Справа № 552/1612/19 Номер провадження 33/814/857/19Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю. В. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.
Категорія
01 жовтня 2019 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В.В., з участю: секретаря судового засідання - Пархоменко Ю.І., осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та їх представників адвокатів - Остапенка О.П. та Ковжоги О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Солдатське, Великописарівського р-ну, Сумської області, освіта середня, неодруженого, безробітного, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Полтави, Полтавської області, освіта вища, неодруженого, безробітного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 124 КУпАП,
за апеляційною скаргою адвоката Остапенка О. П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року,-
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до відповідальності.
Провадження у справі відносно ОСОБА_2 , закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Судове рішення мотивовано тим, що внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода. Зі сторони ОСОБА_2 , було вжиті необхідні дії для уникнення ДТП, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст .124 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою в інтересах особи, яку притягують до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Остапенко О. П. подав апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року, виклавши її в наступній редакції:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та закрити провадження у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до відповідальності.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку притягнення до відповідальності.
З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що останнє прийняте з порушенням норм матеріального права та не є об'єктивним оскільки належним чином не було досліджено матеріали справи.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Так, захисник ОСОБА_1 зазначає, що ДТП відбулось з вини двох правопорушників, оскільки один водій здійснюючи розворот при зеленому сигналі світлофору не надав переваги в русі транспортного засобу, який рухався в зустрічному напрямку, а іншим водієм не було дотримано дозволеної швидкості в межах населеного пункту. В наслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_2 та Остапенком Д. О. відбулася дорожньо-транспортна пригода.
Крім того, представник ОСОБА_1 , просить поновити процесуальні строки на подачу апеляційної скарги, як такий що пропущений з поважних причин.
Дану заяву мотивує тим, що судом 24 липня 2019 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Станом на 07 серпня 2019 року ні ОСОБА_1 ні його захисником повний текст постанови отримано не було.
Заслухавши пояснення адвоката Остапенка О.П. - який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовільнити, ОСОБА_1 - який визнав вину та просив апеляційну скаргу задовольнити, ОСОБА_2 - який вину свою не визнав та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції від 24 липня 2019 року залишити без змін, адвоката Ковжогу О. І. - який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Заяву адвоката Остапенка О. П. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущених строків на оскарження необхідно задовільнити та поновити їх, оскільки був порушений з поважних причин. В задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.124 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи - учасники дорожнього руху, які допустили порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Відповідно до п. 10.1 ПДР України «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
У пункті 12.3 «Правил дорожнього руху» вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В пункті 12.4 «Правил дорожнього руху» зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно п. 12.9 б «Правил дорожнього руху» водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак.
Відповідно п. 16.6 «Правил дорожнього руху» повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 317187 від 20 березня 2019 року о 21 год. 50 хв ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mazda 6» н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Великотирнівська від вул. Тимошенка в бік вул. Половка, на перехресті вул. Великотирнівська та вул. Половка, здійснюючи розворот, при зеленому сигналі основного світлофора, не надав переваги в русі транспортному засобу «Chevrolet Aveo» н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, що призвело до зіткнення від якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с. 1). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення БД № 308435 від 15 травня 2019 року о 21 год. 50 хв. 20 березня 2019 року ОСОБА_2 по вул. В. Тирнівська в м. Полтава, керував автомобілем «Chevrolet Aveo» н.з. НОМЕР_3 , на регульованому перехресті з вул. Половка перевищив встановлену швидкість, що призвело до зіткнення з автомобілем «Mazda 6» н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку та виконував маневр розвороту ліворуч. Внаслідок пригоди автомобілі отримали пошкодження (а.с. 34). Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п.12.3, 12.4, 12.9-б Правил дорожнього руху.
Допитаний в судовому засідання 24 липня 2019 року свідок ОСОБА_4 надав наступні пояснення, що того дня, він рухався з вул. Половка на вул. В.Тирнівську, в цей час була мряка , дорожньо - транспортна пригода відбулась на його очах, та зафіксована на його відео реєстратор. Зазначав, що водій «Mazda 6» повертав на ліво та не пропустив автомобіль «Chevrolet Aveo», . Висловив свою думку, що «Chevrolet Aveo» рухався не перевищуював швидкості 50 км за годину, гальмівний шлях детально не бачив, однак по звуку він не складав 20 метрів, не був наскільки протяжний, відзначив, що ДТП відбулось з вини водія автомобіля «Mazda 6». Свідок ОСОБА_6 зазначив, що свідком ДТП не був, до нього зателефонувала цивільна дружина ОСОБА_1 та повідомила про події, він визвав таксі та поїхав до них. Коли приїхав на місце ДТП, там перебували працівники поліції. ОСОБА_1 йому пояснив, що спочатку проїхав автомобіль, що стояв по переду, а потім він, стверджував, що правил дорожнього руху не порушував. Відзначив, що він спостерігав за процесом складання схеми місця ДТП, відзначив, що відповідно до замірів працівників поліції, гальмівний шлях складав двадцять метрів та декілька сантиметрів, залишилися сліди у вигляді прямого чорного сліду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 317187 від 20 березня 2019 року, схемою місця ДТП (а.с. -2 ), поясненнями свідків, та ОСОБА_2 , відеозаписами ДТП, які містяться в матеріалах справи. В сукупності зазначені докази підтверджують факт порушення водієм «Mazda 6» НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 п.п. 16.6 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 та спричинено пошкодження транспортних засобів, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Також, дослідивши матеріали про вчинення адміністративного правопорушення в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та їх представників, враховуючи вище викладене, приходжу до висновку, що будь яких даних, які б свідчили про те, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху, які були б в причинному зв'язку з вказаною ДТП в матеріалах справи немає, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. За таких обставин суд дійшов вірного висновку відносно відсутності в його діях складу правопорушення та що провадження підлягає закриттю.
Стосовно експертизи слід зазначити, що відповідно до статті 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних в наслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, враховуючи вказані норми Закону, призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов'язковим для суду, що розглядає справу, а є прерогативою суду та його правом. А тому суд першої інстанції не порушив норм закону не прийнявши до уваги висновок експерта №10 від 22 квітня 2019 року, оскільки вказана експертиза проведена не за постановою суду, а за зверненням адвоката Остапенка О.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , поставлені питання та надані матеріали експерту було здійснено лише однією стороною, а тому висновок експерта не може бути об'єктивним.
Положеннями ст. 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягається до адміністративної відповідальності, свідків, матеріалами справи.
Що стосується доводів апелянта про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дослідженими судом доказами вони повністю спростовуються.
Так, наявним у матеріалах провадження відеозаписами ДТП, поясненнями осіб які притягуються до адміністративної відповідальності та свідків встановлено, що водій ОСОБА_1 дійсно здійснював маневр повороту ліворуч на дозволений для руху у цьому напрямку зелений сигнал світлофора, а водій ОСОБА_2 який проїжджаючи на зелений сигнал світлофора здійснивши гальмування, щоб уникнути ДТП здійснив наїзд на автомобіль «Mazda 6».
Пунктом 16.6 ПДР України встановлено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Як вбачається з дослідженого судом запису, саме ОСОБА_1 розпочав виконання маневру повороту ліворуч, не надавши при цьому перевагу зустрічному транспортному засобу.
З огляду на те, що водій «Chevrolet Aveo», який рухався зустрічною смугою, не міг передбачити саме таку траєкторію руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , вважати, що саме його дії стали наслідком ДТП суд апеляційної інстанції не може.
З огляду на те, що водій ОСОБА_1 здійснюючи маневр повороту не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу, як того вимагає п. 16.6 ПДР України, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для сумнівів в об'єктивності та законності висновків суду першої інстанції щодо його вини в ДТП та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи, апелянта, що в скоєному винен також і водій «Chevrolet Aveo», оскільки він порушив допустиму швидкість руху в межах міста та не вжив заходів для уникнення ДТП, не найшли свого підтвердження, в матеріалах справи та показів свідків.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Поряд із цим, встановивши вину ОСОБА_1 , а в діях ОСОБА_2 відсутність складу правопорушення, суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження, з підстав, передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП, оскільки з дня вчинення правопорушення минули строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Клопотання адвоката Остапенка О. П. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року - задовольнити.
Поновити адвокату Остапенку О. П. строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року.
Апеляційну скаргу адвоката Остапенка О.П. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Маліченко