02 жовтня 2019 року№ 857/8904/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Мікули О.І., Ніколін В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 липня 2019 року у справі №308/7441/19 (суддя Фазикош О.В., м.Ужгород) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м.Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі від 17.06.2019 серії НК №301075 (далі - Постанова).
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 липня 2019 року позов повернуто особі, що його подала.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та направлення справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги посилаючись на норми матеріального та процесуального права вказує на помилковість висновку суду першої інстанції щодо того, що ордер на надання правової допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю є недостатніми доказами для набуття права адвокатом на підписання та подання адміністративного позову у розглядуваній справі.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах, зокрема 3 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо повноважень адвоката, як представника на вчинення процесуальних дій, а саме права подання позовної заяви до суду з правом підпису, від імені особи, яку він представляє. Копія ордера на надання правової допомоги не містить інформації про межі здійснення процесуального представництва.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
З матеріалів справи видно, що 27.06.2019 (зареєстровано 02.07.2019 вх.№28597) позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до УПП про скасування Постанови. Вказаний позов було подано та підписано представником ОСОБА_1 - адвокатом Шкорка І.М.
На підтвердження повноважень як адвоката представником подано ордер на надання правової допомоги від 25.06.2019 серії ЗР №45255 (далі - Ордер) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.12.2012 №21/734 (а.с.2-3).
Відповідно до Ордеру такий виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 25.06.2019 на представництво інтересів ОСОБА_1 Шкоркою І.М. у судах всіх інстанцій.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п'ята статті 5 КАС).
Відповідно до частини другої статті 160 КАС позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 55 КАС передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом частин першої та другої статті 60 КАС представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Статтею 26 Закону №5076-VI (зокрема, її частинами першою та другою) (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з пунктом 14 «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Отже, ордер, який видано відповідно до Закону №5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката й надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС не вимагає.
Такий ордер відповідно до наведених вище норм статті 26 Закону №5076-VI може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору й адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).
Аналогічна позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року №11-989заі18 та постанові Верховного Суду від 8 серпня 2019 року по справі №826/17363/18.
Враховуючи вище наведене, апеляційний суд приймає до уваги доводи скаржника щодо безпідставного посилання суду першої інстанції на необхідність наявності самого договору про надання правової допомоги на підставі якого виданий Ордер, так як такий Ордер є достатнім документом на підтвердження повноважень представника щодо вчинення відповідних процесуальних дій від імені позивача, в тому числі на подання та підписання позовної заяви.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з наведених вище підстав, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 липня 2019 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. І. Мікула
В. В. Ніколін