30 вересня 2019 року
Київ
справа №280/1382/19
адміністративне провадження №К/9901/26755/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Гусака М.Б., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ДПС-Дніпро» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20.02.2019 №1082751/42045866, №1082754/42045866, №1082739/42045866, №1082765/42045866, №1082772/42045866, №1082733/42045866, №1082723/42045866, №1082726/42045866, №1082712/42045866, №1082721/42045866; зобов'язано Державну фіскальну службу зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні виписані ТОВ «ДПС-Дніпро» від 01.10.2018 №1, №2, №3, №4, №5, від 31.07.2018 №6, від 31.12.2018 №1, №2, №3, №4 датою їх надходження до контролюючого органу.
ГУ ДФС у Запорізькій області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, виданих позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, слугував висновок контролюючого органу про ненадання позивачем копій документів щодо постачання/придбання товарів(послуг), їх зберігання та транспортування. Встановивши, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не були вказані документи, які позивач повинен надати, і те що позивач після зупинення реєстрації надав копії документів, які в достатній мірі підтверджують операції з постачання товарів (послуг) на які виписані податкові накладні, суд керуючись підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, задовольнив позов.
Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
До того ж, Європейською комісією "За демократію через право" на 106-му пленарному засіданні Венеціанської комісії (Венеція, 11-12 березня 2016 року) прийнятий контрольний список запитань для оцінки дотримання верховенства права. Відповідно до пункту 8 підрозділу "В" другого розділу списку питань одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу "res judicata", тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений виключними обставинами.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.
З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
І.Л. Желтобрюх
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду