Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа № 814/4079/15
провадження № К/9901/53637/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Єщенка О.В., Димерлія О.О., Шеметенко Л.П. від 8 лютого 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ «Банк «Київська Русь», про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо невключення даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пославшись на пункт 7 частин 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» про нікчемність правочинів, відповідачі лише вказали на попередні висновки, ймовірність порушення закону та тимчасове призупинення виплати коштів. Дій, визначених частинами 5, 6 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі нікчемності правочинів (направлення повідомлення про нікчемність, вжиття заходів щодо повернення майна), відповідачі не вжили, наслідків нікчемності правочинів не застосували, що вказує на те, що повноваження, визначені частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у цьому випадку ними не використані.
Договір банківського рахунку № 26465-46.3 від 19 березня 2015 року не передбачає жодних пільг (переваг) для ОСОБА_1 , які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку.
Суд вказав на неможливість застосування статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки саме 20 березня 2015 року є тією датою, з якою Закон пов'язує неможливість проведення правочинів, а 19 березня 2015 року було останнім днем повноважень органів управління ПАТ «Банк «Київська Русь».
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Київська Русь» було задоволено.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виходячи з положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», надходження коштів на банківський рахунок позивача саме з рахунку ТОВ «Каскадмонтажстрой», який, як ініціатор переводу, фактично розбиває свій вклад з метою штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів в межах гарантійного розміру на рахунки третіх осіб, з метою отримати всю суму вкладу повністю, є доказами нікчемності договору банківського вкладу, яка встановлена законом. Оскільки ТОВ «Каскадмонтажстрой» внаслідок укладання 19 березня 2015 року договору банківського вкладу між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 отримує переваги у вигляді гарантованого відшкодування за рахунок Фонду через третіх осіб, суд дійшов висновку про правомірність дії уповноваженої особи щодо віднесення зазначеного договору банківського вкладу до переліку нікчемних.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено договір банківського рахунку № 26465-46.3, відповідно до якого на його позивача було відкрито поточний рахунок в національній валюті № НОМЕР_2.
Цього ж дня на банківський рахунок позивача зараховано грошові кошти в сумі 192300,00 грн, які внесені з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскадмонтажстрой», з призначенням платежу - надання зворотної фінансової допомоги згідно з договором від 17 березня 2015 року № 723-3ФД, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 2 квітня 2015 року.
19 березня 2015 року Правління Національного банку України прийнято постанову № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 березня 2015 року прийнято рішення № 61 про запровадження з 20 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено Волкова О.Ю .
Постановою Правління Національного Банку України від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», Фонд з 24 липня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Банк «Київська Русь» з 24 липня 2015 року до 3 вересня 2015 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду.
22 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Банк «Київська Русь» із заявою, в якій просив повідомити його про те чому він відсутній у списках на отримання гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та на якій підставі банком не подано дані про нього.
Листом ПАТ «Банк «Київська Русь» від 15 липня 2015 року 1017/46.8 ОСОБА_1 повідомлено про те, що операція по перерахунку коштів в сумі 192300,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 вчинена 19 березня 2015 року визнано сумнівною операцією.
8. Позивач, вважаючи протиправним та неправомірним невнесення його до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з даною позовною заявою.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції зроблений висновок про те, що договір банківського рахунку між ПАТ «Банк «Київська Русь» та Позивачем № 26465-46.3 від 19 березня 2015 року укладений після прийняття постанови Правління НБУ № 190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», у зв'язку з чим цей договір є нікчемним. Однак, апеляційним судом взагалі не прийнятий до уваги той факт, що договір про на дання поворотної фінансової допомоги між ТОВ «Каскадмонтажстрой» та позивачем укла дений 17 березня 2015 року, тобто за два дні до прийняття зазначеної постанови НБУ, а договір банків ського рахунку № 26465-46.3 від 19 березня 2015 року укладений між позивачем та ПАТ «Банк «Київ ська Русь» в день прийняття постанови НБУ №190 та на день здійснення спір ного правочину ПАТ «Банк Київська Русь» працював у звичайному режимі. Апеляційним судом не враховано, що відповідно до поста нови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення Пуб лічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Київська Русь» було запроваджено з 20 березня 2015 року, тобто у наступний день за днем проведення спірного правочину та всі наслідки, які передбачені цією постановою, настають саме з 20 березня 2015 року, а не з дня винесення постанови.
Уповноваженою особою Фонду не доведений той факт, що службові особи ТОВ «Каскадмонтажстрой» та позивач знали про винесення постанови Правління Націона льного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», яка прийнята в день здій снення операції. Також, з незрозумілих причин, апеляційним судом зроблений висновок про те, що до говір між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем №26465-46.3 від 19 березня 2015 року укладений після прийняття постанови Правління НБУ № 190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних».
Не доведено факт того, що 19 березня 2015 року на момент укладання договору банківського рахунку та зарахування коштів на рахунок позивача вже існувала постанова НБУ № 190 від 19 березня 2015 року і вона була доведена до ПАТ «Банк "Київська Русь» та його територіальних відділень, зокрема і до відділення у м. Миколаєві.
Відповідачем не доведено отримання будь-яких переваг (пільг) перед окремими кре диторами, оскільки умови договору № 26465-46.3 є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач або службові особи ТОВ «Каскадмонтажстрой».
10. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
11. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» подано пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
12. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, ПАТ «Банк «Київська Русь» не подано.
13. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
14. Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
15. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
16. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
17. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
18. Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
19. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
20. Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
21. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору та здійснення транзакції ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
22. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
23. Відповідно до статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
З огляду на вищенаведене, приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язують виникнення права у особи на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з наявністю у особи статусу вкладника та наявності такого вкладу станом на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
24. При цьому з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що процедура початку виведення банку з ринку пов'язується не тільки із призначенням Уповноваженої особи в банку, а з датою початку тимчасової адміністрації в банку, яка визначається виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відповідному рішенні та не завжди співпадає з датою призначення Уповноваженої особи. Саме з дати, якою запроваджено тимчасову адміністрацію у банку, і припиняються повноважень органів управління і керівництва банку щодо укладення будь-яких правочинів. Вказане спростовує доводи скаржника щодо того, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, є нікчемним з підстав, визначених статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки договори укладались 19 березня 2015 року, а тимчасова адміністрація була введена у банку з 20 березня 2015 року.
25. Як встановлено судами на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку між банком і позивачем діяв договір про банківського рахунку № 26465-46.3, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 2 квітня 2015 року.
Згідно виписки ПАТ «Банк «Київська Русь» з банківського рахунку від 2 квітня 2015 року станом на 19 березня 2015 року на особовому рахунку ОСОБА_1 № № НОМЕР_2 знаходяться кошти в розмірі 192300,00 грн.
26. Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
27. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
28. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
29. Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини 4 статті 38 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
30. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
31. Таким чином, з матеріалів справи убачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти надійшли на рахунок в ПАТ «Банк «Київська Русь» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
32. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду.
33. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 813/6229/15, від 24 квітня 2019 року у справі № 813/6326/15 та від 14 травня 2019 року у справі № 826/18545/15.
34. Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, в редакції, чинній з 11 листопада 2014 року, Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема направлення до Фонду файлів із: переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; переліком осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; переліком осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що ще не виконане.
35. Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
36. При цьому як пунктом 6 розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.
37. Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов'язана направити до Фонду три переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет правильності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.
38. Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа зобов'язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто, увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.
39. Доказів віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, як і не було надано доказів виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та повідомлення про вказані обставини позивача.
40. Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ«Банк «Київська Русь», Уповноважена особа зобов'язана була віднести позивача як вкладника ПАТ «Банк «Київська Русь» до одного із визначених законом переліків вкладників, а у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, обов'язково зазначити конкретний пункт частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.
41. Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
42. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для адміністративних судів.
43. Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.
44. Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, Уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.
45. Таким чином, з матеріалів справи убачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунку в ПАТ ««Банк «Київська Русь» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
46. Отже, ОСОБА_1 є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду.
47. Суд касаційної інстанції враховує приписи пунктів 4, 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 та ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вже сформовано та подано на затвердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» подати додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 як вкладника, який мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
48. Позовні вимоги щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними, адже вчинення таких дій належить до повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання додаткової інформації від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, які в даному випадку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» здійснені не були.
49. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що з огляду на те, що у розрізі приписів пункту 17 частини першої статті 2, пункту другого частини п'ятої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа є працівником Фонду, який може змінюватися виконавчою дирекцією Фонду впродовж тимчасової адміністрації та ліквідації Фонду, зазначення конкретного прізвища, імені та по батькові останньої під час судового розгляду справ не є обов'язковим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
51. Частинами 1, 4 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. За наведених обставин, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року підлягає скасуванню, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - зміні.
Керуючись статтями 242, 341, 345, 350, 351, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року скасувати.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року змінити.
Абзац перший резолютивної частини постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково»
Скасувати рішення в частині задоволених вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні даних вимог.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом за договором банківського рахунку від 19 березня 2015 року № 26464-46.3.
В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний