пр. № 2-др/759/37/19
ун. № 759/12609/17
25 вересня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом,
У вересні 2019 р. відповідача звернувся до сууд із заявою про ухвалення додатковго рішення по справі мотивуючи заяву тим, що при ухвалені рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат - про стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 2000 грн 00 коп. (а.с. 227).
Відповідно до частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За змістом положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Рішенням Святошинського районного суду від 23.09.2019 ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом відмовлено (а.с. 224-226).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3. ст. 133 ЦПК України).
Згідно з п. 7 ст. 135 ЦПК України у випадку відмови у позові суд ухвалює рішення про відшкодування за рахунок позивача витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141,142 цього Кодексу.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, адвокат Містєчкіна О.І. звернулася у до суду із заявою в якій зазначила розрахунок суми судових витрат, які відповідач сплатив на правничу допомогу в зв'язку із розглядом справи (а.с. 213).
Згідно з п. 47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення під 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).
У постанові від 01.10.2002 по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження сплати витрат пов'язаних із сплатою коштів на правничу допомогу представником відповідача було надано оригінал квитанції №0.0.957339202.1 від 07.02.2018 із призначенням платежу «за надання правничої допомоги» у розмірі 2000 грн 00 коп. (а.с. 215).
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.
Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідачем не було надано суду відповідні докази про понесені судових витрат до винесення рішення у суті та не були долучені до відзиву на позовну заяву, суд був позбавлений можливості встановити у відповідності до вимог чинного ЦПК України, що відповідачем було понесені зазначені витрати на правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано відповідачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 4, 5, 76-81, 135, 137, 141,263-265, 270, 293, 315-317, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
відмовити в прийнятті додаткового рішення в межах розгляду цивільної справи за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 25.09.2019.