Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/873/17
адміністративне провадження №К/9901/34556/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та нечинною постанови в частині,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 - голови Громадської організації "Кримська правозахисна група" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року (суддя - Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (головуючий - Степанюк А.Г., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.).
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року представник позивачки ОСОБА_1 , яка є громадянином України та зареєстрована та постійно проживає у в Автономній Республіці Крим, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними та нечинними абзаци 3 та 4 пункту 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України на виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2016 року у справі №758/13940/16-ц задоволено заяву позивача та встановлено факт народження дитини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Позивачці стало відомо, що за правилами п. 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України на виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 367 для перетину адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією обов'язковим є пред'явлення нотаріально засвідченої згоди батька.
3. Позивач звернулася за правовою допомогою до громадської організації «Кримська правозахисна група».
4. Громадська організація "Кримська правозахисна група" звернулася з листом до Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо правових підстав перетину тимчасово окупованої території.
5. Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07.12.2016 року №23/С-6085/С-6088 вказану громадську організацію повідомлено про встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367 Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї.
6. Вважаючи вимоги абзаци 3 та 4 пункту 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України на виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367 протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.
Не погодившись із рішенням першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу.
8. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року зазначена апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року без змін.
9. Рішення судів мотивовані тим, що позивачем на момент звернення до суду із позовом 29 грудня 2016 року пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач мала можливість ознайомитись з оскаржуваним Порядком з дня його опублікування у виданнях «Офіційний вісник України» та «Урядовий кур'єр» з червня 2015 року.
10. Також суди виходили з того, що питання правомірності пункту 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367 було предметом судового розгляду у справі №826/12316/15, про що у липні 2015 року в «Офіційному віснику України» надруковано відповідне оголошення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
11. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, представник Громадської організації "Кримська правозахисна група" подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що у позивачки були поважні причини пропуску строку на оскарження Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України на виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 367, оскільки з часу її прийняття до листопада 2016 року позивачці не було відомо про існування спірного нормативно-правового акту, а тому строки на його оскарження позивачем не пропущено.
13. 14 червня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 - голови Громадської організації "Кримська правозахисна група" надійшла до Верховного Суду.
14. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2017року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 - голови Громадської організації "Кримська правозахисна група" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року.
15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31.06.2019 №558/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В..
16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.06.2019 визначено новий склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник - Томенко Ж.М.
17. Ухвалою судді Верховного Суду від 26.09.2019 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.
18. Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення з позовом у цій справі) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
19. Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення з позовом у цій справі) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення з позовом у цій справі) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
21. У відповідності до положень ч. 2 ст. 100 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення з позовом у цій справі) позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
22. Відповідно до положень частини третьої та шостої статті 171 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення з позовом у цій справі), у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
23. У частині шостій статті 171 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення з позовом у цій справі) встановлено, що якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
24. Відповідно до п. 1 Порядку офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності, затвердженого Указом Президента України від 10.06.1997 року №503/97, закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України»; газета «Урядовий кур'єр».
25. Згідно пункту 3 Порядку офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності, затвердженого Указом Президента України від 10.06.1997 року №503/97 громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.
26. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка оскаржує Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України на виїзду з неї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України на виїзду з неї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367 було опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» 19.06.2015 року, а також у газеті «Урядовий кур'єр» 10.06.2015 року.
28. Таким чином, оскаржуваний нормативно-правовий акт офіційно оприлюднено та доведено до відома населення у червні 2015 року.
29. З огляду на встановлений законодавством порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачка мала можливість ознайомитися з оскаржуваним Порядком з часу його офіційного оприлюднення у червні 2015 року.
30. Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
31. З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, представником позивача подано позовну заяву з пропуском строку на оскарження. Також подано клопотання про поновлення строку, що обґрунтоване тими обставинами, що позивачка дізналася про встановлений законодавством порядок перетину тимчасово окупованої території з листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07.12.2016 року №23/С-6085/С-6088.
32. Разом з тим, судами встановлено, що позивач уже перетинала адміністративний кордон з тимчасово окупованою територією для подання заяви до Подільського районного суду м. Києва про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, що спростовує твердження позивача про час та спосіб ознайомлення з нормами Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України на виїзду з неї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №367.
33. Колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 171 КАС України щодо особливостей провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта. Згідно із частинами третьою та шостою статті 171 КАС України, у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено що спірні положення оскаржуваної Постанови Кабінету Міністрів України вже були предметом судового розгляду в адміністративній справі №826/12316/15, за результатами якої Окружним адміністративним судом міста Києва винесено постанову від 20.11.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016.
35. В ході розгляду справи №826/12316/15 у 2015 році на виконання вимог частин третьї та шостої статті 171 КАС України відповідне оголошення було надруковано офіційним друкованим виданням "Офіційний вісник України", що видається Міністерством юстиції України від 31.07.2015 №58, де зазначено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/12316/15 за адміністративним позовом до Кабінету міністрів України про визнання незаконними і нечинними окремих положень Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №367.
36. З огляду на встановлені фактичні обставини колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що враховуючи те, що оскаржувані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №367 охоплюють невизначене коло осіб, а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2015 у справі №826/12316/15 вже вирішено питання щодо законності даних положень, ухвалення інших рішень за позовами інших осіб з цього самого питання призведе до правової невизначеності у спірних правовідносинах.
37. Крім цього, офіційне опублікування оголошення про наявність у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справи №826/12316/15 для забезпечення того, щоб всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи щодо оскарження нормативно-правового акта свідчить про те, що позивачка мала можливість ознайомитися також з таким офіційним повідомленням.
38. З огляду на це, суд касаційної інстанції вважає, що строк на звернення до адміністративного суду у цій справі пропущено за відсутності поважних причин, що обумовлює правові наслідки, визначені у ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, яка була чинною на момент звернення з позовом у цій справі).
39. Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не дають підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.
40. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. Частиною третьою статті 343 КАС України передбачено, що під час попереднього розгляду справи суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
43. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 - голови Громадської організації "Кримська правозахисна група" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у даній справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. В. Жук
Судді Н. М. Мартинюк
Ж. М. Мельник-Томенко