Справа № 161/10338/19 Провадження №33/802/732/19 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП. Доповідач: Філюк П. Т.
30 вересня 2019 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Філюк П.Т., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2019 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 10 червня 2019 року о 13:10 год., в м. Луцьку по пр-ту Волі, 11, керував транспортним засобом FIAT Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» в присутності двох свідків, результат якого вказав 1,91 % проміле.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що він не був присутній під час розгляду справи щодо нього. Зазначає, що 23 липня 2019 року звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи після 07 вересня 2019 року, у зв'язку з перебуванням на роботі за межами України. Вказує, що копію оскаржуваної постанови отримав 09 вересня 2019 року, а тому вважає, що строк оскарження постанови судді пропущений з поважних причин. Вказує, що транспортним засобом до аварійної зупинки керувала ОСОБА_3 Просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову судді першої інстанції, а провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Луцьким міськрайонним судом ОСОБА_1 надсилалось повідомлення про час та місце розгляду справи 09 серпня 2019 року. Разом з тим, 23 липня 2019 року ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням про призначення розгляду справи після 07 вересня 2019 року, у зв'язку з перебуванням на роботі за межами України. При цьому суддя розглянув справу без участі ОСОБА_1
Факт перебування ОСОБА_1 за кордоном у вказаний період підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кодон.
Крім того, копію оскаржуваного рішення ОСОБА_1 отримав 11 вересня 2019 року, після чого в той самий день ним подано апеляційну скаргу.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, на час її розгляду перебував за межами України, його клопотання про відкладення розгляду справи задоволено не було, тому строк апеляційного оскарження постанови слід поновити, так як він пропущений із поважних причин.
За таких обставин, враховуючи те, що справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність скасування постанови судді та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.
Відповідно до змісту ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Статтею 280 КпАП України передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч цьому, судом не вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав, вказував, що він не керував автомобілем, за кермом транспортного засобу була його дружина ОСОБА_3 , а він після того як транспортний засіб зазнав технічної несправності, допомагав його відкотити на узбіччя, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Будучи допитаною в суді апеляційного суду свідок ОСОБА_3 показала, що того дня вона керувала транспортним засобом, після того як автомобіль зазнав технічних несправностей, ОСОБА_1 допоміг їй скотити транспортний засіб на узбіччя.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що була свідком того, як транспортний засіб належний ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебував у технічно несправному стані, після того як від'їхали працівники поліції, лише через значний проміжок часу вказаний автомобіль було відбуксеровано його власниками, у зв'язку з його несправністю.
Об'єктивність цих свідчень підтверджується відеозаписом з боді-камер працівників поліції, на яких зафіксовано, що ОСОБА_3 стверджує, що саме вона перебувала за кермом зазначеного транспортного засобу.
На думку суду, дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення несправного автомобіля на узбіччя проїжджої частини, для забезпечення безпеки інших учасників дорожнього руху, а не на керування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи, які знаходяться в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що відсутня подія вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення такого правопорушення.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За таких обставин, аналізуючи пояснення вказаних осіб та інші наявні матеріали справи, апеляційний суд вважає, що протокол щодо ОСОБА_1 складений з істотним порушенням вимог закону, а відомості, викладені в ньому не відповідають фактичним обставинам справи і не можуть бути використані у суді як доказ у справі про адміністративне правопорушення, а тому враховуючи, що в матеріалах переконливих доказів винуватості апелянта не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а тому постанову судді суду першої інстанції про визнання винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду П.Т. Філюк