Провадження № 11-кп/803/1935/19 Справа № 184/816/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 вересня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ДУ “ПВЦ № 79” ОСОБА_7 (приймає участь в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 ,
засудженої ОСОБА_9 (приймає участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_9 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, якійвідмовлено у задоволенні подання Державної установи “Покровський виправний центр №79” про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_9 , ВСТАНОВИЛА:
Засуджена ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до неї ст. 81 КК України.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на цей час вона працевлаштована, норму виробітку виконує, ніколи не відмовлялась від робіт з благоустрою установи, має одне заохочення, стягнення відсутні, має позитивну характеристику.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 рокувідмовлено у задоволенні подання Державної установи “Покровський виправний центр № 79” про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_9 .
Відповідно до ухвали суду, яка оскаржується, наявність у засудженої ОСОБА_9 лише одного заохочення за весь час відбування призначеного покарання не може беззаперечно свідчити про виправлення засудженої, яка вчинила умисний тяжкий насильницький злочин, внаслідок якого настала смерть потерпілого.
Також судом взято до уваги те, що за час відбування покарання засуджена не приймає участь в організації виховних заходів та у самодіяльних організаціях установи, що встановлено у судовому засіданні. Натомість прикрашання залу не може вважатись активною участю у самодіяльних організаціях.
Заслухавши доповідь судді, засудженої, захисника та представника установи, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги засудженої, а ухвалу суду скасувати, як незаконну і необґрунтовану, та постановити нову ухвалу, застосувавши до засудженої положення ст.81 КК України, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_9 , суд повно і всебічно вивчив дані про особу засудженої та дійшов вмотивованого висновку про відмову у застосуванні щодо засудженої умовно-дострокового звільнення від відбуття призначеного покарання, пославшись на те, що засуджена на цей час не довіла сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення.
Так, застосування положень ст. 81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є правом суду.
Відмовляючи у задоволенні подання, судом обґрунтовано враховано, що сумлінне виконання засудженою своїх прямих обов'язків, тобто відсутність стягнень, наявність заохочення, позитивна характеристика не свідчить про належне і систематичне позитивне ставлення до праці, оскільки при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення враховуються дані у сукупності з усіма іншими обставинами за весь період перебування у виправній установі.
Судом також було враховано, що засуджена ОСОБА_9 за час відбування покарання характеризується позитивно, працевлаштована, стягнень не мала, має одне заохочення від 29 грудня 2018 року за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, з нагоди святкування “Нового року” (а. п. 11), однак засуджена відбуває покарання ще з 04 квітня 2017 року та до цього не мала заохочень, що свідчить про те, що її заохочення не мають систематичного характеру.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про не доведення засудженою свого виправлення з посиланням на ті обставини, що за весь період відбування покарання не можна визнати поведінку ОСОБА_9 сумлінною, з чим погоджується колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги засудженої щодо наявності заохочення, позитивної характеристики, її працевлаштування, відсутності стягнень, підтверджується наданими матеріалами, але виконання засудженою своїх прямих обов'язків має враховуватись у сукупності з усіма іншими обставинами.
Також з характеристики вбачається, що 10 жовтня 2018 року рішенням Державної установи “Покровський виправний центр № 79” було відмовлено засудженій у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням на підставі ст. 82 КК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у задоволенні подання адміністрації установи щодо ОСОБА_9 , оскільки відсутні достатні підстави стверджувати, що ОСОБА_9 протягом строку відбування покарання довіла своє виправлення, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги засудженої не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, тому у задоволенні вимог її апеляційної скарги слід відмовити.
Рішення суду ухвалено згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів і підстав, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_9 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 рокущодо засудженої ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4