КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5410/19
Провадження № 1-кс/552/3614/19
02.10.2019 слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 розглянувши клопотання старшого слідчого відділення поліції № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна ,-
Старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором Полтавської місцевої прокуратури, про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні ВП №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019170020002164 від 28.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У ході проведення досудового розслідування установлено, що 28.09.2019 о 11:01 до ЧЧ ВП №1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 28.09.2019 близько 10:55 год. за адресою: м. Полтава, вул. Лавчанська 50 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «ВАЗ» 21043 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Мерседес-бенц» Е430 д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок чого водії обох автомобілів отримали полігамні травми ступінь тяжкості яких встановлюється.
За результатами огляду 28.09.2019 транспортні засоби тимчасового вилучено та поміщено на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Полтавська область Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
З огляду на вказане, враховуючи те, що автомобіль Mercedes-Benz E430 д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіль ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 зберігли на собі сліди ДТП, є доказами в кримінальному провадженні, можуть бути використаний для встановлення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №12019170020002164 від 28.09.2019.
Постановою слідчого від 28.09.2019 вищевказані транспортні засоби визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019170020002164 від 28.09.2019 року.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_4 згодний з клопотанням.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є, в числі інших, арешт майна.
Згідно ч.ч. 1, 3, 10, 11 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише в разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу в кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що СВ ВП№1 ПВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за 12019170020002164 від 28.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Транспортні засоби автомобіль Mercedes-Benz E430 д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіль ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 зберігли на собі сліди ДТП, є доказом вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
28.09.2019 після завершення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, вказані транспортні засоби тимчасово вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Полтавська область Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
З матеріалів клопотання вбачається, що вилучені органом досудового розслідування автомобілі відповідають критеріям ч. 2 ст. 98 КПК України, тобто вилучене майно має ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні та є об'єктом дослідження в рамках проведення необхідних судових експертиз.
Тому, враховуючи вищевказані обставини та вимоги закону, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна як арешт такого майна, отже, слід накласти арешт на вказане в клопотанні слідчого майно.
Із поданого клопотання, слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розуміючи, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної цивільної діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 170 КПК України, -
Клопотання задовольнити .
Накласти арешт на автомобіль - автомобіль Mercedes-Benz E430 д.н.з. НОМЕР_3 номер кузову НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та автомобіль ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 номер кузову НОМЕР_5 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування вказаним майном та проведення будь-яких робіт.
Місцем зберігання вказаних транспортних засобів визначити майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Полтавська область Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Обов'язки по збереженню даних автомобілів покласти на відповідальних осіб майданчика тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: Полтавська область Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1