Провадження № 2-з/760/276/19
В справі № 760/23245/19
01 жовтня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Гак Г.М.
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства »Уксоцбанк» про застосування зустрічного забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства »Уксоцбанк», Державного реєстратора комунального підприємства «Світоч» Алієва Гусейн Азіз Огли про скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису державного реєстратора та поновлення права власності, суд
В серпні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом і просить скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ПАТ'Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_1 , скасувати запис державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновити її право власності на спірну квартиру.
Ухвалою суду від 19 серпня 2019 року за клопотанням позивача до її звернення до суду з позовом були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.
ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з заявою і просить застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 120 000, 00 гр.
Посилається на те, що банк, як власник квартири, має право отримувати вигоду від здачі її в оренду і позбавлення його такої можливості є прямими збитками в розумінні вимог ст.22 ЦК України.
30 серпня 2019 року між ПАТ'Укрсоцбанк» та ТОВ'ДАТА МАЙНІНГ ГРУП» був укладений договір оренди спірної квартири з розміром щомісячної орендної плати в сумі 10 000, 00 гр.
За умовами договору майно передається в оренду до 01 серпня 2020 року.
Проте в зв'язку з накладенням арешту на квартиру банк, як власник, фактично позбавлений можливості розпоряджатися квартирою, а відтак упущена вигода становить 120 000, 00 гр.
Виходячи з цього, вважає, що невжиття заходів як для забезпечення позову, так і зустрічного зобов'язання може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак позбавлення права особи на доступ до правосуддя, а тому просить задовольнити заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Ухвалою суду від 19 серпня 2019 року в порядку забезпечення позову, з яким позивач звернулася до суду, були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої була позивач.
Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Предметом спору в справі є законність дій ПАТ »Укрсоцбанк» та Державного реєстратора при позасудовому зверненні стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , яка належала позивачу.
При постановленні судом ухвали про забезпечення позову за зверненням позивача суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З точки зору ч.1 ст.154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Тобто, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Такої ж позиції дотримується і В верховний Сутд, яка викладена в постанові в справі № 753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.
За змістом ч.ч.4,5 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Судом встановлено, що спірна квартира була передана позивачем в іпотеку ПАТ'Уксоцбанк» відповідно до укладеного між ними Договору кредиту від 09 листопада 2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду на даний час знаходиться ряд справ, які випливають з укладених між позивачем та ПАТ'Укрсоцбанк» договорів.
З матеріалів справи вбачається і цього не спростовує позивач при подачі заяви про застосування зустрічного забезпечення, після звернення стягнення на спірну квартиру позивач продовжує проживати в ній.
Зі змісту позову вбачається, що лише 31 липня 2019 року позивачем отримано вимогу банку про добровільне виселення з квартири.
Тобто, договір оренди спірної квартири був укладений на зайняте приміщення і укладаючи його, заявник свідомо допускав неможливість його виконання та отримання орендної плати за умовами договору.
За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів зустрічного забезпечення не порушить прав заявника, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Крім того, суд зважає на те, що відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Враховуючи це та викладене вище, суд вважає безпідставними посилання заявника на порушення права на доступ до правосуддя в разі невжиття судом заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст.149, 150, 154 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства »Укрсоцбанк» про застосування зустрічного забезпечення відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя Л.А.Шереметьєва