Номер провадження: 2-а/537/107/2019
Справа № 537/3690/19
02.10.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача Лисенко І.С. ,
представника третьої особи Тимошенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду у місті Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції у .м.Кременчуці управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лисенко Івана Сергійовича, третьої особи Департамент патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду з позовом до відповідача інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної сержанта поліції Лисенко Івана Сергійовича , третьої особи Департаменту патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги мотивує тим, що таке рішення відповідача є протиправним, а притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення . Просить позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 26.08.2019 року поліцейським роти №4 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук, управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Лисенко Іваном Сергійовичем винесено постанову серії ЕАВ № 1457935 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 16 год. 02 хв., керуючи транспортним засобом SUBARU LEGACY, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кременчук по вул. Соборна, 21/1, здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України.
Вважає притягнення його до відповідальності незаконним, прохав суд задовольнити позов та скасувати постанову.
Відповідач Лисенко І.С. з позовом не погодився, направив до суду заперечення та ДВД диск, прохав суд в задоволенні позову відмовити.
Представник Управління патрульної поліції в м.Кременчуці в судовому засіданні з позовом не погодився, прохав суд відмовити в задоволенні позову.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що дійсно на прохання ОСОБА_1 пригнав автомобіль та зупинив поза зоною знака «Зупинка заборонена». Поруч знаходилися інші транспортні засоби. Припаркував транспортний засіб без порушення ПДР. Після цього передав ключі ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
За правилами ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 62 Конституції України встановлює призумцію невинуватості, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
В судовому засіданні встановлено, що 26.08.2019 року поліцейським роти №4 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Лисенко Іваном Сергійовичем винесено постанову серії ЕАВ № 1457935 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 16 год. 02 хв., керуючи транспортним засобом SUBARU LEGACY, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кременчук по вул. Соборна, 21/1, здійснив зупинку ТЗ ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України.
Згідно з п.п. «г» п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно підпункту "г" пункту 15.9 Правил дорожнього руху - зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що
стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що належним доказом доведення даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Проте жодних даних замірів суду відповідач не надав.
В судовому засіданні встановлено, що інспектором поліції не проводилась фіксація факту зупинки позивача ближче 10 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків. Будь-які вимірювання такої відстані інспектором не проводились, відстань визначалась візуально./ Постанова ВС від 08.02.2018року справа №760/3696/16-а/
Дане узгоджується з іншими матеріалами справи, а тому вимоги про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення слід задовольнити.
Щодо вимог про визнання дій відповідача протиправними та такими, що не відповідають дійсності слід відмовити, тому працівником поліції правомірно встановлено факт вчинення даного правопорушення , але протокол складений з процесуальним порушенням його складання, а тому в задоволенні даних вимог слід відмовити.
Відповідно до п.2 ч.1ст.293 КУпАП, орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, - залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення.
На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,76,79,160,161,163 КАС України, ст.ст.256,268,288,293 КУпАП, суд ,-
Постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону патрульної поліції у м.Кременчуці управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної сержанта поліції Лисенко Івана Сергійовича , третя особа Департамент патрульної поліції в особі батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серія ЕАВ №1457935 від 26 серпня 2019року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП - скасувати.
Апеляціна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області .
Суддя: Маханьков О.В.