Справа № 727/6543/19
Провадження № 2/727/1260/19
26 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Чебан В.М.
при секретарі Алієв А.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю відповідача ОСОБА_3
за участю представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
ПозивачОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів до відповідачки ОСОБА_3 , посилаючись на те, що сторони перебували з 25.04.2012 року в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.04.2016 року було розірвано.
Вказує, що від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходилась на розгляді цивільна справа за його позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Ухвалою суду від 20.10.2016 року затверджено мирову угоду, якою вирішено порядок участі у вихованні та спілкування його з донькою, а саме: щовівторка, щочетверга з 17.00 год. до 20.00 години без присутності матері; щотижневе спілкування батька з дитиною без присутності матері кожну першу та третю суботу місяця з 12.00 год. до 18.00 год., кожну другу та четверту суботу місяця з 12.00 год. до 12.00 год. неділі; для спільного відпочинку батька з донькою встановлено 2 тижні влітку без присутності матері; для організації дня народження доньки встановити батькові день наступний за датою народження доньки без присутності матері з можливістю ночівлі у батька.
Зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.12.2016 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку щомісячно.
Позивач стверджує, що у нього змінився сімейний стан, а саме: в травні 2018 року його було визнано батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також потребує матеріального забезпечення. Крім того, він працює у Чернівецькому обласному військовому комісаріаті на посадах начальник групи та діловод і отримує заробітну плату, з якої в місяць сплачує аліменти в сумі приблизно по 5000 грн. Вказує, що дана сума аліментів не використовується за належністю, тобто для потреб дитини, а сплата зазначеної суми в такому розмірі позбавляє його можливості придбати дитині певні подарунки або інші необхідні речі для розвитку дитини, також він позбавлений можливості відкласти кошти на оздоровчий відпочинок з донечками біля моря.
На основі викладеного, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.12.2016 року з нього на користь відповідачки на утримання доньки з 1/4 частки всіх видів його заробітку щомісячно на тверду грошову суму 1600 грн. до повноліття дитини.
Ухвалою судді від 05 липня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відкрито.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просили суд його задовольнити.
Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він є учасником бойових дій. Зазначив, що він не задоволений зовнішнім виглядом дитини та її здоров'ям, оскільки речі, в які одягнена донька, мають вигляд речей з секон-хенду. Крім того, дитина скаржилась на погане харчування, вона не отримує достатньо фруктів. Вказує, що на його погляд, аліменти використовуються не за призначенням. Також, він з кінця 2017 року проживає з іншою жінкою, а 16.05.2018 року офіційно визнаний батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ствердив, що він отримує заробітну плату в розмірі 16000 грн. - 17000 грн. на місяць, однак, через сплату аліментів в значній сумі, він не може брати участь в закупівлі для доньки ОСОБА_7 всього необхідного та відкладати кошти на відпочинок з двома дітьми. Просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позову не визнали з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Відповідачка доповнила, що вона отримує аліменти лише з часу, коли дитині виповнилось чотири роки. Вказала, що на даний час аліменти отримує в сумі приблизно 5000 грн., оскільки позивач працює на двох посадах. Зазначила, що з жовтня 2019 року вона буде працювати бухгалтером в державній установі та має отримувати заробітну плату в розмірі приблизно 10000 грн. на місяць. Крім того, вказала, що на підставі ст.192 СК України за позовом платника аліментів судом може бути змінено лише розмір аліментів, визначений рішенням суду, а не спосіб їх стягнення. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Суд, заслухавши сторін та їх представників, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували з 25.04.2012 року в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.04.2016 року (а.с.5-6).
Від спільного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходилась на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Ухвалою суду від 20.10.2016 року затверджено мирову угоду, якою вирішено порядок участі у вихованні та спілкування ОСОБА_1 з донькою, а саме: щовівторка, щочетверга з 17.00 год. до 20.00 години без присутності матері; щотижневе спілкування батька з дитиною без присутності матері кожну першу та третю суботу місяця з 12.00 год. до 18.00 год., кожну другу та четверту суботу місяця з 12.00 год. до 12.00 год. неділі; для спільного відпочинку батька з донькою встановлено 2 тижні влітку без присутності матері; для організації дня народження доньки встановити батькові день наступний за датою народження доньки без присутності матері з можливістю ночівлі у батька (а.с.8-11).
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.12.2016 року (а.с.12) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме 31.10.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виходячи з цього сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.
Частиною 2 ст.51 Конституції України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до вимог ст.ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі, аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У даній справі суд не присуджує аліменти на дитину, а змінює їх розмір, тому аліменти у розмірі визначеному даним рішенням суду підлягають стягненню з дня набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ст.ст. 263, 265 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення, повинен вирішити такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до довідок про доходи №52 та №53 від 03.06.2019 року (а.с.32-33), позивач ОСОБА_1 працює на посадах діловода та начальника групи в Чернівецькому обласному військовому комісаріаті та отримує заробітну плату на посаді діловода в сумі 7077,25 грн. та на посаді начальника групи в сумі 14527,72 грн.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень (а.с.40), 16 травня 2018 року позивача ОСОБА_1 було визнано батьком ОСОБА_8 . На думу суду, це єдина обставина, яка обґрунтовує необхідність зменшення розміру аліментів на утримання малолітньої доньки сторін ОСОБА_7 .
В той же час, посилання позивача на те, що аліменти використовуються не за призначенням, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та до уваги судом не приймаються.
З огляду на ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковою для застосування національними судами, рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, а саме: матеріальне становище сторін, зміни матеріального та сімейного стану сторін по справі, рівні обов'язки батьків щодо утримання своєї дитини, принцип розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов позивача підлягає частковому задоволенню, а саме необхідно зменшити розмір присуджених аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2016 року, з 1/4 частки всіх видів доходів на 1/6 частку всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, задовольнивши частково позовні вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.51 Конституції України, ст.ст. 141, 150, 157, 180, 181, 182, 191, 192 СК України, ст.ст.4, 7, 8, 12, 13, 81, 258-259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист про стягнення аліментів, які стягувались з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 грудня 2016 року в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 31.10.2016 року до досягнення дитиною повноліття - відкликати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 04 жовтня 2019 року.