Справа № 727/7586/19
Провадження № 2/727/1408/19
27 вересня2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Алієв А.Г.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно до відповідача Чернівецької міської ради посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Позивачка вказує, що після смерті матері відкрилась спадщина на спадкове майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 .
Зазначають, що 27.04.2018 року за їхніми заявами про прийняття спадщини заведена спадкова справа за №222/2018, однак постановою нотаріуса Першої чернівецької державної нотаріальної контори Літун М.В. від 26.06.2019 року їм відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно.
На основі викладеного, позивачі просять суд визнати за ними право власності по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 за кожним, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 30 липня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно- відкрито.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явились, однак до початку розгляду судом справи від представника надійшла заява, згідно якої просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Чернівецької міської ради в підготовче судове засідання не з'явилась, однак до початку розгляду судом справи надійшла заява, згідно якої просить справу розглянути у її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру від 03.12.1997 року, яке видане Виконавчим комітетом Чернівецької міської Ради народних депутатів (а.с.18), квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_1 та дружина позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.20), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.33), копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.34), копією довідки Відділу реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції №1525 від 25.09.2006 року (а.с.35), копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.19).
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці за законом, у встановлений законом строк звернулися до Першої чернівецької державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1069/02-31 від 26.06.2019 року їм відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів (а.с.25-26).
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1258, 1261, 1268, 1297, 1298 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 76-81, 89, 200, 247, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , після смерті дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 02 жовтня 2019 року.