Провадження № 22-ц/803/6862/19 Справа № 182/7367/17 Суддя у 1-й інстанції - Рибакова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
01 жовтня 2019 року м.Кривий Ріг
Справа № 182/7367/17
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Чубіна А.В.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року, яке постановлено суддею Рибаковою В.В. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 11 травня 2019 року, -
У грудні 2017 року позивач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», на теперішній час Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу.
Позовна заява мотивована тим, що 07.08.2017 року представниками Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз», на теперішній час Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за адресою: вул. Сулицька 57, м. Нікополь, Дніпропетровська область, за допомогою течешукача «Варіотек-6» було виявлено «несанкціонований газопровід» - самовільно під'єднаний газопровід, фактично з'єднаний, а саме врізаний в газорозподільну мережу, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Про виявлений факт порушення, передбачений п.п.1.1.п.1,гл.2, розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем, було складено акт про порушення за № 1062 від 07.08.2017 року з фото фіксацією, який підписаний відповідачкою без зауважень та заперечень.
Відповідачка ОСОБА_1 є споживачем природного газу за вищевказаною адресою, де зареєстровано чотири особи, встановлені газові прилади: ОП- опалювальний прилад, 2-х контурний, плита 4-х камфорна, опалювальна площа будинку 58,2 км2.
21.08.2017 року комісією з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу побутовому споживачу було проведено засідання, за результатами розгляду акту про порушення № 1062 від 07.08.2017 року було прийнято рішення про його задоволення. Складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 07.08.2015 року по 31.07.2017 року, згідно якого сума збитків становить 89 982,27 грн.
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськгаз», на теперішній час Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» просило суд стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 89 982 грн. 27 коп. та судовий збір.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» суму завданих збитків в розмірі 89982 грн. 27 коп. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві грн. 27 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини та надана правова оцінка як Акту так і інформації, яка в ньому зазначена є неправильними. Так, в акті про порушення зазначено, що встановлено факт порушення, який передбачений п.п.1.1.п.1,гл.2, розд. ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме наявність несанкціонованого газопроводу. Проте, в акті про порушення від 07.08.2017 року зазначено, що було виявлено самовільну врізку через хомут кран штуцер в підземний газопровід, за яке вищевказаним Кодексом не передбачена юридична відповідальність, крім того в акті не зазначено й відомостей про те, що виявлене порушення відбулося з її відома чи за її участю, тобто з її вини. Вважає, що її підпис у акті свідчить про ознайомлення з актом, а не про згоду з його змістом, оскільки вона не була повідомлена про право внести зауваження та заперечення до Акту про порушення. Звертає увагу на те, що між сторонами не підписувались акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності. На думку відповідача, враховуючи що в наданому позивачем акті про порушення наявний запис про фото, відео фіксацію, а в примірнику відповідача такий запис відсутній, не може бути визнаний як належний доказ по справі. Крім того, позивачем не визначений час порушення та не зазначений у акті, що на думку позивача, свідчить про недоведеність позивачем відсутності зворотної дії Кодексу газорозподільних систем в часі, а також визначення виявленої врізки як порушення на момент її здійснення, що виключає відповідальність відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачки Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» Мартинову Н.Ю., яка заперечувала протидоводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем природного газу за вищевказаною адресою, де зареєстровано чотири особи, встановлені газові прилади: ОП- опалювальний прилад, 2-х контурний, плита 4-х камфорна, опалювальна площа будинку 58,2 км2. (а.с.40).
02.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», на теперішній час Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з газопостачання № 20658 (а.с.21-26), особовий рахунок № НОМЕР_1 (далі - Договір).
07.08.2017 року за адресою відповідачки представниками ПАТ «Дніпропетровськгаз», на теперішній час Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме самовільна врізка через хомут кран штуцер в підземний газопровід, в зв'язку з чим, представниками позивача було складено акт про порушення №1062 з фотофіксацією, зафіксовані показання лічильника - 12013,87 куб.м, порушення були усунуті шляхом обрізання вводу під землею газозваркою. Вказаний акт підписаний відповідачкою, зауважень до цього Акту споживачем не внесено (а.с.15).
21.08.2017 року комісією з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу побутовому споживачу було проведено засідання та за результатами розгляду акту про порушення № 1062 від 07.08.2017 року у відповідності до вимог розділу ХІ глави 5 п.11.2. Кодексу газорозподільних систем було прийнято рішення про його задоволення та складено акт-розрахунок не облікованого (донарахованого ) об'єму та обсягу природного газу за період з 07.08.2015 року по 31.07.2017 року у розмірі 89 983 грн. 17 коп. за 11293,43 м. куб (а.с.29-30).
Позивачем було здійснено нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості з урахуванням газових приладів, встановлених у відповідача, та кількості зареєстрованих осіб, сума нарахованих відповідачу збитків складає 89 983 грн. 17 коп., про що свідчить акт - розрахунок від 21.08.2017 року (а.с.29,30,37).
Розрахунок збитків, складається з наступного:
за серпень 2015 року з 07.08.2015 року по 31.08.2015 року - 1776 грн. 78 коп.;
за вересень 2015 року - 2242 грн. 97 коп.;
за жовтень 2015 року - 5512 грн. 37 коп.;
за листопад 2015 року - 5272 грн. 50 коп.;
за грудень 2015 року - 4839 грн. 59 коп.;
за січень 2016 року - 4197 грн. 73 коп.;
за лютий 2016 року - 4478 грн. 36 коп.;
за березень 2016 року - 5052 грн. 67 коп.;
за квітень 2016 року - 5497 грн. 88 коп.;
за травень 2016 року - 2078 грн. 25 коп.,
за червень 2016 року - 1917 грн. 66 коп.,
за липень 2016 року - 1890 грн. 74 коп.,
за серпень 2016 року - 2026 грн. 78 коп.;
за вересень 2016 року - 1789 грн. 98 коп.;
за жовтень 2016 року - 5085 грн. 47 коп.;
за листопад 2016 року - 5090 грн. 91 коп.;
за грудень 2016 року - 4686 грн. 86 коп.;
за січень 2017 року - 4574 грн. 74 коп.;
за лютий 2017 року - 3610 грн. 06 коп.;
за березень 2017 року - 6587 грн. 03 коп.;
за квітень 2017 року - 5600 грн. 80 коп.;
за травень 2017 року - 2091 грн. 41 коп.,
за червень 2017 року - 2005 грн. 46 коп.,
за липень 2017 року - 2076 грн. 15 коп. (а.с.32-37).
Рахунок на оплату збитків було направлено відповідачці ОСОБА_1 поштою з рекомендованим повідомленням, який нею був отриманий 13.09.2017 року, про що свідчить підпис в повідомленні (а.с.31).
Станом на час розгляду справи відповідачка платіжний рахунок не сплатила, завдані збитки не відшкодувала.
Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», на теперішній час Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення споживачем Кодексу газорозподільних систем та обов'язку відповідачки ОСОБА_1 нести відповідальність у вигляді сплати збитків за період несанкціонованого використання природного газу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданн.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для сплати споживачем донарахованих позивачем об'ємів природного газу внаслідок порушення відповідачкою Кодексу газорозподільних систем.
Правовідносини між споживачем та постачальником газу врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1379/27824.
Згідно Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року (далі - Кодекс), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка находиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі - ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Згідно пункту 4 глави 3 Розділу 6 Кодексу, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.
В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що актом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем надає поняття несанкціонованого газопроводу, несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, несанкціонованого відбору природного газу та прихованих заходів.
Несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу;
несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під'єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу;
несанкціонований газопровід - самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу);
приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складення акту про порушення № 1062 від 07.08.2017 року стало виявлення самовільної врізки через хомут кран штуцер в підземний газопровід, за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Сулицька, буд. 57.
Відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС несанкціонований газопровід - самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Зокрема п.п. 2 п.1 цієї глави зазначено, що до порушень які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу
Порушення виявлено за допомогою спеціального технічного засобу - течешукача «Варіотек».
Згідно глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систему разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідачки в апеляційній скарзі на те, що зазначене в акті порушення, а саме самовільна врізка через хомут кран штуцер в підземний газопровід не є несанкціонованим газопроводом, за яке Кодексом газорозподільних систем передбачена юридична відповідальність.
Акт про порушення № 1062 від 07.08.2017 року підписаний споживачем ОСОБА_1 , тому є дійсним ( а.с.15).
Відхиляються колегією суддів й доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено, що порушення відбулось саме з вини відповідача, з огляду на наступне.
Згідно ситуаційного плану, виконавчо-технічної документації та акту про виявлене порушення № 1062 від 07.08.2017 року вбачається, що виявлений за адресою відповідачки несанкціонований газопровід не зазначений в ситуаційному плані її домоволодіння, узгодженому з позивачем, та є виключно самовільно під'єднаним газопроводом прихованим способом.
Доводи апеляційної скарги про те, що підпис ОСОБА_1 у акті свідчить лише про ознайомлення з актом, а не про згоду з його змістом, оскільки вона не була повідомлена про право внести зауваження та заперечення до Акту про порушення, колегією суддів не приймаються до уваги, як необґрунтовані, виходячи з наступного.
Відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систему разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Отже, Акт про порушення є носієм інформації, який ОСОБА_1 підписаний без зауважень та заперечень, які вона мала можливість надати позивачу і після підписання акту, проте як видно з матеріалів справи стверджувати, що вона не була повідомлення про право вносити заперечення на зауваження почала тільки після звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості за не облікований (донарахований) об'єм природного газу до суду. Даний акт не оскаржений у встановленому законом порядку та є чинний. Доказів на спростування вищезазначеної інформації суду не надано.
Посилання відповідачки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо відсутності актів розмежувальної балансової належності та експлуатаційної відповідальності між сторонами, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до п.3 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 року «Про затвердження кодексу газорозподільних систем» № 2494 від 30.09.2015 року, оператор ГРС забезпечує укладання розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін: на об'єктах побутових споживачів - протягом двох років з дня набрання чинності цієї постанови.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що постанова набрала чинності 27.11.2015 року, акт про порушення № 1062 від 07.08.2017 року, в зв'язку з чим позивачем не порушено норми Кодексу газорозподільних систем.
Колегія суддів погоджується з тим, що судом першої інстанції вірно встановлено, що акт про порушення № 1062 від 07.08.2017 року складений у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем та відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності в її примірнику запису про здійснення фото-відео фіксації, оскільки згідно положень пункту 5 глави 5 Розділу ХI Кодексу газорозподільних систем, споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення. Отже здійснення фото-відео зйомки для фіксації виявленого даного правопорушення є правом сторін.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: