Провадження № 11-кп/803/1321/19 Справа № 216/945/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 вересня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши 23 вересня 2019 року у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро матеріали кримінальних проваджень № 12017040230002160 від 01 грудня 2017 року, № 12018040230001407 від 02 серпня 2018 року за апеляційною скаргою першого заступника прокурора області ОСОБА_9 на вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2019 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який є громадянином України, має професійно-технічну освіту, працює у ТОВ «Гонта» на посаді слюсаря-ремонтника, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 23.06.2005 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.185, 75, 76 КК України до 1 року, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
- 29.03.2006 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23.06.2005 та остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі, 28.08.2008 звільненого умовно-достроково на не відбутий строк - 1 рік 10 місяців 4 дні,
- 27.01.2009 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29.03.2006 та остаточно до відбуття призначено 4 роки позбавлення волі, звільненого 21.12.2011 умовно-достроково на не відбутий строк -11 місяців 14 днів,
- 23.12.2012 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.155, ч.2 ст.156, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27.01.2009 та остаточно до відбуття - 5 років 1 місяць позбавлення волі, звільненого 20.01.2017 після відбуття покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначення покарання у зв'язку з застосуванням закону, який не підлягає застосуванню, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді 4 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Прокурор не заперечуючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні ним злочинів, не оскаржуючи фактичних обставин злочинів, місця, часу, способу їх вчинення та інших обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним, в той же час зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Вважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_7 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки судом під час прийняття рішення не враховано низки обставин, а саме те, що ОСОБА_7 раніше вчиняв ряд умисних злочинів, в тому числі і проти власності, за які був засуджений 4 рази до реальної міри покарання. Звільнившись із місць позбавлення волі 20.01.2017 року після відбуття покарання та маючи непогашену судимість за вчинення умисних злочинів ОСОБА_7 з 10.11.2017 року до січня 2018 року вчинив 11 епізодів крадіжок, 7 з них - з проникненням, що свідчить про те, що виправлення останнього неможливе без ізоляції від суспільства та реального покарання у виді позбавлення волі.
Окрім того, судом необґрунтовано визнано доведеним наявність такої пом'якшуючої покарання обставини, як щире каяття ОСОБА_7 , оскільки обвинувачений не виявив бажання виправити ситуацію, шкоду, заподіяну своїми злочинними діями, не відшкодував, наслідки вчинених злочинів ніяким чином не виправив, лише після втручання правоохоронних органів, стало можливим повернення викрадених речей, тобто на думку прокурора, висловлене обвинуваченим у суді каяття є удаваним, спрямованим на уникнення від покарання, яке б відповідало ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та їх наслідками.
Також прокурор звертає увагу на те, що суд недостатньо врахував ступінь суспільної небезпеки, обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим, належним чином не вмотивував, які саме обставини справи та дані про особу винного дають підстави для висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, не враховано також матеріали досудової доповіді, відповідно яких на думку органу пробації ризик вчинення повторного правопорушення та ризики небезпеки для суспільства ОСОБА_7 оцінюється як високий.
Вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, та призначено покарання: за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, встановленого судом в 3 (три) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнуто з ОСОБА_7 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Центрально-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 07.10.2005), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у дохід Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1539,48 (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 48 коп.
Долю речових доказів вирішено у відповідності до вимог закону.
Цим вироком, дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, а також за ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище та останнього визнано винним за наступних обставин.
В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_7 10 листопада 2017 року в денний час доби, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, переліз через паркан та потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , тим самим проникнувши на територію вказаного домоволодіння, де скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_10 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_10 : тачку металеву для ручної поклажі радянського виробництва, вартістю 235 грн. Привласнивши таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 235 грн.
Крім того, ОСОБА_7 в ніч з 26.11.2017 на 27.11.2017, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, переліз через паркан та потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , тим самим проникнувши на територію вказаного домоволодіння, де скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_11 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_11 , а саме ? металеву ванну вагою 105 кг вартістю 671,65 грн. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 671,65 грн.
Також, ОСОБА_7 22 листопада 2017 року приблизно о 02.00 год., діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, переліз через паркан та потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , тим самим проникнувши на територію вказаного домоволодіння, де скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_12 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_12 : чотири металеві рейси радянського виробництва, відповідно до акту зважування від 06.12.2017 р., вага даних рейс складає 203 кг. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на суму 1238,30 грн.
Окрім того, ОСОБА_7 , 23 листопада 2017 року в нічний час доби, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, через не зачинену хвіртку потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , тим самим проникнувши на територію вказаного домоволодіння, де, через незачинені двері літньої кухні, розташованої на території вказаного домоволодіння, проник до приміщення та скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_13 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_13 : металевий котел опалення, відповідно до акту зважування від 08.02.2018 р., вага даного котла складає 180 кг, металеву газову плитку, відповідно до акту зважування від 08.02.2018 р., вага даної плитки складає 30 кг, Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на суму 1281 грн.
Також, ОСОБА_7 , в ніч на 23 листопада 2017 року діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, переліз через паркан та потрапив на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , тим самим проникнувши на територію вказаного домоволодіння, де скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_14 , та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_14 : алюмінієвий казан, відповідно до акту зважування від 06.12.2017 р., вага даного казану складає 8 кг. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_14 матеріальної шкоди на суму 234,64 грн.
Також, ОСОБА_7 , наприкінці листопада 2017 року, у нічний час доби, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, переліз через паркан та потрапив на територію дачної ділянки № НОМЕР_2 , що розташована на території СТ «Єдність» поблизу вул. Пожарського у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, тим самим проникнувши на територію вказаної дачної ділянки, де скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_15 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_15 : металеву ванну, відповідно до акту зважування від 10.02.2018 р., вага даної ванни складає 45 кг. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 274,50 грн.
Окрім того, ОСОБА_7 , наприкінці листопада 2017 року, у нічний час доби, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, переліз через паркан та потрапив на територію дачної ділянки № НОМЕР_3 , що розташована на території СТ «Кооператор» поблизу вул. Пожарського у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, тим самим проникнувши на територію вказаної дачної ділянки, де скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_16 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_16 : металеве корито, відповідно до акту зважування від 01.02.2018 р., вага даного корита складає 70 кг. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_16 майнової шкоди на суму 427 грн.
Крім того ОСОБА_7 , в ніч на 29 листопада 2017 року діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_17 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно шляхом вільного доступу викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_17 : металеву хвіртку, відповідно до акту зважування від 06.12.2017 р., вага даної хвіртки складає 70 кг. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_17 майнової шкоди на суму 427 грн.
А також, ОСОБА_7 , наприкінці листопада 2017 року діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_5 , скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_18 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно шляхом вільного доступу викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_18 : металеву хвіртку, відповідно до акту зважування від 12.02.2018 р., вага даної хвіртки складає 32 кг. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_18 майнової шкоди на суму 195,20 грн.
Крім того, ОСОБА_7 , наприкінці 2017 року, у вечірній час доби, більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_6 , скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_19 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно шляхом вільного доступу викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_19 саме: металеву хвіртку, відповідно до акту зважування від 01.08.2018 р., вага даної хвіртки складає 67 кг. Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_19 матеріальної шкоди на суму 412,72 грн.
Окрім того, ОСОБА_7 , у січні 2018 року, у денний час доби, більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_4 , скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_20 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, діючи з прямим умислом, таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_20 : металеву кришку люка, відповідно до акту зважування від 23.08.2018 р., вага даної кришки складає 63 кг.
Привласнивши вказане таємно викрадене майно, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_20 матеріальної шкоди на суму 400,68 грн.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, що просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі; обвинуваченого та його захисника, які наполягали на залишенні апеляційної скарги прокурора без задоволення; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 404 КПК України, згідно яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, приходить до наступного.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження, правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та доведеність його вини ніким з учасників судового розгляду в апеляційному порядку не оспорюються, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції не переглядаються.
Що стосується доводів сторони обвинувачення про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання, то вони є достатньо обґрунтованими і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Так, відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Обгрунтовуючи своє рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції визнав обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття обвинуваченого.
При цьому судом при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому у вироку зазначено про те , що судом встановлено, що ОСОБА_7 на момент вчинення ним інкримінованого йому злочинного діяння раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності та знов вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення проти власності, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не встав та продовжив злочинну діяльність.
Однак, всупереч зазначеним висновкам, суд посилається на те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та таке покарання буде сприяти його виправленню і попередженню вчинення нових злочинів, при цьому належним чином не вмотивував, які саме обставини справи та дані про особу винного дають підстави для висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд не взяв до уваги достатньою мірою інші обставини, що мають значення, зокрема те, що відповідно до матеріалів досудової доповіді, на думку органу пробації ризик вчинення повторного правопорушення та ризики небезпеки для суспільства ОСОБА_7 , оцінюється як високий.
Було залишено поза увагою те, що що ОСОБА_7 , раніше вчиняв ряд умисних злочинів, в тому числі і проти власності, за які був засуджений 4 рази до реальної міри покарання. Звільнившись із місць позбавлення волі 20.01.2017 року після відбуття покарання та маючи непогашену судимість за вчинення умисних злочинів ОСОБА_7 , з 10.11.2017 року до січня 2018 року вчинив 11 епізодів крадіжок, 7 з них - з проникненням, що свідчить про те, що виправлення останнього неможливе без ізоляції від суспільства та реального покарання у виді позбавлення волі.
Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора в тій частині, що судом необґрунтовано визнано доведеним наявність такої пом'якшуючої покарання обставини, як щире каяття ОСОБА_7 , оскільки обвинувачений не виявив бажання виправити ситуацію, шкоду, заподіяну своїми злочинними діями, не відшкодував, наслідки вчинених злочинів ніяким чином не виправив, лише після втручання правоохоронних органів, стало можливим повернення викрадених речей, тобто висловлене обвинуваченим у суді каяття є удаваним, спрямованим на уникнення від покарання.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , без фактичного відбуття ним покарання, а призначене судом покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки зі звільненням обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням строком на З роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оцінює як таке, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, що тягне скасування вироку у цій частині на підставі ч. 2 ст. 409, ст. 414 КПК України, з ухваленням у цій частині нового вироку.
Обговорюючи питання про вид та розмір покарання, колегія суддів згідно ст.65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненних ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами та злочинами середньої тяжкості; обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, - рецидив злочинів; відсутність обставин, що пом'якшують його покарання; відомості про особу цього обвинуваченого, а саме те, що він є раніше судимим.
Приймаючи до уваги наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з апеляційними вимогами прокурора та вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 , покарання у межах, встановленних санцією ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, з реальним його відбуванням, оскільки таке покарання є справедливим за своїм видом, достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає апеляційну скаргу першого заступника прокурора області такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора області ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2019 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді 4 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 в порядку виконання вироку.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.
Копії вироку невідкладно вручити обвинуваченому та прокурору.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4