ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21777/14-ц
провадження № 6/753/265/19
"02" жовтня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретарі судового засідання Кримчук Я.Р., Волок І.О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представники заявника - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
заінтересовані особи - 1. Публічне акціонерне товариство «Банк Альянс»; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс»; 3. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; 4. Приазовський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, 5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс»,
представник заінтересованої особи 1. - Нікіпелова К.Є .,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У серпні 2018 р. боржник ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявник) звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 753/21777/14 від 09.09.2015, виданого на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.05.2015 у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі по тексту - ПАТ «Банк Альянс») про стягнення заборгованості за кредитним договором № 028-04/ЮК від 04.11.2004 в сумі 27 437 977,21 грн. та судових витрат.
Заява обґрунтована такими обставинами. Оскаржуваний виконавчий лист перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, де за ним було відкрите виконавче провадження № 48869869. 27.07.2016 ПАТ «Банк Альянс» відступив право вимоги за кредитним договором та за договорами забезпечення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія-ФС» (далі - ТОВ «Фінансова компанія-ФС»), а останнє, в свою чергу, - Товариству з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс» (далі - ТОВ «Схід Фінанс», стягувач). У 2016-2017 р. відбулося примусове стягнення заборгованості з поручителів за кредитним договором на загальну суму 6 917 249,93 грн. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.09.2017, яке набрало законної сили, було встановлено, що розмір заборгованості за кредитним договором № 028-04/ЮК становить 1 647 873 грн. 30.01.2017 представник правонаступника стягувача - ТОВ «Схід Фінанс», забрав виконавчий лист у державного виконавця на підставі підробленої ухвали суду про заміну сторони стягувача. 13.02.2018 виконавчий лист було пред'явлено до виконання до Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Приазовський РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій обл.), де було відкрите нове виконавче провадження № 55782846 на суму боргу в розмірі 890 000 грн.
Заявник посилається на те, що оскільки ціна переуступки права вимоги за кредитним договором № 028-04/ЮК становила 1 647 873 грн., і такий же розмір заборгованості за цим договором встановлений рішенням Оболонського районного суду м. Києва, яке має преюдиціальне значення у даній справі, відбулося фактичне прощення частини боргу, а відтак її зобов'язання, яке виникло на підставі рішення суду, припинилося.
В судовому засіданні представники заявника підтримали вимогу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, пославшись на викладені у заяві обставини.
Представник ПАТ «Банк Альянс» вважала заяву ОСОБА_1 необґрунтованою пославшись на те, що заявником не доведено жодної з визначених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Від ТОВ «Схід Фінанс» надійшли письмові заперечення на заяву, суть яких полягає у наступному. Визначення розміру заборгованості за кредитним договором не було предметом спору в Оболонському районному суді м. Києва, а тому його рішенням не встановлені факти, які мають значення для розгляду цієї заяви. Відповідно до умов договору відступлення права вимоги відступлена заборгованість становила 16 056 597,62 грн., а ціна договору відступлення права вимоги - 1 647 873 грн. Проте розмір заборгованості і ціна договору відступлення права вимоги не є тотожними поняттями, оскільки відповідно до ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, а відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Є також необґрунтованими доводи ОСОБА_1 про часткове погашення боргу шляхом звернення стягнення на її майно, оскільки результат прилюдних торгів з продажу належного їй майна оскаржується в судовому порядку.
За міркуванням стягувача заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки на даний час існує рішення суду про стягнення заборгованості, яке в повному обсязі не виконане.
Від Приазовського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій обл. надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника. Із заяви вбачається, що в провадженні відділу перебував на виконанні виконавчий лист № 753/21777/14 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 890 000 грн. Сума стягнення була зазначена у заяві стягувача ТОВ «Схід Фінанс». Оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 14.12.2018 постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника було визнано неправомірними, постановою начальника відділу від 06.03.2019, прийнятою на підставі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», постанову про відкриття виконавчого провадження було скасовано, а 07.03.2019 державним виконавцем винесене повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, копію якого разом з виконавчим листом направлено на адресу ТОВ «Схід Фінанс». Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не надходив.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс» своїх представників до суду не направили, письмові пояснення по суті заяви не надали.
Заслухавши учасників справи, дослідивши заяву, додані до неї письмові докази та матеріали цивільної справи № 753/21777/14, суд встановив такі обставини.
18.05.2015 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/21777/14, яким стягнув з поручителя ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» заборгованість за кредитним договором № 028-04/ЮК від 04.11.2004, укладеним між ПАТ «Банк Альянс» та ТОВ «Консоль Плюс», в сумі 27 437 977,21 грн. та судові витрати в сумі 3 754 грн.
Ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 26.08.2015 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 28.09.2016 апеляційна та касаційна скарги ОСОБА_1 відхилені, а рішення суду першої інстанції залишене без змін.
09.09.2015 суд видав стягувачу ПАТ «Банк Альянс» виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, де за ним було відкрите виконавче провадження № 48869869 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2015).
27.07.2016 ПАТ «Банк Альянс» та ТОВ «Фінансова компанія-ФС» уклали договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором № 028-04/ЮК та прав вимоги за договорами забезпечення.
Цього ж числа ТОВ «Фінансова компанія-ФС» відступило право вимоги за кредитним договором та за договорами забезпечення ТОВ «Схід Фінанс».
Відповідно до умов договорів відступлення права вимоги розмір заборгованості, яка відступалась новим кредиторам, становив 16 056 597,62 грн., а ціна цих договорів - 1 647 873 грн.
20.10.2016 ТОВ «Схід Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні, розгляд якої було призначено на 27.12.2016.
Водночас при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження представник боржника виявив копію ухвали Дарницького районного суду м. Києва про заміну сторони стягувача від 28.10.2016.
З приводу підроблення ухвали суду суддя Леонтюк Л.К. звернулася до голови суду з доповідною запискою та заявила самовідвід у даній справі.
Ухвалою від 20.01.2017 суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, проте після скасування цієї ухвали Апеляційним судом м. Києва (ухвала від 15.03.2017) судом була постановлена ухвала від 04.05.2017 про заміну первісного стягувача ПАТ «Банк Альянс» його правонаступником ТОВ «Схід Фінанс».
Вказана ухвала оскаржувалась в апеляційному провадженні, проте ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.06.2017 залишена без змін.
11.12.2018 Верховний Суд ухвалив постанову, якою відмовив у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04.05.2017 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29.06.2017.
Водночас ще 16.01.2017 представник ТОВ «Схід Фінанс» подав до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про повернення виконавчого листа, на підставі якої 30.01.2017 головний державний виконавець Нідченко Д.Є. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та повернув виконавчий лист ТОВ «Схід Фінанс».
13.02.2018 стягувач пред'явив виконавчий лист до виконання за місцем знаходження майна боржника ОСОБА_1 - до Приазовського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій обл. У заяві про відкриття виконавчого провадження представник стягувача зазначив суму стягнення 890 000 грн.
За виконавчим листом було відкрите нове виконавче провадження № 55782846, в рамках якого державний виконавець наклав арешт на майно боржника.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.12.2018 постанови державного виконавця Приазовського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій обл. про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника було визнано неправомірними.
На виконання цієї ухвали начальник відділу прийняв постанову від 06.03.2019 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а 07.03.2019 державний виконавець виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та повернув виконавчий лист ТОВ «Схід Фінанс».
Вирішуючи вимоги заяви ОСОБА_1 ,суд керується основним законом України - Конституцією, положеннями цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також загальними положеннями цивільного закону про зобов'язання.
Так, частина 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду (пункт 9 частина 3 статті 129 Конституції України).
Частина 1 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України...
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 431 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 432 ЦПК України).
Відтак за змістом цієї норми процесуального закону підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є, зокрема, повна або часткова відсутність обов'язку боржника перед кредитором.
Перелік підстав припинення зобов'язання визначений нормами Глави 50 ЦК України (статті 598-609).
За загальним правилом, встановленим статтею 599 цього Кодексу, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Також зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням, внаслідок прощення боргу, поєднанням боржника і кредитора в одній особі, неможливістю виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає, смертю боржника, кредитора, якщо зобов'язання нерозривно пов'язане з їх особами, ліквідацією юридичної особи.
У цивільному судочинстві діє правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).
Оскільки з даною заявою до суду звернулася боржник, саме вона повинна довести наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Проте належних і допустимих доказів наявності таких підстав суду не надано.
Доводи заявника про те, що розмір її заборгованості перед стягувачем відповідає ціні договорів уступки права вимоги не ґрунтується на законі оскільки, як вірно зазначив стягувач, розмір заборгованості і ціна договору відступлення права вимоги не є тотожними поняттями.
Так, однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 632, 638 ЦК України.
Згідно статті 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Жодних обмежень щодо визначення сторонами договору про відступлення права вимоги його ціни закон не містить.
Разом з тим статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановив суд, сторони договорів відступлення права вимоги домовились про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами про забезпечення в тому обсязі, в якому зобов'язання боржників існували на той момент, - 16 056 597,62 грн., а 1 647 873 грн. є ціною, за якою відбулося відступлення права вимоги.
Не заслуговують на увагу і ствердження заявника про те, що розмір заборгованості встановлений рішенням Оболонського районного суду м. Києва.
Так, зі змісту цього рішення вбачається, що предметом позову була вимога майнового поручителя ОСОБА_6 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак встановлення розміру заборгованості не відносилось до предмету доказування у даній справі.
Незважаючи на те, що мотивувальну частину рішення суду можна зрозуміти так, що розмір заборгованості повинен відповідати ціні переуступки права вимоги, суд цю обставину не приймає до уваги, оскільки за приписом частини 7 статті 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Більш того Оболонський районний суд м. Києва зазначив, що позовних вимог щодо визначення розміру заборгованості сторонами не заявлялось, а отже він позбавлений права вирішувати це питання в даному провадженні.
Що стосується посилань заявника на те, що відбулося примусове стягнення заборгованості з поручителів за кредитним договором на загальну суму 6 917 249,93 грн., то аналіз змісту частини 2 статті 432 ЦПК України, положеньЗакону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень дає підстави для висновку, що повне чи часткове примусове виконання рішення суду за будь-яких обставин не є може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку діють зовсім інші законодавчі норми та підзаконні акти.
В рамках виконавчого провадження виконавець зобов'язаний вести облік стягнутих сум і вносити відповідні відомості до виконавчого листа у разі його повернення стягувачу, при цьому усі рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені, в тому числі і до суду.
Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення закону, суд дійшов висновку про недоведеність боржником наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні даної заяви.
Керуючись статтею 432 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Повна ухвала проголошена 02.10.2019.