Справа № 715/1980/19
Провадження № 2/715/751/19
02 жовтня 2019 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 у віці 85 років, про що у відділі ДРАЦС ГР Глибоцького РУЮ у Чернівецькій області складено відповідний актовий запис 18.04.2014 року за № 43. На день смерті матері з нею в одному будинку був зареєстрований та проживав позивач - ОСОБА_1 . За життя у матері народився лише один син - позивач у справі ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 . З метою оформлення спадкових прав, позивач звернувся до приватного нотаріуса Тимофтій Л.М., де була заведена спадкова справа. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове нерухоме майно позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно. Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 входять: житловий будинок літ. «А», загальна площа 37,5 кв.м., житлова площа 21,2 кв.м.; сараї літ. «Б», «Г», «Д», «Е», «Є»; літня кухня літ. «В»; убиральня літ. «Ж»; колодязь № 1; огорожа № 2-5, вимощення № І.
Тому просить суд, ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, проте направив до суду заяву, в якій підтвердив обставини викладені в позовній заяві, просить суд позов задовольнити, а справу розглянути без його участі.
В судове засідання представник відповідача Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області не з'явився, проте селищна рада надала суду листа, в якому позовні вимоги визнає повністю і просить суд розглянути справу без участі їх представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб суд вважає за можливим винести рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за житія спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Отже, якщо спадкоємець будь - яким із перелічених у законі способів прийняв спадщину, а потім помер, то прийнята ним спадщини буде спадкуватися його спадкоємцями в окремій спадковій справі, що заводиться після нього як на особисте майно, так і на майно, яке він прийняв, але не оформив.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 у віці 85 років, про що у відділі ДРАЦС ГР Глибоцького РУЮ у Чернівецькій області складено відповідний актовий запис 18.04.2014 року за № 43. На день смерті матері з нею в одному будинку був зареєстрований та проживав позивач - ОСОБА_1 . Позивач у справі ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 . З метою оформлення спадкових прав, позивач звернувся до приватного нотаріуса Тимофтій Л.М., де була заведена спадкова справа. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове нерухоме майно позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно. Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 входять: житловий будинок літ. «А», загальна площа 37,5 кв.м., житлова площа 21,2 кв.м.; сараї літ. «Б», «Г», «Д», «Е», «Є»; літня кухня літ. «В»; убиральня літ. «Ж»; колодязь № 1; огорожа № 2-5, вимощення № І.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, ст.ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1233-1235, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 що складається з: житлового будинку літ. «А», загальна площа 37,5 кв.м., житлова площа 21,2 кв.м.; сараїв літ. «Б», «Г», «Д», «Е», «Є»; літньої кухні літ. «В»; убиральні літ. «Ж»; колодязя № 1; огорожі № 2-5, вимощення № І, загальною вартістю 91278 (дев'яносто одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень, 00 копійок.
Повний текст судового рішення виготовлено 02 жовтня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.