Справа № 541/1753/19
Номер провадження 2/541/916/2019
іменем України
30 вересня 2019 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Городівського О.А.
за участю: секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.
позивача- ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
установив:
08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаною позовною заявою.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона з відповідачем, ОСОБА_2 , мають спільну дитину, сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою. Судовим наказом судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.04.2014 року на користь позивача з відповідача щомісячно стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 в розмірі 30 % встановленого державою прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач вказує, що матеріальний стан відповідача змінився, у зв'язку з офіційним працевлаштуванням. ОСОБА_1 зазначає, що нинішній розмір аліментів не забезпечує потреби дитини. Прохала суд збільшити щомісячний розмір стягуваних аліментів, який встановлений судовим наказом судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 серпня 2015 року № 2-н/541/269/2015, з 30% відсотків встановленого державою прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж мінімальний розмір встановлений чинним законодавством України для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 серпня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено перше судове засідання (а.с.13).
У встановлений судом строк, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання визнав позовні вимоги.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину, сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5).
Судовим наказом судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.04.2014 року на користь позивача з відповідача щомісячно стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 в розмірі 30 % встановленого державою прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.6).
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Так, частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно роз'яснень, даних у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, отримує дохід за офіційним місцем роботи та визнав, що має можливість щомісячно сплачувати на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі, заявленому позивачем.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, покращення матеріального стану відповідача, його визнання позовних вимог. Суд вважає, що у відповідача наявна можливість сплачувати щомісячно аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж мінімальний розмір встановлений чинним законодавством України для дитини відповідного віку. На переконання суду, аліменти в такому розмірі забезпечать належні умови життя, які необхідні для гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 84, 180-197 СК України, ст.ст. 12, 13; 81; 62; 141; 206, 258; 264; 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 .
Збільшити розмір аліментів, що стягується згідно судового наказу судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 серпня 2015 року по справі № 2-н/541/269/2015, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 30% відсотків встановленого державою прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж мінімальний розмір встановлений чинним законодавством України для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати: судовий збір на користь держави в сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 02 жовтня 2019 року.
Суддя О. А. Городівський