків купівлі продажу 11/20 частин як першочерговому покупцю за ціною оголошеною в продаж - повернуто позивачу. Роз'яснено позивачу, що вона не позбавлена права повторного звернення до суду з цим позовом, після усунення обставин, що стали підставою для повернення (а.с. 85).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не усунула недоліків позовної заяви, а саме не сплатила судовий збір у повному обсязі. Оскільки, ухвала про залишення позову без руху в частині виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України не виконана, матеріали позовної заяви підлягають поверненню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права, матеріали справи повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та інвалідом 3-ї групи довічно, у зв'язку з чим отримує мінімальну пенсію в розмірі 1497 грн. Зазначене підтверджується довідкою про розмір пенсії, яка видана Полтавським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області 03.05.2019 року № 1252. Зазначає, що п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено особливі умови щодо сплати судового збору, зокрема відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, тому, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. ОСОБА_1 вказує, що отриманого щомісячного доходу їй не вистачає на елементарні потреби, серед яких сплата комунальних послуг, придбання продуктів харчування, лікарських засобів, отримання медичної допомоги, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги письмові докази мінімального розміру щомісячного доходу, що повністю підтверджують скрутне фінансове становище, також вказує, що суд першої інстанції безпідставно не застосував положення п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст. 136 ЦПК України, практику Європейського суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі»).
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного нотаріуса Гризунової Олександри Віталіївни, державного нотаріуса Філімонової Валентини Іванівни, приватного нотаріуса Касьяненко Людмили Володимирівни, приватного нотаріуса Колотілова Олександра Михайловича, приватного нотаріуса Медвєдєвої Валентини Іванівни про визнання договору купівлі-продажу та дарування 11/20 частин житла недійсним, переведення прав та обов'язків купівлі продажу 11/20 частин як першочерговому покупцю за ціною оголошеною в продаж (а.с. 2-9).
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08 травня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 повернута позивачу. Роз'яснено позивачу, що вона не позбавлена права повторного звернення до суду з цим позовом, після усунення обставин, що стали підставою для повернення (а.с. 85).
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не усунула недоліків позовної заяви, не сплатила судовий збір у повному обсязі. Оскільки, ухвала про залишення позову без руху в частині виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України не виконана, матеріали позовної заяви підлягають поверненню.
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.1, ч.2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.04.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху.
На виконання ухвали суду позивачем надано довідку розміру пенсії, яка видана Полтавським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області 03.05.2019 року № 1252 (а.с. 82), з якої вбачається, що позивач отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1 497 грн.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні по «Справа «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland)» від 19.06.2001 року окремо наголосив, що «характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України, яка узгоджується з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Майновий стан сторони має визначатися судом з врахуванням конкретних обставин справи.
Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Вказані обставини є важливими чинниками при визначенні того чи скористалася ця особа своїм правом доступу до правосуддя.
Враховуючи те, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або складність в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірах, покладається на цю особу.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії».
Враховуючи викладене, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу таким, що не відповідає принципу доступності до судового захисту.
Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374, п.п.3,4 ч.1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п. 6, 379 ч.1 п. 3,4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 08 травня 2019 року скасувати і направити матеріали позову для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2019 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов