Справа № 761/22133/19
Провадження № 2/761/5772/2019
25 вересня 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.
за участю секретаря Орел П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів , -
У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом та просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 (далі п тексту - відповідач) та стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2014 року народження та ОСОБА_4 , 2016 року народження у твердій грошовій сумі, яка становить 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно від дати подання позову.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.10.2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції ум. Києві вона з відповідачем зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис 1510. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось, через відсутність взаємопорозуміння та спільних поглядів на життя та шлюб. Сторони спільно не проживають та припинили вести спільне господарство. Діти сторін проживають з матір'ю та повністю перебувають на її утриманні. Посилаючись на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить їхнім з відповідачем інтересам, просить суд позовні вимоги задовольнити та розірвати шлюб, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання спільних дітей.
Ухвалою суду від 13.06.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.07.2019 року.
Ухвалою суду від 29.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.09.2019 року.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, справу розглянути за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав повністю та просив розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) відповідач може визнати позовна будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 жовтня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві сторони зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1510 (а.с.5).
За час перебування у шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про нраодження серії НОМЕР_1 від 09.04.2014 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.02.2016 року.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача та відповідача, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням ст. 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею ст.191СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов, про що свідчить його заява, яка наявна в матеріалах справи, визнання ним позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, яка становить 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно починаючи з 30.05.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
В порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача в сумі 768,40 грн. та на користь держави в сумі 768,40 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 1510 від 25.10.2013 року - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 2000 (дві тисячі) грн. на кожну дитину щомісячно починаючи з 30.05.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 768,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 .
СУДДЯ М.А. РИБАК