Справа № 524/9741/18 Номер провадження 22-ц/814/2292/19Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
30 вересня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
За участю секретаря судового засідання: Зеленської О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", з участю третьої особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко О.В., про захист прав споживача
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Предоляк О.С. у період часу з 11:47:46 год. до 12:11:15 год.,-
27 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПУАТ «Фідобанк» у якому просив суд розірвати депозитний договір, видалити персональні дані із рішень Правління ПУАТ «Фідобанк» та переліку пов'язаних осіб, включити ОСОБА_1 до переліку вкладників та подати інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Підстави позову вмотивовував тим, що 18 березня 2016 року між ним та ПУАТ «Фідобанк» укладено депозитний договір №397852-980/2016, за умовами якого ОСОБА_1 розмістив в ПАТ «Фідобанк» депозит в розмірі 25000 гривень із ставкою 23 % річних, стоком до 18 червня 2016 року, за видом депозиту «Капітал».
Відповідач визнав позивача на момент укладення депозитного договору пов'язаною особою з банком, але не надав споживачу необхідну, повну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про це в момент укладення депозитного договору, яка вплинула на свідомий вибір споживача банківських послуг. Вклад розміщений ОСОБА_1 в банку не підпадає під гарантією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також наголошує, що відповідачем допущено порушення його прав під час прийняття Правлінням ПУАТ «Фітобанк» рішення про визнання ОСОБА_1 пов'язаною особою з банком, оскільки не надав відповідачу згоди на збір, обробку та поширення його персональних даних.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 липня 2019 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", з участю третьої особи: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленко О.В., про захист прав споживача - задоволено частково.
Розірвано депозитний договір № 397852-980/2016 від 18 березня 2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_1 .
Включено ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18 червня 1996 року Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, місце проживання: АДРЕСА_1 , до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за депозитним договором №397852-980/2016 від 18 березня 2016 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З даним рішенням не погодився відповідач ПАТ «Фідобанк» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.
Вказує на те, що суд не взяв до уваги відсутність на момент укладення депозитного договору законодавчої норми, яка б покладала обов'язок повідомляти у письмовій формі особу про те, що вона є пов'язаною з банком особою.
ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 52 66, 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (чинного на дату прийняття рішення про визнання пов'язаною особою), пов'язаними з банком особами в тому числі: є керівники банку; асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини. Згідно ст.42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (чинного на дату прийняття рішення про визнання пов'язаною особою) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.
Згідно з Постановою Правління національного банку України від 12.05.2015 року № 315 затверджено «Положення про визначення пов'язаних із банком осіб»
Судом встановлено, що Рішенням № 46.2 до протоколу № 46 від 26 травня 2015 року Правлінням ПУАТ «Фідобанк» ОСОБА_1 визнано пов'язаною особою станом на 01 травня 2015 року згідно Додатку №1 до рішення, який в подальшому було актуалізовано: Додатком №1 до Рішення № 48.2 протоколу № 48 від 09 червня 2015 року; Додатком №1 до Рішення № 52.2 протоколу № 52 від 08 липня 2015 року; Додатком №1 до Рішення № 58.2 протоколу № 58 від 05 серпня 2015 року; Додатком №1 до Рішення № 65.2 протоколу № 65 від 09 вересня 2015 року; Додатком №1 до Рішення № 71.2 протоколу № 71 від 07 жовтня 2015 року; Додатком №1 до Рішення № 76.3 протоколу № 76 від 04 листопада 2015 року; Додатком №1 до Рішення № 86.2 протоколу № 86 від 09 грудня 2015 року; Додатком №1 до Рішення № 01.1 протоколу № 01 від 11 січня 2016 року; Додатком №1 до Рішення № 07.3 протоколу № 07 від 10 лютого 2016 року; Додатком №1 до Рішення № 14.1 протоколу № 14 від 09 березня 2016 року; Додатком №1 до Рішення № 24.2 протоколу № 24 від 01 квітня 2016 року; Додатком №1 до Рішення № 32.1 протоколу № 32 від 28 квітня 2016 року.
Підставою для цього став той факт, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , який з січня 2014 року по серпень 2016 року працював на посаді начальника Кременчуцького відділення №2 ПУАТ «Фідобанк».
Зазначений ФАКТ позивачем не спростовується.
Відповідно до вимог п.4 ч.4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( редакції станом на 18 березня 2016 року) Фонд не відшкодовує кошти: розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); {Пункт 4 частини четвертої статті 26 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015}
18 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ПУАТ «Фідобанк» укладено депозитний договір № 397852-980/2016, за умовами якого ОСОБА_1 розміщено в ПУАТ «Фідобанк» депозит в розмірі 25000 грн. із ставкою 23 % річних, строком до 18 червня 2016 року, за видом депозиту «КАПІТАЛ».
Рішенням Національного банку України від 30 травня 2016 року № 8 Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 783 від 20 травня 2016 року було прийнято рішення « Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ « Фідобанк» та призначено тимчасового адміністратора банку.
Частково задовольняючи позовні вимоги про розірвання депозитного договору та включення позивача до переліку вкладників, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 4, 15,21 закону України «Про захист прав споживачів» , та виходив з того, що неповідомлення ПУАТ «Фідобанк» споживача ОСОБА_1 про те, що на його вклад не розповсюджуються гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, спричинило використання послуг банку, які не мали потрібних споживачеві властивостей, що є підставою для розірвання договору.
Апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції таким, що постановлений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять пункти визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 651 ЦК України передбачено , що Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до вимог ст. 1058. ЦК України , який поширюються на ці правовідносини За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). . До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно з вимогами 1075. ЦК України Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов'язання, розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними. Згода обтяжувача може бути виражена у загальній формі та/або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Така згода може бути включена до умов договору, яким встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Так, в матеріалах справи відсутня копія депозитного договору сторін, однак жодна із сторін не заперечує факт його існування та того факту що договір укладений строком із 18 березня 2016 року до 16 червня 2016 року .
Укладаючи депозитний договір, позивач у справі зобов'язаний був знати про те, що він є пов'язаною з банком особою та вимоги законодавчих актів щодо відсутності у нього права на отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів .
Також місцевим судом не враховано факт добровільності укладення договору, відсутність законодавчих положень, які б, (станом на час укладення договору) зобов'язували Банк повідомляти позивача про віднесення його до числа пов'язаних з Банком осіб.
На час звернення позивача до суду із даним договором його дія закінчилася , що є самостійною підставою для відмови в задоволені позовних вимог, однак місцевий суд цього факту не врахував.
Крім того при вирішенні спору суд послався на вимоги Закону України « Про захист прав споживачів», норми якого в даній ситуації не можуть бути підставою для розірвання договору банківського вкладу та не регулюють правовідносини сторін . Після віднесення банку до категорії неплатоспроможних правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем ( банком) регулюються з обов'язковим врахуванням вимог закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не враховано судом, що відповідачем, за вимогами про включення до переліку осіб. які мають право га гарантовані державою грошові суми є саме Фонд гарантуванян вкладів фізичних осіб, до компетенції якого входить створення переліку осіб, які мають право на гарантовані державою кошти, а не Банк. В даній справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як відповідач залучений не був.
З врахуванням вищевикладеного рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими .
У відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, з врахуванням того факту, що позивач у справі звільнений від сплати судових витрат згідно з вимогами Закону України «Про захист прав споживачів», понесені апелянтом судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376 , 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича - задовольнити..
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 липня 2019 року скасувати.
В задоволенні позовннх вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя : П.С. Абрамов
Судді: Л.І. Пилипчук
О.В. Чумак