Провадження № 22-ц/803/4565/19 Справа № 215/3516/18 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я. А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
Іменем України
01 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг
Справа № 215/3516/18
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Чубіна А.В.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2018 року, яке ухвалено суддею Квятковським Я.А. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 листопада 2018 року, -
У серпні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з початку 2000 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
Власниками зазначеної квартири були батько померлого ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 та бабуся ОСОБА_6 , та кожному із них належало по 1/3 частині у спільній частковій власності.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину спірної квартири. Після смерті ОСОБА_6 спадщину фактично прийняла дочка ОСОБА_5 та вступила у її володіння.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Спадщину після його смерті фактично прийняв син ОСОБА_3 , який до нотаріальної конторі не звертався, але спільно проживав зі спадкодавцем на момент смерті.
Після смерті ОСОБА_3 , позивачка, в установлений законом строк, звернулась до нотаріальної контори, як спадкоємець 4-ї черги, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як відсутній факт проживання однією сім'єю не менше п'яти років, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просила суд: встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_6 та визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину вказаної квартири в порядку спадкування після ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частини квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 ; встановити факт проживання однією сімєю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на вищезазначене майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_5 спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 і складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Встановлено факт проживання однією сімєю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_6 , про визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_4 , про визнання за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом його законних прав та інтересів, як спадкоємця першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , якого не було залучено до участі у справі.
Зокрема, ОСОБА_2 вказує на те, що є сином померлого ОСОБА_3 та звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про продовження строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим встановлення факту проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем не надасть їй права на спадкування, адже вона буде лише спадкоємцем четвертої черги.
Крім того, апелянт вказує й на те, що судом не було встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 щодо квартири АДРЕСА_1 в цілому, а тому, на його думку, не можна було визнавати за позивачем право власності на всю квартиру у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення по суті спору цивільної справи № 215/994/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, яка обґрунтована неможливостю розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1 та її представника адвоката Бестанчук С.Г., які, кожна окремо, не заперечували проти зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуваннм є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкуввання у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2018 року, вирішено питання, зокрема, щодо встановлення факту проживання однією сімєю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апелянт ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому відноситься до спадкоємців першої черги за законом.
Оскільки, померлий ОСОБА_3 за життя заповіт не склав, спадкування після його смерті здійснюється за законом у порядку черговості та спадкоємці останнього для набуття статусу осіб, які прийняли спадщину після його смерті, у випадку якщо вони не проживали з померлим на час його смерті, зобов'язані у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тобто по 16 травня 2018 року.
ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Другої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька лише 13 лютого 2019 року, у зв'язку з чим нотаріусом відмовлено йому у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало його батьку ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такому, що пропустив шестимісячний строк та документально не підтвердив факт сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 79).
Отже, у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 , буде належним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів ОСОБА_2 щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній цивільній справі до розгляду по суті цивільної справи № 215/994/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, ст. ст. 260, 381 ЦПК України, суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2018 року, яке ухвалено суддею Квятковським Я.А. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 листопада 2018 року - зупинити до вирішення по суті спору цивільної справи № 215/994/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: