Справа № 727/9779/19
Провадження № 2-о/727/192/19
01 жовтня 2019 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі головуючого судді Волошина С.О.
секретар судових засідань Бринзила А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Вовчинецька сільська рада Кельменецького району Чернівецької області (с.Вовчинець, вул.Головна, 28, Кельменецького району, Чернівецької області) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
В заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вовчинець Кельменецького району Чернівецької області померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про її смерть.
Він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 немає.
ОСОБА_2 була власником земельних ділянок площею 1,18 га, які розташовані на території Вовчинецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області.
При складанні заповіту секретарем Вовчинецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області було допущено помилку (описку) в написанні прізвища заповідача, а саме зазначено ОСОБА_2 замість ОСОБА_2 в силу особливостей друкарської машинки, в якій була відсутні літера «є».
Здійснити виправлення в заповіті неможливо, оскільки таке не передбачено чинним Порядком вчинення нотаріальних дій.
Той факт, що вказаний заповіт належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , стверджується довідками Вовчинецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 12.08.2019 року №401, від 24.07.2019 року №352, від 24.07.2019 року №351, тому можна стверджувати що заповіт належав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з такими розбіжностями в написанні прізвища ОСОБА_2 , він не може оформити спадщину.
На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст.294, 315 ЦПК України, ст.ст.317, 321 ЦК України просить встановити факт, що заповіт від 04.03.1980 року посвідчений секретарем Вовчинецької сільської ради народних депутатів Коновчук Т.В., зареєстрований в реєстрі за №9 від імені ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вовчинець Кельменецького району, Чернівецької області.
Заявник ОСОБА_1 у в судове засідання не з'явився, в подані до суду заяві просив розглядати справу у його відсутність.
Представник заінтересованої особи Вовчинецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи по суті спрямували заяву, згідно якої вимоги заяви ОСОБА_1 визнають в повному обсязі з підстав вказаних в заяві, заперечень щодо позову немає. Розгляд справи просили проводити у їх відсутність.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні в справі докази, надавши оцінку всім в сукупності та кожному окремо доказам та аргументам заявника, а також враховуючи позицію заінтересованої особи які вимоги заяви підтримали, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.
Згідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 у віці 84 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Після її смерті відкрилася спадщина.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.06.2019 року, на ім'я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.17).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №536250 від 05.07.2005 року, ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 1,18 га на підставі розпорядження Кельменецької районної державї адміністрації від 12.05.2005 року №153 (а.с.16).
Згідно копії Заповіту від 04 березня 1980 року в с.Вовчинець Кельменецького району, Чернівецької області, ОСОБА_2 , наступного змісту: «все мое майно, де б воно не було І з чого б воно не складалось, І взагалі все те, що мені буде належати на день смерті, І що я за законом матиму право, заповідаю гр. ОСОБА_1 ». Заповіт підписано ОСОБА_2 (а.с.12).
Як вбачається із довідок Вовчинецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області №351, 352 від 24.07.2019 року, №401 від 12.08.2019 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ІНФОРМАЦІЯ_5 до дня смерті була зареєстрована та проживала в с.Вовчинець. Після смерті ОСОБА_2 , осіб що мають у першу чергу право на спадкування за законом немає. Крім цього, після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцем за заповітом є син племінника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також згідно довідки встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є одна і та ж особа, більше осіб з таким прізвищем, ім'ям та по батькові в с.Вовчинець не проживало. Крім цього, встановлено що 04.03.1980 року складався один заповіт, зареєстрований в реєстрі за №9 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13-15).
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо викладення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, тощо.
Зі змісту роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення юридичного факту, а саме належності заповіту ОСОБА_2 , не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заяви, судом не встановлено.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно роз'яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Судом під час судового засідання були встановлені факти та відповідні їм правовідносини, у суду немає жодних підстав ставити під сумнів обставини, викладені заявником в своїй заяві, оскільки заявник не може оформити свої спадкові права, так як прізвище ОСОБА_2 помилково вказане в заповіті як « ОСОБА_2» замість вірного « ОСОБА_2 », крім того, вказані факти ніким не заперечуються.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст.3, 17, 27, 85 Конституції України, ст.ст.4, 12, 81, 223, 258, 259, 263-265, 268, 315, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Вовчинецька сільська рада Кельменецького району Чернівецької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.
Встановити факт, що заповіт від 04 березня 1980 року, посвідчений секретарем Вовчинецької сільської ради народних депутатів Кельменецького району Чернівецької області Коновчук Т.В., зареєстрований в реєстрі за №9 від імені ОСОБА_2 належав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вовчинець Кельменецького району Чернівецької області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівців або безпосередньо до апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: С.О. Волошин