Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1626/19
Провадження № 2/553/914/2019
Іменем України
02.10.2019 року м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
У липні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина не нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , після померлого діда ОСОБА_4 . Їх батько ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належав до першої черги спадкування. На час відкриття спадщини вони були неповнолітніми, відповідач, яка є їх матір'ю, заяви від їх імені про прийняття спадщини не подавала, чим порушила їх права. Померлий ОСОБА_8 заповіту не складав, спадкова справа після його смерті не відкривалася.
Просять визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Під час підготовки справи до розгляду по суті витребувати: з Полтавського обласного державного нотаріального архіву - довідку про наявність або відсутність спадкової справи, заведеної для вступу у спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_8 ; з Полтавського обласного державного нотаріального архіву - довідку про наявність або відсутність заповіту від померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; з Приватного підприємства "Інвентаризатор" довідку про реєстрацію нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; з Управління надання адміністративних послуг - довідку про наявність або відсутність реєстрації фізичних осіб за адресою; АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 09.07.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування доказів, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишено без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії, оскільки вона оформлена без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України: позивачами не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку вони посилаються в обґрунтування позовних вимог, та не надано суду таких доказів, зокрема, доказів того, що на час відкриття спадщини ОСОБА_8 був власником квартири АДРЕСА_1 , доказів того, що позивачі станом на час відкриття спадщини постійно проживали зі спадкодавцем та прийняли спадщину після його смерті у встановлений законодавством строк, з урахуванням того, що позивач ОСОБА_5 на час відкриття спадщини досягла повноліття та набула повну цивільну дієздатність, а позивач ОСОБА_4 досяг повноліття більше 10 років тому, доказів того, що у померлого відсутні інші спадкоємці, які прийняли спадщину, та на даний час спірне нерухоме майно зареєстроване саме за спадкодавцем ОСОБА_7 , доказів звернення до нотаріальної контори з заявами про отримання свідоцтва про право на спадщину та відмови в цьому, тобто існування перешкод у позасудовому вирішенні питання, що є предметом позовних вимог, та фактично існування спору; не зазначено технічний опис квартири (з яких приміщень вона складається, яка площа квартири та окремих приміщень), не зазначено і не надано суду доказів на підтвердження вказаних обставин - технічного паспорту на квартиру з актуальними відомостями про відсутність самочинного будівництва у ній; не зазначено ціну позову та не зазначено і не надано суду доказів на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна, що об'єктивно перешкоджає можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачами при зверненні до суду; не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились; не вказані відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв'язку з розглядом справи; не конкретизовано зміст позовних вимог - не вказано в яких частках вони просять визнати право власності на квартиру за кожним з них та після якої саме фізичної особи як спадкодавця.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви наведено клопотання про витребування з Полтавського обласного державного нотаріального архіву - довідки про наявність або відсутність спадкової справи, заведеної для вступу у спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_8 ; з Полтавського обласного державного нотаріального архіву - довідки про наявність або відсутність заповіту від померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; з Приватного підприємства "Інвентаризатор" довідки про реєстрацію нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; з Управління надання адміністративних послуг - довідки про наявність або відсутність реєстрації фізичних осіб за адресою; АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В ч. 2 ст. 84 ЦПК України визначено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачами взагалі не наведено обґрунтування клопотання про витребування доказів, як не враховано, що воно має оформлюватись окремим процесуальним документом, позивачі фактично не зазначили дані, передбачені в ч. 2 ст. 84 ЦПК України, зокрема, не вказали, які обставини можуть підтвердити, або аргументи, які можуть спростувати витребувані докази, не зазначили про вжиття ними заходів для отримання доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання доказів, які просить витребувати.
За таких обставин клопотання позивачів про витребування доказів не підлягає задоволенню, що не позбавляє їх права на повторне звернення з аналогічним клопотанням після усунення вищезазначених недоліків.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вищевказані вимоги не виконано, натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якій вказують, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем (відсутністю роботи, виховання малолітніх дітей), сплата судового збору в повному обсязі та одразу є непосильною для позивачів та може призвести до тяжких наслідків.
Як встановлено в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, позивачами не доведено існування обставин, які за змістом вищенаведеної норми є підставою для відстрочення від сплати судового збору, в тому числі того факту, що розмір судового збору, який має сплатити кожен з позивачів при зверненні до суду з даним позовом, буде перевищувати 5 % їх річного доходу або вони є особами, що підпадають під дію п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на відсутність підстав для задоволення клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору, суд зобов'язав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати суду документ про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачам надано строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Копія ухвали від 10.07.2019 року направлена на ім'я позивачів за адресою, вказаною ними у позовній заяві як адреса реєстрації та проживання, повернута до суду без вручення 12.08.2019 року у зв'язку з закінченням строку зберігання, після чого направлена повторно та повернута без вручення у зв'язку з закінченням строку зберігання 25.09.2019 року. Спроба зв'язатись з позивачами за допомогою зазначеного ними у позовній заяві мобільного телефону виявилась марною, з'ясовано, що вказаним особам він не належить, інших засобів зв'язку в розпорядженні суду немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з зазначеним позовом.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна