Справа № 546/993/18 Номер провадження 22-ц/814/2477/19Головуючий у 1-й інстанції Лизенко І. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
26 вересня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.
за участю секретаря Філоненко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2019 року, ухваленого у складі головуючого судді Лизенко І. В., із складанням повного тексту судового рішення цього ж дня,
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 21 січня 2008 року в розмірі 17429,79 грн. та понесені судові витрати
Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 21 січня 2008 року, на підставі заяви відповідача про приєднання до «Умов і правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку», останній отримав кредит у розмірі 800.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який відповідач зобов'язався повернути шляхом сплати щомісячних платежів, відсотків, комісій відповідно до тарифів, проте умови договору в цій частині не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість.
Внаслідок несвоєчасної сплати боржником щомісячних платежів за користування кредитними коштами виникла заборгованість, яка станом на 08 серпня 2018 року становила 17429,79 грн, із яких: 1 893,85 грн - тіло кредиту; 3590,76 грн - відсотки за користування кредитом; 10639,00 грн. - пеня; 500 грн - штраф (фіксована частина); 806,18 грн - штраф (процентна складова), яку банк просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2019 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму заборгованості за кредитним договором від 21 січня 2008 - 2238,54 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 1893,85 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто три гривні вісімдесят п'ять копійок) фіксованої частини штрафу - 250 грн. (двісті п'ятдесят гривень) та процентної складової штрафу - 94,69 грн (дев'яносто чотири гривні шістдесят дев'ять копійок).
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" частину понесених позивачем витрат на сплату судового збору в сумі 226,30 грн. (двісті двадцять шість гривень тридцять копійок).
З вказаним рішенням суду першої інстанції, в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками, не погодилося АТ КБ «ПриватБанк» та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення, в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку на стягнути з відповідача заборгованість за відсотками.
Зокрема вказує на те, що Банк надав відповідні докази, які підтверджують наявність правових підстав для стягнення заборгованості за відсотками, а саме довідку про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», а також розрахунок заборгованості. У вказаній довідці сторони визначили розмір базової відсоткової ставки у розмірі 3 % на місяць та розмір, порядок і строк погашення кредиту (щомісячні обов'язкові платежі). Апелянт вважає, що існують правові підстави для стягнення з відповідача в судовому порядку відсотків за користування кредитними коштами.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
На підставі ч. 13 ст. 7 та ст. 369 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу наданий кредит у розмірі 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Цього ж дня відповідач підписав довідку про умови кредитування, в якій зазначено базову процентну ставку за користування кредитом у розмірі 3% на місяць.
За розрахунком банку станом на 08 серпня 2018 за ОСОБА_1 утворилась заборгованість за вказаним договором що становить 17429,79 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 1893,85 грн, заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 3590,76 грн, нарахованої пені за несвоєчасне виконання умов договору - 10639 грн, а також 500 грн - штраф (фіксована частина) та 806,18 грн - штраф (процентна складова).
Задовольняючи частково позовні вимоги банку, суд першої інстанції прийшов до висновку, що існують правові підстави для стягнення з відповідача суми непогашеного тіла кредиту та штрафів, які передбачені в анкеті заяві від 21 січня 2008 року про отримання кредиту у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову за порушення строків виконання зобов'язань позичальником. Суд першої інстанції, вважав, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, тому не знайшов підстав для стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 грн (фіксована частина) та 806,18 грн (процентна складова).
В даній частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Відмовляючи в частині позовних вимог, щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки термін дії договору чи строк дії картки у підписаній сторонами заяві не визначений, то не можливо розрахувати відсотки, які підлягають до сплати позичальником.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Суд першої інстанції не звернув уваги на зміст анкети-заяви та доданої до неї довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яку підписав відповідач, відповідно до яких сторони передбачили розмір процентної ставки 3% на місяць на залишок заборгованості, що загалом на рік становить 36% (а. с.9, 10).
Висновки суду першої інстанції про неможливість розрахувати відсотки, які підлягають до сплати позичальником, оскільки строк дії картки у підписаній сторонами заяві не визначений, є помилковими, оскільки з наданого банком розрахунку вбачається, що відповідач до серпня 2018 року користувався кредитними коштами, проте погашення кредиту здійснював не своєчасно. В матеріалах справи відсутні дані про припинення кредитних зобов'язань між сторонами які виникли на підставі анкети -заяви про отримання кредиту від 21 січня 2008 року.
Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, про обґрунтованість вимог банку в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 3590,76 грн.
З урахуванням викладеного рішення районного суду підлягає скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням у цій частині нового рішення, яким позовні вимоги банку в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом слід задовольнити, стягнувши з останнього нараховані відсотки за користування кредитом станом на 08 серпня 2018 року у розмірі 3590,76 грн.
Оскільки, апеляційна скарга підлягає задоволенню, то урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати понесені АТ КБ «ПриватБанк» за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 643,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 п. 2 ст. 374, ч. 1 п. 3, 4 ст. 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційній суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Заочне , в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за процентами у розмірі 3 590,76 грн. (три тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 76 коп.)
В іншій частині рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2019 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 643,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок три гривні).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: О.О. Панченко
Судді: Т.В. Одринська
В.П. Пікуль