ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16690/19
провадження № 2/753/7501/19
(заочне)
"02" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Комаревцевої Л.В.
при секретарі Гаврилюк О.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
У серпні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 06.09.2018 та 12.11.2018 шляхом безготівкового перерахунку помилково сплатив на користь відповідача грошові кошти в сумі 15 894, 93 грн.
Ухвалою Дарницького районного суд м. Києва від 28 серпня 2019 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відзиву та будь яких заяв, клопотань від відповідача також не надходило.
Відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 06.09.2018 та 12.11.2018 шляхом безготівкового перерахунку помилково сплатив на користь відповідача грошові кошти у сумі 8 000, 00 грн. та 7 894, 93 грн., загальна сума помилково сплачених коштів складає 15 894, 94. Дані платежі були здійснені у безготівковому вигляді в системі інтернет-банкінгу «Приват-24».
На підтвердження даного факту до матеріалів справи додано копію дублікату квитанції №Р24А476140133А98587 від 06.09.2018 та копію дублікату квитанції №Р24А510380722А45074 від 12.11.2018 (а.с. 8,9).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не було укладено жодного цивільно-правового договору, відповідач не поставляв товарів, не надавав послуг на користь позивача, також були відсутні інші підстави для здійснення платежів (таких, що випливають з правочинів чи актів законодавства). Отже, вищевказані платежі вважаються такими, що здійснені помилково.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Загальна умова вищевказаної статті ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) правовідносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставного такого виконання.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна; 2) набуття або збереження за рахунок іншої особи; 3) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або збільшення майна у іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб, дана правова позиція викладена у Постанові Судової палати у цивільних та господарських справах ВСУ від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13.
Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Встановивши відсутність правових підстав на отримання перерахованих коштів відповідачем, суд визнає ці кошти безпідставно набутим майном і приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 768, 40 грн., відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 387, 1212, 121 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно отримані кошти у сумі 15 894 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривні) 93 коп., що сплачені відповідно до квитанції №Р24А476140133А98587 від 06.09.2018 та квитанції №Р24А510380722А45074 від 12.11.2018.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень), 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 02 жовтня 2019 року
Суддя: Комаревцева Л.В.