Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №493/906/17
провадження №К/9901/35883/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2017 (суддя Ільніцька О.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (головуючий суддя Шевчук О.А., судді Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.)
у справі № 493/906/17
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області, Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області,
третя особа - Сільськогосподарський кооператив "Ракулово"
про визнання дій протиправними та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області, Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області за участі третьої особи Сільськогосподарського кооперативу "Ракулово", в якому просив суд визнати незаконними дії відповідача-1 з прийняття рішення Виконавчого комітету Шляхівської сільської ради від 17.03.2017 № 6 «Про утворення комісії по безоплатній передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників» та скасувати його за необґрунтованістю і незаконністю винесення; стягнути з Шляхівської сільської ради у відшкодування спричиненої моральної шкоди 10 000 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю законодавству рішення Виконавчого комітету Шляхівської сільської ради від 17.03.2017 № 6. Вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовано тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 було завдано душевних страждань.
3. Постановою Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2017 у справі №493/906/17 позов задоволено частково, рішення виконавчого комітету Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області від 17.03.2017 № 6 в частині включення ОСОБА_1 до складу комісії визнано незаконним та скасовано, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №493/906/17 постанову Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2017 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
5. ОСОБА_1 з вищезазначеними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Балтського районного суду Одеської області від 23.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №493/906/17 і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. Ухвалою Верховного Суду колегією суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П. відкрито касаційне провадження у справі.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду головуючого судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
7. До Верховного Суду від Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №493/906/17, а скаргу без задоволення. А також просить суд розглянути справу без участі відповідачів.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Виконавчим комітетом Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області було прийнято рішення від 17.03.2017 № 6, яким утворено комісію по безоплатній передачі у комунальну власність Шляхівської сільської ради об'єкта «Комплекс будівель та споруд № 5 », до складу якого входить водонапірна башта Рожновського та об'єкт «Комплекс будівель та споруд № 6 », артезіанська свердловина, які розташовані за межами села Ракулове Балтського району Одеської області на території Шляхівської сільської ради. Також вказаним рішенням доручено комісії обстежити технічний стан об'єктів та визначитись з їх вартістю та наявністю, скласти акт приймання-передачі будівель та споруд з наступним затвердженням на черговій сесії ради.
9. ОСОБА_1 як голова ліквідаційної комісії СВК «Ракулово» вважає, що зазначеним рішення виконавчого комітету Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області порушені майнові права СВК «Ракулово», а також не погоджується із включенням його до складу вказаної комісії, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача щодо неправомірного його включення до складу комісії, утвореної вказаним рішенням є правомірною, оскільки ОСОБА_1 не надавав згоди на включення до комісії і в такий спосіб включення до складу комісії законодавством не передбачено.
При цьому Балтський районний суд Одеської області відмовив у задоволенні позовних вимог в іншій частині з посиланням на те, що позов до суду подав ОСОБА_1 як фізична особа, проте не надав будь-яких доказів, що оспорюваним рішенням Виконавчого комітету Шляхівської сільської ради були порушені саме його права як фізичної особи.
11. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходив з того, що саме до повноважень Виконавчого комітету Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області відноситься прийняття рішення про утворення комісії по безоплатній передачі у комунальну власність комплекс будівель та споруд, до складу якої відповідно до рішення від 17.03.2017 №6 було включено ОСОБА_1 , як члена комісії, оскільки він являється головою ліквідаційної комісії СК «Ракулово».
Водночас, доказів про реєстрацію права власності, отримання правоустановчих документів на вищезазначене спірне майно, позивачем суду не надано, тому апеляційний адміністративний суд вважав посилання позивача на те, що спірне майно є власністю кооперативу і що рішенням відповідача порушено право власності передчасним.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженнням обставин справи.
Позивач зазначає, що право власності є непорушним, і СВК «Ракулово», якому належить на праві власності нерухоме майно, а саме башта Рожновського (інв. №14/14/148) - 2 шт., артезіанські свердловини (інв. №15/149/150) - 2 шт., розташовані за адресою: с. Ракулово Одеська обл. на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 19.01.2004, не може бути позбавлено права володіти, користуватися і розпоряджатися вказаним майном.
13. Скаржник вважає, що відповідачі не запитували у ОСОБА_1 згоди як у члена громади і жителя села Ракулово на участь у роботі комісії, а оспорюване рішення відповідача примушує брати участь в діях, що не відповідають інтересам позивача, що завдає психічних страждань і є підставою, на думку ОСОБА_1 , для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
14. У відзиві на касаційну скаргу зазначено, що безоплатна передача у комунальну власність сільської ради водонапірної башти Рожновської та артезіанської свердловини для мешканців населеного пункту є вкрай необхідним. При цьому твердження позивача про порушення права власності є передчасним, оскільки не було надано документів на підтвердження права власності на нерухоме майно та отримання правоустановчих документів.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рiшень, дiй чи бездiяльностi субєктiв владних повноважень адмiнiстративнi суди перевiряють, чи прийнятi (вчиненi) вони: 1) на пiдставi, у межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усiх обставин, що мають значення для прийняття рiшення (вчинення дiї); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовiсно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рiвностi перед законом, запобiгаючи несправедливiй дискримiнацiї; 8) пропорцiйно, зокрема з дотриманням необхiдного балансу мiж будь-якими несприятливими наслiдками для прав, свобод та iнтересiв особи i цiлями, на досягнення яких спрямоване це рiшення (дiя); 9) з урахуванням права особи на участь у процесi прийняття рiшення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. У цій справі предметом позовних вимог є оскарження рішення Виконавчого комітету Шляхівської сільської ради від 17.03.2017 № 6 «Про утворення комісії по безоплатній передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників».
17. За нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
18. Частиною 1 ч. 2 ст 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; 2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; 4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна; б) делеговане повноваження: погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності.
Положеннями ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;
У силу норм ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
19. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Нормами п.1 ч. 9 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право: вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад.
20. Механізм безоплатної передачі у комунальну власність визначено Порядком безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 №1253 (далі - Порядок).
21. Пунктом 5 Порядку визначено, що передача здійснюється за рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність (далі - комісія). Утворює комісію і призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради, а стосовно передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем - відповідно районна або обласна державна адміністрація.
До складу комісії можуть входити представники виконавчих органів відповідної ради, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, фінансових органів, підприємств-правонаступників, трудових колективів цих підприємств, об'єкти яких підлягають передачі, представники установ та організацій, створених сільськогосподарськими підприємствами на пайових засадах, фізкультурно-спортивних товариств, організацій з будівництва, ремонту та утримання автомобільних шляхів у сільській місцевості, водогосподарських та інших організацій.
22. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, що Виконавчий комітет Шляхівської сільської ради Балтського району Одеської області при прийнятті рішення від 17.03.2017 № 6 «Про утворення комісії по безоплатній передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників» діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом.
23. При цьому є необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що його включили до складу комісії без його згоди, оскільки чинним на той час законодавством не передбачалось, що виконавчий комітет має утворювати комісії за попереднім погодження з особами, які будуть її членами, натомість Порядком безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників саме виконавчому комітету відповідної ради надано повноваження утворювати комісію по безоплатній передачі у комунальну власність вищевказаних об'єктів.
24. Верховний Суд зазначає, що у межах цього спору розглядається рішення виконавчого комітету саме щодо створення комісії по безоплатній передачі у комунальну власність відповідних об'єктів, а не рішення щодо самої передачі таких об'єктів, тому доводи та заперечення учасників справи щодо правомірності передачі спірних об'єктів не є предметом розгляду у цій справі.
25. Посилання позивача на порушення права власності третьої особи взагалі не може розглядатись у порядку адміністративного судочинства, а має бути розглянуто господарським судом після подання відповідного позову.
26. Суд апеляційної інстанції помилково досліджував питання права власності та державної реєстрації майна, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанцій підлягає зміні в частині мотивування висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
27. Оскільки Верховний Суд постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 змінює тільки в частині мотивів та залишає без змін висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №493/906/17- змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний