Справа № 761/33416/19
Провадження №1-кп/761/2377/2019
іменем України
02 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100007506 від 06.08.2019 року, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Берегове, Закарпатської області, громадянки України, без освіти, не працюючої, не заміжньої, яка має неповнолітню дитину 2004 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 06.08.2019, приблизно о 14 год. 55 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 32, помітила раніше невідому їй ОСОБА_5 та вирішила таємно повторно викрасти майно останньої.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_2 06.08.2019, приблизно о 14 год. 55 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 32, підійшла до ОСОБА_5 , яка направлялась в бік залізничного вокзалу. Наблизившись ззаду до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 непомітно для останньої розстібнула рюкзак, який знаходився у неї за спиною, звідки витягнула гаманець, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) грн., дві банківські картки банку Приватбанк, грошові кошти у розмірі 350 Євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на момент крадіжки становить 10 010 гривень), 17 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на момент крадіжки становить 435 гривень) та поклала його до власної наплічної жіночої сумки, таким чином вчинила крадіжку чужого майна повторно.
В подальшому, з метою доведення до кінця злочинного умислу, направленого на вчинення таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
А всього ОСОБА_7 таємно викрала майно, що належить ОСОБА_5 на загальну суму 11 325 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченої була надана суду угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_2 , відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, сторони визначили істотні для кримінального провадження обставини, те, що завдана потерпілій ОСОБА_5 матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі та потерпіла не має претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_2 , констатовано факт примирення між потерпілою та обвинуваченою, узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням положень ст.ст. 75,76 КК України з випробуванням строком на 1 рік та покладенням обов?язків, визначених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_2 узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення укладену 01 жовтня 2019 року між нею та обвинуваченою ОСОБА_2 . Крім того, зазначила, що завдану їй матеріальну шкоду відшкодовано в повному обсязі, жодних претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченої ОСОБА_2 вона не має.
Обвинувачена ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні також просила вказану угоду про примирення з потерпілою ОСОБА_5 , укладену 01 жовтня 2019 року, затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за обставинами, які викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України, віднесено до злочинів середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.ч.4,5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, потерпіла ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК України, інтересам суспільства, сторони дійсно примирились, потерпіла немає претензій до обвинуваченої, що підтверджено ними в судовому засіданні, та погодили вид і розмір покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_2 .
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, але не довше ніж на два місяці, слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст.314, 369-371, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду, укладену 01 жовтня 2019 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 визнати винуватою за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один ) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, але не довше ніж на два місяці, залишити без змін - у вигляді домашнього арешту.
Речові докази - гаманець чорного кольору в якому знаходяться грошові кошти у розмірі 880 грн., 350 Євро, 17 доларів США, дві банківські картки банку Приватбанк, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - повернути у розпорядження ОСОБА_5 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1