Подільський районний суд міста Києва
Провадження № 1-кс/758/4776/19
Справа № 758/12419/19
01 жовтня 2019 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна.
Зазначав, що відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.04.2019 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120191010780000608, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на пправі приватної власності ОСОБА_5 (1/2 частка) та ОСОБА_6 (1/2 частка) відповідно до відомостей з Державного реестру речових прав на нерухоме майно, з метою заборони відчуження та розпорядження, а також заборони проведення подальших будівельних робіт.
У клопотанні вказує на те, що арешт на будівлю -кафе, що розташована на земельній ділянці (код накладено необґрунтовано, оскільки відпала необхідність у накладенні арешту, а також що цією ухвалою порушуються права власника об'єкта нерухомого майна - ОСОБА_5 .
Крім того, слідчі чи процесуальні дії не проводяться у даному кримінальному провадженні, у діях ОСОБА_5 не вбачається складу кримінального прапорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
У судовому засіданні заявник, захисник клопотання з викладених у ньому підстав та просили клопотання задовольнити.
Прокурор щодо задоволення клопотання заперечував, просив у задоволенні клопотання відмовити у повному обсязі, вказавши на те, що об'єкт нерухомого майна, на який накладено арешт, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, арешт накладено обґрунтовано, необхідність в арешті не відпала, оскільки досудове розслідування триває.
Вислухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.04.2019 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120191010780000608, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - заклад громадського харчування загальною площею 75,5 кв.м без відповідних дозвільних документв щодо користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (1/2 частка) та ОСОБА_6 (1/2 частка) відповідно до відомостей з Державного реестру речових прав на нерухоме майно, з метою заборони відчуження та розпорядження, а також заборони проведення подальших будівельних робіт.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30.09.2019 внесено виправлення у мотивувальну та резолютивну частини ухвали від 10.04.2019, в якій зазначено власника об'єкта нерухомого майна ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи накладення арешту на вказаний об'єкт, слідчий суддя в ухвалі вказував на те, що об'єкт підпадає під критерії ст. 98 КПК України, арешт вказаного майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів; під час досудового розслідування встановлено, що самовільно зайнято земельну ділянку шляхом самовільного будівництва на ній, що утворює склад злочину, передбачений ст. 197-1 КК України; приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно може бути доказом у кримінальному провадженні; застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження відповідає меті кримінального провадження та виправдовує втручання у права особи.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо особи, зазначені в ч. 1 ст. 174 КПК України доведуть, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала необхідність або арешт накладено необґрунтовано.
Прокурором у судовому засіданні доведено необхідність подальшого застосування арешту вказаного майна, потреба у якому не відпала, в свою чергу стороною захисту, як це вимагає ст. 174 КПК України, не доведено, що необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала, так і не доведено те, що арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя ОСОБА_1