Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №587/2188/16-а
адміністративне провадження №К/9901/18073/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 587/2188/16-а
за позовом Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції в Сумській області, третя особа - ОСОБА_1 - про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
за касаційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
на постанову Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2017 року, прийняту в складі судді Моісеєнко О. М.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя - Чалий І. С., судді - Зеленський В. В., П'янова Я. В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - позивач, Сумське ОУПФУ Сумської області) звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області (далі - відповідач, Управління ДВС), в якому просило, з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог:
1.1. визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу від 11 жовтня 2016 року ВП № 49849123;
1.2. визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу від 01 листопада 2016 року ВП № 49849123.
2. Ухвалою 25 січня 2017 року судом залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).
3. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що штраф накладено безпідставно, оскільки постановою Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2015 року Управління ДВС зобов'язано здійснити розрахунок і призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90% грошового утримання судді відповідно до довідки від 14 січня 2015 року № 4 за січень 2015 року. У вказаній довідці розмір суддівської винагороди для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначений у розмірі 8 526 грн. За доводами позивача, рішення суду Управлінням ДВС було виконане, оскільки 18 січня 2016 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 7 941,90 грн (90% від суддівської винагороди у довідці від 14 січня 2015 року №4 - 8 526 грн) та установлено підвищення за особливі заслуги перед Україною на 25% у розмірі 268,50 грн.
3.1. 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 з 15 січня 2015 року призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно з ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 04 лютого 2016 року про роз'яснення рішення. Станом на 1 жовтня 2016 року розмір щомісячного довічного грошового утримання судді складає 7 955,90 грн (90% від суддівської винагороди 8 526 грн, яка зазначена у довідці, та підвищення за особливі заслуги в сумі 282,50 грн).
4. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував і пояснив, що рішення суду і до теперішнього часу фактично не виконане. Постанова про накладення штрафу набирає законної сили з моменту винесення. Позивач повинен виконати рішення у визначений спосіб. Оскаржувані постанови винесені для забезпечення виконання рішення суду, сприяння відновленню права особи.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. 06 жовтня 2015 року постановою Сумського районного суду Сумської області в справі № 587/2046/15-а, яка набрала законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
5.1. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні йому довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді відповідно до довідки від 14 січня 2015 року № 4 про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом у Сумській області на підставі особових рахунків за січень 2015 року.
5.2. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Сумах на підставі частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 здійснити розрахунок і призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді відповідно до довідки від 14 січня 2015 року № 4 про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом у Сумській області на підставі особових рахунків за січень 2015 року.
5.3. Предметом розгляду в справі № 587/2046/15-а була правомірність нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 5 352,85 грн. (8 526 грн - 7 мінімальних заробітних плат х 60% - розмір щомісячного довічного грошового утримання судді = 5 115,60 грн. + 297,85 грн (25% від прожиткового мінімуму за особливі заслуги перед Україною), виходячи з обмежень розміру граничної суми розміру суддівської винагороди та розміру грошового утримання судді, що діяли у 2015 році.
6. За висновками Сумського районного суду Сумської області обмеження розміру граничної суми розміру суддівської винагороди, установлені у 2015 році, до ОСОБА_1 не застосовуються, оскільки право на відставку у позивача виникло за наявності в нього стажу не менше 20 років, на час подачі заяви про відставку в листопаді 2013 року. Правильність такого висновку підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України 19 травня 2016 року.
7. На підставі постанови від 06 жовтня 2015 року Сумський районний суд Сумської області видав виконавчий лист № 587/2046/15-а від 13 січня 2016 року, за яким у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області відкрито виконавче провадження № 49849123.
8. 18 січня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 587/2046/15-а від 13 січня 2016 року.
9. 25 січня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Сумах повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду та надано розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, сума доплати склала 1 104,89 грн і була виплачена у лютому 2016 року разом з основним розміром пенсії на особистий рахунок стягувача.
10. 04 лютого 2016 року ухвалою Сумського районного суду Сумської області роз'яснено постанову Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2015 року, а саме: в абзаці третьому резолютивної частини постанови суду зазначити дату, з якої саме здійснити зазначений перерахунок пенсії та викласти в наступній редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сумах на підставі частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 здійснити розрахунок та призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді відповідно до довідки від 14.01.2015р. № 4 про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом у Сумській області, на підставі особових рахунків за січень 2015 року, починаючи з дня, наступного після відрахування зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України - з 15 січня 2015 року».
11. Згідно з протоколами, наданими управлінням Пенсійного фонду України у м. Сумах, від 21 січня 2016 року та від 25 лютого 2016 року, розпорядження від 19 лютого 2016 року, ОСОБА_1 була призначена пенсія у розмірі 7 941,90 грн.
12. На виконання вимог державного виконавця від 18 лютого 2016 року № 3/16/779, 29 лютого 2016 року № 33377/03-28, від 12 травня 2016 року № 3/16/2699, від 05 липня 2016 року № 6/16 управління Пенсійного фонду України у м. Сумах, а у подальшому - Сумське ОУПФУ Сумської області - повідомили про фактичне виконання рішення суду із посиланням на те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 складає 7 955,90 грн.
13. 18 травня 2016 року на виконання листа від 12 травня 2016 року Сумське ОУПФУ Сумської області повідомили про фактичне виконання рішення суду.
14. У довідці від 14 січня 2015 року № 4, виданій Апеляційним судом Сумської області, зазначено, що вона видана ОСОБА_1 про те, що його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 8 526 грн. Посадовий оклад ОСОБА_1 становить 13 398 грн, надбавка за вислугу років - 10 718, 40 грн, гранична сума - 15 590,40 грн. Довідка видана на підставі особового рахунку за січень 2015 року.
15. 05 липня 2016 року на адресу Сумського ОУПФУ Сумської області направлено вимогу про виконання рішення суду в повному обсязі, виходячи з загальної суми нарахування, указаної в довідці Апеляційного суду Сумської області про розмір суддівської винагороди станом на січень 2015 року у розмірі 24 116,40 грн.
16. 11 липня 2016 року ухвалою Сумського районного суду Сумської області, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року роз'яснено постанову Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2015 року та зазначено, що Сумське ОУПФУ Сумської області зобов'язане здійснити розрахунок і призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді відповідно до довідки від 14 січня 2015 року №4 про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом у Сумській області, на підставі особових рахунків за січень 2015 року, без обмеження граничного розміру утримання судді.
17. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2016 року в справі № 587/2046/15-а замінено вибулого боржника виконавчого провадження управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на Сумське ОУПФУ Сумської області.
18. 04 жовтня 2016 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшло клопотання від представника стягувача про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду.
19. 11 жовтня 2016 року державним виконавцем відповідно до ухвали Сумського районного суду Сумської області від 09 червня 2016 року винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні.
20. 11 жовтня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн за невиконання рішення суду на боржника - Сумське ОУПФУ Сумської області із вимогою виконати рішення суду в строк до 26 жовтня 2016 року.
21. Сумське ОУПФУ Сумської області, отримавши 18 жовтня 2016 року оскаржувану постанову, у строк до 26 жовтня 2016 року не повідомило державного виконавця про причини невиконання рішення суду, а також про намір оскаржити такі дії щодо накладення штрафу до суду.
22. 01 листопада 2016 року за повторне невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 10 200 грн.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
23. Постановою Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
24. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з правомірності оскаржуваних постанов про накладення штрафу, оскільки за наслідками судового розгляду встановлено фактичне невиконання позивачем судового рішення, яке набрало законної сили.
ІV. Касаційне оскарження
25. 10 травня 2017 року, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
26. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що здійснив розрахунок пенсії, виходячи із суми, вказаної у довідці, а саме із розміру 8 526 грн без врахування граничного обмеження у розмірі 10 740 грн. Резолютивна частина постанови Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2015 року в справі № 587/2046/15-а не містить зобов'язань про розрахунок і призначення грошового утримання, виходячи з іншого розміру, ніж указано в довідці від 14 січня 2015 року № 4.
27. За доводами позивача здійснення заміни сторони виконавчого провадження в один день з винесенням постанови про накладення штрафу позбавила Сумське ОУПФУ Сумської області можливості виконати судове рішення добровільно.
28. 11 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Сумського районного суду Сумської області справу № 587/2188/16-а (суддя-доповідач - Черпак Ю. К.).
29. 30 травня 2017 року справа № 587/2188/16-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.
30. 07 лютого 2018 року справу № 587/2188/16-а разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач - Желтобрюх І. Л.)
31. 30 травня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 519/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
32. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 травня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді - Кашпур О. В., Радишевська О. Р.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
33. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
34. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
35. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
36. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Відповідно до статті 1 Закону України 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
38. Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
39. Частиною другою статті 11 Закону № 606-XIV установлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
40. Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
40.1. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
40.2. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
41. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
42. Відповідно до частини першої статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
43. Частиною першою статті 75 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
ІV. Позиція Верховного Суду
44. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
45. Перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
47. Підставою прийняття оскаржуваних постанов стало тривале невиконання позивачем постанови Сумського районного суду Сумської області, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Сумах на підставі частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 здійснити розрахунок і призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді відповідно до довідки від 14 січня 2015 року № 4 про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом у Сумській області, на підставі особових рахунків за січень 2015 року.
48. Постановою Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2015 року та ухвалами про роз'яснення цього рішення Сумське ОУПФУ Сумської області зобов'язане здійснити розрахунок і призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 90 відсотків грошового утримання судді відповідно до довідки від 14 січня 2015 року №4 про суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Апеляційним судом у Сумській області, на підставі особових рахунків за січень 2015 року, без обмеження граничного розміру утримання судді.
49. Тобто, розрахунок і призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці мав відбутися на підставі даних, наведених у довідці, але без застосування будь-яких обмежень.
50. Фактично позивачем та його правонаступником всупереч рішенню суду, яке підлягало виконанню, здійснено розрахунок і призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням суддівської винагороди, виходячи з обмежень її розміру 7 мінімальними заробітними платами в сумі 8 526 грн, але у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, а не 60 відсотків.
51. Отже, за базову величину розрахунку відповідачем, як і раніше, взято суму, яка є обмеженням розміру грошового утримання судді, що діяло у 2015 року і визнано постановою Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2015 в справі № 587/2046/15-а протиправним.
52. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на те, що резолютивна частина постанови Сумського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2015 в справі № 587/2046/15-а не містить зобов'язань про розрахунок і призначення грошового утримання, виходячи з іншого розміру, ніж указано в довідці від 14 січня 2015 року № 4, є довільним тлумаченням боржника умов виконання судового рішення, ураховуючи те, що у вказаній довідці вказано про загальний розмір суддівської винагороди в розмірі 24 116,40 грн, необхідність застосування якої, зокрема, і було предметом судового розгляду у рішенні, що належить виконати.
53. Необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо обмеження застосування граничного розміру грошового утримання в контексті виплати призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру виплати у розмірі 10 740 грн, оскільки предметом розгляду в справі було питання щодо правомірності застосування таких обмежень, які і визнані безпідставними.
54. Фактично доводи касаційної скарги зводяться не до обґрунтування протиправності дій відповідача під час прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу, а до незгоди з рішенням суду, яке набрало законної сили і підлягає безумовному виконанню.
55. Державний виконавець у разі невиконання рішення суду у встановлений строк без поважних причин наділений правом накладати на боржника штраф. Ураховуючи викладені обставини, суд касаційної інстанції вважає, що оскільки рішення суду позивачем у встановлений строк добровільно не виконано, відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу від 11 жовтня 2016 року ВП № 49849123.
56. Доводи касаційної скарги в частині неможливості виконання позивачем рішення суду у зв'язку з тим, що заміну сторони виконавчого провадження здійснено в день прийняття постанови про накладення штрафу є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги та попередження про необхідність виконання судового рішення направлялися Сумському ОУПФУ Сумської області, що свідчить про обізнаність позивача, а отже, і про можливість виконати судове рішення у добровільному порядку.
57. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що прийняття постанови про накладення штрафу від 01 листопада 2016 року ВП № 49849123 є правомірним, оскільки у встановлений відповідачем строк позивач рішення суду не виконав, позивач не повідомив державного виконавця про причини невиконання рішення суду, а також про наміри оскаржити до суду постанову про накладення штрафу, що правомірно розцінено відповідачем у справі як повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
58. Отже, Верховний Суд констатує, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
VІІ. Судові витрати
59. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.
2. Постанову Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 587/2188/16-а залишити без змін.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н. В. Шевцова
Судді: О. В. Кашпур
О. Р. Радишевська